Запитувати у державних структур центрального рівня, органів виконавчої влади місцевого рівня, органів місцевого самоврядування (рівень обласних центрів) ми вже як не як навчились. Навчили й розпорядників як не як, а відповідати.

Але щойно вас зацікавить діяльність  комунального підприємства – готуйтеся до багатомісячного очікування відповідей, десятків телефонних дзвінків, прокльонів на вашу голову.

Мені цей досвід коштував практично всього літа.

Спершу була спроба отримати декларації керівників медичних комунальних установ Чернівецької області.

Перший запит я надіслала до Чернівецької ОДА, а та, в свою чергу, розкинула через департамент охорони здоров'я по медичних установах нашого буковинського краю. Більшість установ наш запит проігнорували.

Юристка одного з медичних закладів навіть телефонувала з обуренням.

Діалог наш був таким:

Вона: Я от прочитала і не розумію, і запитую вас як юрист-консульт: для чого вам ця інформація? Адже ці декларації здаються у податкову…

Я: Ви, певно, читали закон «Про доступ до публічної інформації» і звернули увагу, що запитувач інформації не повинен пояснювати, для чого йому потрібна інформація. Ви ж знаєте цю норму закону, так?

Вона: Я знаю цю норму закону. Але я до вас телефоную як юрист-консульт. Я просто не розумію, що ви від нас хочете...

Я: Там же написано перелік запитуваної інформації.

Вона: А це ви тільки нам написали? Я просто вперше з таким стикаюсь. Я працюю тут за сумісництвом. От я прийшла на роботу. Мені дали цей запит. Я просто не розумію. Я просто вам телефоную як людина людині. Що трапилось?

Я: Ви не телефонуєте як людина людині, а як службовець журналісту – запитувачу інформації.

Вона: Я не службовець. Не інкримінуйте мені цього!

Інший випадок: бухгалтерка однієї з районних лікарень спеціально їхала до Чернівців, щоб віддати мені паперову відповідь в руки. Мої пояснення, що відповідь має бути електронною, як це вказано у запиті, а також усвідомлення того, що доведеться таки сканувати відповіді, довело жінку ледь не до втрати свідомості.

Друге, що я робила цього літа — це писала запити про комунальні підприємства Чернівців. Для того, аби дізнатись їх кількість, написала запит до Чернівецької міської ради, котра чомусь виявилася не в курсі цього питання.

Тому переслала мої запити стосовно фінансової звітності, контрактів з керівниками, декларацій, копій актів виконаних робіт за два місяці, закупівель тощо не всім, а тільки окремим КП.

Відповіді я отримала ще від меншої кількості КП. Загалом в місті 34 комунальні підприємства, міська рада повідомила мене про 24, які є в підпорядкуванні департаменту житлово-комунального господарства. Відповіді я отримала від 16.

Департаменту житлово-комунального господарства міста захотів гроші за друк сторінок для відповіді на запит, де я просила надати мені електронні копії договорів.

Поговорили ми так:

Вони: Що, вам тільки електронний варіант?

Я: Так. І не відсканований, а табличний, - уточнюю.

Вона: Який табличний? Ми вам завірені з печатками звіти дамо по формі.

Я: Додайте таблиці.

Вона: Які таблиці?

Я: Які заповнюються для подання звіту?

Вона: Так ж дамо вам таблиці. Там все можна подивитись.

Я: Я не хочу дивитись, а хочу працювати з документами.

Вона: Так ми ж вам надамо документи! Всі копії.

Я: Мені треба файл, з яким потім можна працювати, а не перенабирати все.

Вона: Так не можна! Має бути звіт з печаткою.

Більшість тих, хто відповів, прислав скани. Сотні створених, роздрукованих та відсканованих документів.

А можна взагалі заборонити використання сканерів чиновниками для відповіді на інформаційні запити? А можна в законі прописати пряму заборону відсилати скани того, що запитується в електронному форматі чи у форматі відкритих даних?

Проте є і ті комунальники, які вважають, що закон «Про доступ...» не для них написано. Найбільше і, гадаю, найбагатше комунальне підприємство міста Чернівців міський торговельний комплекс «Калинівський ринок» відмовився надавати мені фінансову інформацію, мовляв  КП, на їхню думку, не є розпорядниками інформації, оскільки «підприємство не вважається суб’єктом владних повноважень, не фінансується з державного або місцевого бюджету і здійснює свою діяльність на комерційній основі, тобто на основі госпрозрахунку та самоокупності з метою отримання прибутку, не займає домінуючого становища на ринку та не є монополістом».

За допомогою юриста Інституту розвитку регіональної преси Олександра Бурмагіна я підготувала скаргу в порядку підпорядкування до Чернівецького міського голови. Аргументували скаргу суспільним інтересом та ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, комунальним майном тощо.

Цитую:

«Відповідно до п.4 ч.2 ст.13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). В свою чергу, ч.2 ст.29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. А, як свідчать публікації в засобах масової інформації, КП міста постійно опиняються в епіцентрі скандалів, пов’язаних з можливими порушеннями прав споживачів та введенням громадськості в оману.

Окрім того, відповідно до ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно».

2 вересня я отримала відповідь, що міський голова направив мою скаргу до «Калинівського ринку», аби ті повторно розглянули запит щодо надання публічної інформації.

Надія Вірна, Чернівці