Сучасні автомобілі швидкої допомоги вартістю тисяч по 300 євро кожна можна завезти в Україну як гуманітарну допомогу нібито для Чернівецької обладміністрації. Адміністрації їх не передали, а усю подальшу інформацію про машини засекретити. Відділ розслідувань видання «Молодий буковинець» намагався розібратись, хто ж зрештою отримав 23 автомобілі, завезені до Чернівців у березні 2022-го.
Чи справді ці авто на фронті? Чи бодай раз за останні два роки використовувалися для доставки хворих або поранених? А може іржавіють десь на майданчику як речові докази? Чи давно продані/розібрані/здані в оренду приватним медзакладам?
Щоб з’ясувати це, «МБ» написав майже 20 запитів у різні державні органи. Адже гуманітарні швидкі опинилися в епіцентрі скандалу, коли п’ять машин замість вирушити на фронт використовувалися благодійним фондом «Невідкладна хірургічна допомога» для заробляння коштів. Про ці п’ять машин принаймні відомо, що їх повернули певним державним структурам.
А решта вісімнадцять? Чернівецька ОВА, яка значилася отримувачем швидких у митних документах, запевнила, що поняття про них не має. Ось уже третій тиждень її керівництво обіцяє поділитися з журналістами відповіддю уже на свій запит до ТЦК і митниці про «невловимі» швидкі.
Керівник Чернівецької обласної клінічної лікарні також відповів, що гуманітарні швидкі до їхнього закладу не надходили. Мовляв, на баланс не ставили, документів про отримання не підписували.
Представник обласного ТЦК пояснив, що відправляли автомобілів на фронт багато, а щоб отримати більше інформації, де вони знаходяться, необхідні VIN-коди з номерами кузовів. Хоча одразу попередили: у яких саме військових частинах використовують автомобілі швидкої медичної допомоги, не скажуть. Але принаймні повідомлять, чи передані італійські подарунки за призначенням. Однак щойно журналісти таки відшукали VIN-коди ще кількох авто і надіслали запит про них знову, як в обласному ТЦК передумали і обмежилися відпискою, що уся інформація про швидкі допомоги обмежена для доступу.
Таку ж відписку журналісти отримали від обласної та центральної митниць у відповідь на свій запит надати VIN-коди автомобілів. Причому мотивували цю заборону тим, що йдеться про інформацію щодо переміщення транспортних комерційних засобів через митний кордон України. Аргумент, що не можуть вважатися комерційними гуманітарні транспортні засоби від уряду Італії, для митників не був переконливим.
Не повідомили VIN-коди усіх 23 автомобілів і в обласній прокуратурі. Лише вказали, що розслідували факт незаконного заволодіння п’ятьма автомобілями з цієї партії швидких, і що усі п’ять зрештою таки відправили у військові частини. Де інші вісімнадцять, слідчі прокуратури не з’ясовували.
Чи має право влада взагалі приховувати від громадян інформацію про використання гуманітарних авто? Тих авто, які для того і були подаровані області, аби берегти здоров’я буковинців вдома чи рятувати поранених на лінії фронту?
Про це розслідувачі поцікавилися у керівника правових проєктів Інституту масової інформації Романа Головенка. За його словами, якщо машини брала на баланс державна (комунальна) установа чи державний (комунальний) орган, то є вагомі підстави стверджувати, що ця інформація не може бути обмежена в доступі відповідно до ч. 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Тобто якщо машини були оформлені як державне чи комунальне майно, то закон передбачає розкриття суб'єкта, на баланс якого вони потрапили. Юрист порадив захищати права на отримання інформації, звернувшись до Уповноваженого ВР з прав людини, що журналісти і зробили.
А також звернулися до італійських колег з проханням допомогти знайти інформацію про подаровані швидкі. Римських журналістів зацікавила дворічна епопея з купленими за кошти їхніх платників податків машин для порятунку українців. І в Італії немає жодних обмежень на доступ до подібної інформації.
«Доступ до правди»
