Журналістка Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Ольга Юсковець виграла у Державної служби з безпеки на транспорті справу про доступ до інформації. Установа зобов’язана надати інформацію про військовозобов’язаних, які виїхали з України за системою «Шлях» за поданням ліцензованих вантажоперевізників і не повернулися: суд визнав інформацію суспільно важливою. Щоправда, імена втікачів розголошувати не дозволили.
Про це повідомляє «Сила правди» з посиланням на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, що у Львові, від 12 березня.
Суд вирішив, що Укртрансбезпека вчинила незаконно, відмовивши журналістці в інформації про водіїв, які втекли за кордон через систему «Шлях», бо суспільству важливо це знати. Феміда зобов’язала розпорядника знову розглянути журналістський запит і надати інформацію. При цьому попереднє рішення Рівненського окружного адміністративного суду у цій справі Восьмий апеляційний адмінсуд скасував.
Так, рік тому Ольга Юсковець досліджувала зловживання із системою «Шлях» військовозобов’язаними чоловіками та підприємствами. Щоб дізнатися, скільки і хто з чоловіків не повернулися до України після перетину кордону через «Шлях» у період з 24.02.2022 по 31.03.2024, журналістка надіслала запит на дану інформацію до Державної служби з безпеки на транспорті.
Надавати відповідь Укртрансбезпека відмовилася. Тож Ольга Юсковець подала адміністративний позов. Рівненський окружний адміністративний суд цей позов задовольнив, визнавши відмову Державної служби з безпеки на транспорті протиправною. Держслужбу суд зобов’язав надати копії листів прикордонників з іменами порушників та з прихованою іншою інформацією про персональні дані, такі як номери документів та ідентифікаційний код. Натомість Укртрансбезпека оскаржила рішення в апеляційному суді. Позиція розпорядника – запитувана інформація містить персональні дані, поширення яких може завдати шкоди в досудовому розслідуванні вже відкритих кримінальних проваджень, що вище за суспільний інтерес.
Журналістка з такими аргументами не погодилася. Поки тривав судовий спір, «Сила правди» опублікувала розслідування про те, як українські чоловіки впродовж двох років повномасштабного вторгнення покидали Україну як водії міжнародних перевезень. Як пояснює видання, сотні, якщо не тисячі, недобросовісних військовозобов’язаних реєструвалися підприємцями-перевізниками, отримували ліцензію та виїздили з країни безповоротно. Фіктивний бізнес із часом закривали і спокійно вливалися в закордонне життя.
12 березня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд поставив крапку у цій справі. Феміда зобов’язала Укртрансбезпеку надати журналістці запитувану інформацію, але з певним обмеженням – розпорядник не муситиме розголошувати прізвища й імена водіїв-втікачів, як було своїм рішенням дозволив Рівненський окружний адмінсуд і які б допомогли громаді дізнатися, які саме люди схитрували.
«На переконання апеляційного суду, зазначення прізвища, імені та по-батькові особи (без номера паспорта, адреси, дати народження, персонального ідентифікаційного номера) в сукупності із, наприклад, назвою громадської організації, маркою, чи (та) державним реєстраційним номерним знаком автомобіля, місцем праці, тощо, дозволяє ідентифікувати особу, і є розголошенням персональних даних, що підлягають захисту. Апеляційний суд вважає, що відображення в наданій інформації тільки прізвища, імені та по батькові водіїв не відповідатиме меті запиту», – йдеться у постанові суду, цитує першоджерело.
Інтереси редакції в суді захищав медіаюрист та адвокат громадської організації ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов. Проаналізувавши постанову апеляційного суду, він підсумував, що Феміда таким рішенням звела нанівець майже рік оскаржень.
«Фактично, мета журналіста не буде досягнута, що, до речі, і суд апеляційної інстанції розуміє і згадує це в постанові, однак не йде далі: думка на цьому закінчується. Тобто судді у рішенні сказали, що можна надати прізвище, ім’я та по-батькові, проте не збалансували, що важливо додати назву організації, де працює військовозобов’язаний-утікач, або яка про нього клопотала. Закон України «Про захист персональних даних» дозволяє задля журналістів розширити обсяг обробки персональних даних. Тобто я вважаю, що апеляційна інстанція помилилась, чим фактично створила перешкоди журналістській діяльності», – коментує Євген Воробйов для Центру журналістських розслідувань «Сила правди».
«Доступ до правди»
