Проект Міністерства культури України "Зброя культури", за яким фінансувалися культурно-мистецькі заходи у зоні АТО, припинено. Інформацію проекту "Доступ до правди" підтвердив Олесь Доній, співголова координаційної ради проекту.

"Вона чомусь завершилася. Яка мотивація і як тепер дивитися в очі волонтерам – я не знаю", - сказав він.

За словами Донія, заступник міністра культури Ростислав Карандєєв, який також є співголовою координаційною ради, оголосив, що програма більше не фінансується. Це було майже місяць тому.

Швидке згортання проекту викликало щойнайменше подив, адже на початку року перший віце-прем’єр – міністр культури В’ячеслав Кириленко оголосив фінансування концертів у зоні АТО стратегічним пріоритетом культурної політики країни.

"В Міністерство приходять тисячі прохань від відомих та талановитих людей про підтримку. Але в цьому році всі кошти будуть йти на державні заходи, офіційні урочистості або пам'ятні дати, а все решта – лише на ті заходи, які сприяють бійцям АТО і проведенню АТО. Скінчиться війна, ми переможемо і знову будемо фінансувати звичайні концерти", - сказав міністр в інтерв’ю 5 каналу.

За таке стратегічне бачення Кириленко отримав у мистецькому середовищі реноме "міністра агітбригад", а сама програма "Зброя культури", в рамках якої відбувалося фінансування мистецьких проектів у зоні АТО, стала уособленням державної культурної стратегії віце-прем’єра – міністра культури Кириленка, його культурної візії й розуміння ролі культури в суспільстві. Культурної стратегії з одного пункту.

У "Доступі до правди" наголоують, що офіційно Міністерство культури не прокоментувало перспектив програми. Прес-служба МКТ відповіла лише те, що заступник міністра Ростислав Карандєєв, який курує програму "Зброя культури", перебуває у відпустці.

Сам Кириленко трубку не бере, а отримати його коментар через прес-службу не вдалося.

Скільки коштувала "Зброя"

Проект "Зброя культури" офіційно започатковано 2 лютого 2015 року, створено координаційну раду та затверджено концепцію проекту.

Уся культурна зброя обійшлася Україні в 216 630 грн. Про це свідчить відповідь на інформаційний запит сайту "Доступ до правди". За період його існування було розглянуто 25 заявок, з яких 10 було схвалено, але лише 7 – реально профінансовано.

Подекуди сума, на яку передбачено фінансування, відрізняється від суми, яку було реально виділено станом на 28 липня 2015 року.

Таблиця заходів, які було схвалено до проведення координаційною радою:

"Особливість програми – максимальний бюджет 50 тис грн, іноді трохи більше", - коментує концепцію "Зброї…" член координаційної ради проекту письменник і видавець Дмитро Капранов.

При цьому зазначає, що традиційно до Мінкульту подаються проекти на великі концерти з народними артистами, хором і балетом, а отже й з кошторисами на два – п’ять мільйонів.

"Ми теж отримували таку заявку на проведення концертів у зоні АТО на 5 млн грн, але не змогли її задовольнити через обмеженість грантів", - сміється Капранов.

Брати Капранови самі неодноразово бували на фронті, виступали перед бійцями і у прифронті, і в розпал боїв у Пісках, тому добре розуміють, що таке "фронтовий формат культури".

"Підвал, обстріл, кобза і ми двоє співаємо коляду", - говорить Капранов, пояснюючи, чому координаційна рада не підтримала, приміром, поїздку в зону АТО вистави Національного академічного театру імені Франка "Моя професія – синьйор з вищого світу".

Свої проекти брати на конкурс не подавали.

Багато хто з тих, що виступають на фронті, або не знають про існування проекту, або не хочуть зв’язуватися з Міністерством не тільки через обмеженість фінансової підтримки , а й через те, що кожна державна копійка потребує суворої звітності, а не кожен митець відчуває себе підкованим у бухгалтерії. Та й фінансування надходить на умовах післяплати, що багатьох розхолоджує.

Співачка Руслана Лоцман , автор проекту "Народна філармонія", розповідає, що колектив провів понад 200 концертів у зоні АТО та у військових частинах за власний рахунок і доброчинні кошти, за підтримки Міністерства культури – 16 (проект "Великодній кошик для воїна"). Основною допомогою, за її словами, була оплата транспорту – міністерство проплатило автобус.

"Стосовно проекту, то це справді важливо підтримувати ініціативу митців, якщо ваша стаття якось вплине на позитивний розвиток подій, було б дуже добре", - не приховує розчарування закриттям програми співачка.

Натомість Дмитро Капранов називає таку державну культурну політику "мишкуванням" - у сенсі всім потроху, як мишці наїстися.

"Інтерес держави я тут не дуже розумію, тому що, на наш погляд, культурна партизанщина, яка раніше робилася на доброчинні гроші, тепер просто повторюється, але вже від імені держави. Серйозної масштабної роботи так не зробиш", - говорить Капранов.

Леся Ганжа, спеціально для «Української правди. Життя»