Минулої весни закон «Про доступ до публічної інформації» доповнили важливим компонентом про відкриті дані. Законотворці запровадили дуже вдалий термін «публічна інформація у формі відкритих даних» (стаття 10-1) та визначили, у який спосіб такі дані мають оприлюднюватись та як їх можна використовувати.

І все ж цього недостатньо для повної відкритості та вільного доступу до всіх даних, які дійсно становлять суспільний інтерес.

Як на мене, треба максимально узагальнити умову публічності інформації. Щоб публічними стали всі дані, які створені за бюджетні кошти. Вони мають бути у відкритому доступі для всіх громадян, адже створені за їхні податки.

Зараз, наприклад, ми від юридичних осіб - не суб'єктів владних повноважень можемо отримати лише звіт, на що вони витратили бюджетні кошти, але не можемо отримати сам продукт, результат їх роботи, аналітичну інформацію. Профінансованість за кошти бюджету має стати достатньою умовою для публічності даних. Це відкриє дуже великий масив інформації, а закон, разом з попередньою пропозицією, по суті перетвориться на «конституцію відкритих даних».

Наступною проблемою, яка залишається не вирішеною, є те, що чиновники досі на свій розсуд вирішують, які дані відкривати, а які ні. Дуже часто вони викладають лише те, що їм зручніше чи вигідніше за принципом «всіх послухали, а зробили по-своєму».

Наприклад, перелік відкритих даних, який 21 жовтня затвердив Кабмін, розроблявся майже 8 місяців, і в нього ввійшли далеко не всі відомості. Але тепер додати до нього конкретну інформацію, на яку є реальний попит у суспільстві.

Я здивований, чому у нього не увійшла інформація про злочинність та стан довкілля. У Хартії відкритих даних «Великої вісімки» ці набори даних – в п’ятірці перших по важливості для громадян. Але наші чиновники їх оминули, хоча, наприклад, Єдиний реєстр досудових розслідувань містить інформацію про кількість злочинів, їх типи, географію. Питання безпеки людей – це базова інформація, попит на яку є природною потребою суспільства. Та Кабмін чомусь вирішив інакше. Хоча вивантажити ЄРДР у відкритий доступ технічно зовсім нескладно, він вже давно ведеться в електронному вигляді.

Те саме стосується й інформації про навколишнє середовище, погодні умови.

На жаль, у цьому питанні визначальна роль відведена Кабміну, але на основі чого він приймає рішення, невідомо. Потрібно зробити так, щоб його функція була суто адміністративною, а не вирішальною.

І тут ми підходимо до поняття «суспільний інтерес», як ключового у цьому питанні. У законі «Про доступ до публічної інформації» немає чіткого визначення, що це таке, і це звучить більше як правова філософія. Як на мене, то неабиякий потенціал для визначення суспільного інтересу має інструмент електронних петицій. Цікавим міг би бути алгоритм – створюється петиція щодо необхідності відкрити певні дані, і якщо люди у достатній кількості її підтримують, то ця інформація має автоматично ставати відкритою, звісно, якщо її розголошення не суперечить закону.

Ось це і має визначати Кабмін – чи не містить петиція громадян вимоги розкрити державну таємницю і т.п. Якщо немає суперечностей, то викладати дані у відкритий доступ.

Також, як варіант, наявність суспільного інтересу можна визначати через інтенсивність запитів на неї. З часу прийняття закону в усіх органах влади ведеться облік запитів на публічну інформацію. Чиновники можуть аналізувати, які запити до них надсилають, і якщо є певна кількість запитів, яка надходить за одними і тими самими даними, то треба викладати їх у відкритий доступ. І механізм визначення суспільного інтересу має бути чітко прописаний у законі «Про доступ».

Завершити хочу тезою, яка адресована вже не так законотворцям, як журналістам та іншим спеціалістам, що професійно працюють з інформацією. Широкому загалу важко зрозуміти відкриті дані самі по собі, у чистому вигляді. Звичайним людям потрібен продукт, який перекладе цей складний масив інформації на доступну для них мову. Хотілося б, щоб медіа активно цікавились проектами, які працюють з відкритими даними, розповідали про цікаві кейси, які показують, як відкриті дані можуть бути корисними для громадян. І це буде найкращим проявом та підтвердженням суспільного інтересу.

Олександр Простó, засновник і головний розробник Cityscale.com.ua

Ілюстрація - з сайту economist.com