Жодних секретів від громадян у комунального підприємства бути не можеЖурналістка проекту «Доступ до правди» Наталя Патрікєєва, отримавши від львівського комунального підприємства відмову в наданні публічної інформації, подала до суду. Її скаргу розглядатимуть 14 вересня, а поки що вона розповідає, чому зарплати комунальників – не секрет.
Слово «комунальне» у назві підприємства, здавалося б, автоматично передбачає те, що воно фінансується за кошти громади. Не може бути нічого таємного у тому, куди і як витрачаються ці кошти. Але ЛКП «Львівелектротранс» так не думає, тому я суджуся із львівськими комунальниками за доступ до публічної інформації.
Юрист «Львівелектротранс» Володимир Порошин у особистому коментарі про досвід із запитами впевнено зазначив, що підприємство інформації про зарплати працівників на запити не надає. Мовляв, це конфіденційна інформація і вони не зобов’язані відповідати.
Це здалося дивним, оскільки аналогічну інформацію на наші запити надавали, наприклад, КП «Новояворівськжитло» та КП «Миколаївоблтеплоенерго».
Після слів юриста я надіслала запит, де просила надати інформацію про штатні оклади (у тому числі премії та інші нарахування) керівництва(директора та його заступників) підприємства, а також юриста ЛКП «Львівелектротранс» та начальника відділу інформації та зав’язків з громадськістю.
Чому? Тому що комунальне підприємство є розпорядником коштів міста, свою діяльність провадить на майні, що також належить містянам, а отже, зарплати його працівників не можуть бути таємницею для співвласників того майна і тих коштів.
Саме про це ідеться у ЗУ «Про доступ до публічної інформації», де у ч. 5 ст.6 зазначено, що не може бути обмежено доступ до інформації пророзпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Проте у відповіді «Львівелектротранс» на наш запит, як очікувалося, зазначив, що запитувана інформація не стосується використання підприємством бюджетних коштів, а відтак ЛКП «Львівелектротранс» не є розпорядником цієї інформації.
Не отримавши запитуваних даних, я звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вимогами визнати дії «Львівелектротрансу» протиправними та зобов’язати надати цю інформацію.
Судовий збір у розмірі 704 гривні я сплатила за рахунок ініціативи «На суд за доступ».
Медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін прокоментував ситуацію і також зазначив, що «Львівелектротранс» у цьому випадку помиляється:
«КП є розпорядником такої інформації, тому що ця інформація є суспільно необхідною і крім частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо визначення розпорядників є ще частина 2. Про яку, чомусь КП і ДП та інші суб’єкти постійно забувають.
Цитата – «пункт 2.4. Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29.09.2016 р. «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».
Відтак у силу частини п’ятої статті 6 Закону № 2939-VІ доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, може бути обмежено лише за умов, передбачених частиною п’ятою статті 6 Закону № 2939-VІ.
У цьому контексті така інформація є суспільно необхідною, а комунальні підприємства є її розпорядниками відповідно до пункту 4 частини другої статті 13 Закону № 2939-VІ (додатково щодо суспільно необхідної інформації йдеться у пункті 6.4).
У запереченні КП «Львівелектротранс» доводить, що воно не є належним відповідачем у цій справі взагалі і просить провести зміну відповідача, залучивши Управління транспорту департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради.
А ще «Львівелектротранс» каже, що «у позові йдеться про персоналізовану інформацію щодо розміру нарахування працівникам зарплати, які, як фізичні особи є власниками своєї нарахованої зарплати, а відтак і розпорядниками інформації щодо неї», що взагалі смішно читати.
У судах України вже кількадесят виграних справ щодо того, що і комунальні підприємства є розпорядниками публічної інформації, і зарплати працівників бюджетних та комунальних підприємств є не закритою інформацією, а публічною.
Учергове це доведеться повторити у четвер 14-го вересня у Львівському окружному адміністративному суді, який розташований на вулиці Чоловського, 2.
Приходьте, повоюємо за доступ разом.
Наталія Патрікєєва, «Доступ до правди», для «Твоє місто»