Через велике навантаження на суддів в адміністративних судах розгляду справ, зокрема і з доступу до інформації, які зазвичай розглядалися до 20 днів, нині доводиться очікувати місяцями, а деяким із відкритих проваджень – уже й понад рік.

Приміром, навантаження на суддів у Вищому адміністративному суді України Михайло Смокович, заступник голови ВАСУ, назвав катастрофічним. На момент інтерв’ю «Доступу до правди» у ВАСУ очікувало на розгляд понад 23 тисячі справ, а діючих суддів було формально 46, а фактично 39. Це приблизно по 600 справ на суддю.

Важка ситуація і в Окружному адміністративному судді міста Києва. Станом на лютий 2017 року в є дійсними повноваження лише в 13 суддів із 49. У березні 2017 року повноваження закінчаться ще в одного судді. Як ідеться у відповіді на запит «Доступу до правди», у 2016 році показник справ і матеріалів на одного суддю в ОАС Києва становила 157, що утричі більше за середній показник по Україні.

Показник середньомісячної кількості розглянутих справ і матеріалів одним суддею в цьому суді становив 116 справ, що у 2,4 рази більше за середній показник по Україні.

Чому склалася така ситуація і який з неї вихід, такі запитання «Доступ до правди» направив у прес-службу Вищої ради правосуддя й отримав детальні відповіді, які дозволяють розібратися у складному процесі призначення суддів.

«Доступ»: В чому причина ситуації, яка склалася?

ВРП: Головна причина – Верховна Рада України протягом тривалого часу не приймала рішення про обрання суддів безстроково і тому понад 800 суддів не були обрані, тривалий час знаходилися без повноважень і не могли здійснювати правосуддя. Зміни до Конституції та новий Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 30 вересня 2016 року, нова редакція Закону України «Про Вищу раду правосуддя» усунули парламент як політичний орган від обрання суддів.

Як тільки закон «Про Вищу раду правосуддя» 5 січня цього року набрав чинності, процес призначення суддів було відновлено.

Водночас, є три основні причини втрати повноважень суддями.

Перша: необрання парламентом. Друга причина: судді, які досягли 65-річного віку (граничний за Конституцією вік перебування на посаді судді) і не можуть здійснювати правосуддя. Водночас через зміни до законодавства питання їх звільнення відкладалося до набуття чинності Законом «Про Вищу раду правосуддя». Як відомо, законопроект був внесений до парламенту як невідкладний у серпні 2016 року, однак набув чинності 5 січня 2017 року.

Наразі цей процес відновлено. Утворюються нові вакансії, на які можуть бути оголошені конкурси.

Третя причина: судді, які не склали присягу судді. Це пов’язано із процедурою складення присяги за участю Президента і залежить від дій Президента.

«Доступ до правди»: Як відбувалося обрання суддів до 30 вересня 2016 року?

ВРП: До 30 вересня 2016 року (тобто до набуття чинності змінами до Конституції України в частині правосуддя та новою редакцією Закону України «Про судоустрій і статус суддів») кандидати на посаду судді в суді загальної юрисдикції, які претендували на зайняття посади вперше, призначались Президентом України строком на п’ять років. Таке призначення здійснювалось на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) за поданням Вищої ради юстиції (ВРЮ).

Суддя, строк повноважень якого закінчився, за його заявою рекомендувався (або не рекомендувався) ВККСУ для обрання його Верховною Радою України на посаду судді безстроково.

Верховна Рада України відповідно до рекомендацій ВККСУ приймала рішення про обрання судді безстроково в порядку, визначеному законом.

Однак Верховна Рада України протягом тривалого часу не приймала рішення про обрання суддів безстроково і тому понад 800 суддів не були обрані безстроково.

«Доступ до правди»: Як змінився порядок обрання суддів після 30 вересня 2016 року?

ВРП: 30 вересня 2016 року набрали чинності Закон України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя» та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII.

Матеріали та рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання суддів безстроково, щодо яких на день набрання чинності цим законом Верховною Радою України рішення не прийнято, були направлені Верховною Радою України до Вищої ради правосуддя.

31 жовтня та 8 листопада 2016 року до Вищої ради юстиції з Верховної Ради України надійшло 856 матеріалів та рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання суддів безстроково, зокрема стосовно 28 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва.

15 листопада 2016 року Вища рада юстиції прийняла рішення про розподіл матеріалів та рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про обрання суддів безстроково, направлених Верховною Радою України. З метою дотримання розумних строків розгляду цих матеріалів було ухвалене рішення щодо рівномірного їх розподілу між членами Вищої ради юстиції.

Проте 5 січня 2017 року набув чинності Закон «Про Вищу раду правосуддя», 12 січня 2017 року Вища рада юстиції прийняла рішення про реорганізацію у Вищу раду правосуддя.

Відповідно до частини першої та другої статті 36 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням Вищої ради правосуддя.

Вища рада правосуддя на засіданні у пленарному складі має вирішити питання щодо кожного судді про його призначення або відмову у призначенні з одночасним поверненням матеріалів ВККСУ.

«Доступ до правди»: Яким чином і в які терміни має бути виправлено ситуацію з переатестацією суддів адміністративних судів?

ВРП: Термін «переатестація» не має відношення до цієї категорії суддів.

Якщо говорити про призначення суддів, щодо яких парламент не прийняв рішення, але які отримали рекомендацію ВККСУ на переобрання безстроково, то зараз це основна категорія справ, яку розглядає Вища рада правосуддя.

26 січня Рада розпочала розгляд матеріалів щодо суддів, стосовно яких парламент не прийняв рішення. Було прийнято рішення внести подання Президентові України про призначення суддями 61 особу. Списки суддів за посиланням: http://www.vru.gov.ua/news/1968

31 січня Вища рада правосуддя внесла подання Президентові України про призначення 28 суддів. 14 лютого 2017 року Вища рада правосуддя внесла подання Президентові України про призначення 21 судді.

Розгляд частини матеріалів щодо кандидатів відклали через запитання різного характеру, зокрема і через наявність скарг на дії судді.

«Доступ до правди»: Яка наразі ситуація із повноваженнями суддів у ОАСК?

ВРП: За даними Окружного адміністративного суду міста Києва: 23 січня 2017 року у п’яти суддів Окружного адміністративного суду міста Києва – Ігоря Погрібніченка, Ігоря Іщука, Віктора Шулежка, Віктора Данилишина та Костянтина Кобилянського закінчилися повноваження. Наразі у суді з повноваженнями 12 суддів із 49 за штатом, водночас, у березні 2017 року закінчуються повноваження ще у одного судді.

Варто зазначити, що у 2016 році на розгляді суддів Окружного адміністративного суду міста Києва перебувало майже 32 500 справ з яких 14 500 справ не було розглянуто, оскільки в минулому році тільки у 17 з 49 суддів були повноваження.

На сьогодні 37 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва без повноважень. Днями Вища рада правосуддя рекомендувала Президенту призначити безстроково шестеро суддів Окружного адміністративного суду міста Києва. Питання щодо призначення 22 суддів досі розглядає ВРП, причому стосовно 4 суддів розгляд матеріалів було відкладено, нерозглянутими залишаються 18 матеріалів суддів ОАСК.

«Доступ до правди»: Яка ситуація в інших адміністративних судах України?

ВРП:

Адміністративні суди України: судді  повноваженнями і без (лютий, 2017)

Леся Ганжа, «Доступ до правди»