У справі «Лещенко проти України» продемонстровано больову точку доступу, яка мала місце в період подій у справі. Заявник звернувся з двома скаргами. Перша стосувалась відмови у доступі до інформації про відчуження земельної ділянки у приватну власність Віктора Януковича (те, що ми називаємо Межигір’ям), друга стосувалась конституційного подання народних депутатів щодо ухваленого закону про мову.
Щодо першої заяви:
1) Національні суди не прокоментували аргумент заявника про те, що дуже точне положення Закону «Про доступ до публічної інформації» (ч. 5 ст. 6) не дозволяє жодних обмежень в доступі до інформації, яку він вимагав (інформація про розпорядження державним майном). …Натомість, суд послався на дуже загальне положення національного закону щодо права на приватність. Не було надано жодного пояснення, чому були застосовані саме ці загальні положення.
2) Суди вказали, що запитувана інформація не є публічною. З посиланням на перший аспект визначення публічної інформації було вказано, що ця інформація не створена адміністрацією на виконання своїх офіційних повноважень. Суди не прокоментували другий аспект визначення публічної інформації, а саме не вказали, чому вони не вважають, що ця інформація є у «володінні» органу публічної влади.
3) З огляду на це, а також враховуючи, що суди не надали належного обґрунтування щодо застосовності загальних положень про захист права на приватність, ЄСПЛ визнав, що національне законодавство, як воно було розтлумачене національними судами, не було передбачуваним. Суди не надали «достатніх» аргументів для втручання у право заявника.
Щодо другої заяви, якщо узагальнити, відмовляючи у задоволенні позову заявника та підтверджуючи позицію Конституційного Суду щодо обмеженого доступу до конституційного подання, національні суди, хоча й послались на статтю 6 Закону про доступ (трискладовий тест), вони не здійснили балансування для визначення, чи дійсно шкода від оприлюднення інформації переважає суспільний інтерес знати цю інформацію.
Відсутність балансування, посилання на загальні положення без пояснення їх застосовності, відсутність достатніх аргументів…