Із початку бойових дій на Донбасі вигоріли сотні гектарів лісу. Більшу частину із них відновити поки що неможливо через заміновані території. Збитки від лісових пожеж становлять майже 50 млн. гривень. Проте найбільша шкода від пожеж не матеріальна, а екологічна, адже ліси Донбасу насамперед мають природозахисну функцію. Скільки лісу згоріло і як його відновлюватимуть, – «Доступ» цікавився у державних органів, надсилаючи їм відповідні запити.

Ліс, який згорів

Територія Луганської та Донецької областей переважно степова, 70% лісів тут висадили штучно. Частина ще радянських посадок уже «достигла» і потребує оновлення, ще частина, здебільшого дубових та соснових насаджень, всихає.  

У регіоні немає лісів промислового призначення, що означає: донбаський ліс потребує повного державного фінансування. Місцеві лісгоспи здатні продавати деревину здебільшого від санітарних вирубок, а це – дешеві дрова. Бо основна функція насаджень на Донбасі – захист землі від пилових буревіїв та ерозії. 

За даними Держлісагентства, протягом 2014 року в Донецькій області у лісах, що належать до сфери управління агентства, виникли 154 лісові пожежі на площі 4 708 га (сума збитків 370,8 тис грн), у 2015 – 90 пожеж на площі 25,1 га (сума збитків 82,7 тис грн), у 2016 – 24 пожежі на площі 19,3 гектара (сума збитків 54,3 тис грн).

У Луганській області сталося 356 пожеж на площі 10 278 га (сума збитків 31 015 тис грн), у 2015 – 353 пожежі 1 105,4 га (сума збитків 3 200,4 тис грн), у 2016 – 91 пожежа на площі 485,3 гектара (сума збитків 2 851,9 тис грн).

Мінприроди зазначає також про знищені великі площі лісів у непідконтрольних державі Амвросіївському, Шахтарському та Ясинуватському районах Донецької області. І попри те, що визначити точно обсяги пошкоджених лісів на непідконтрольній території поки що неможливо, ця ситуація призводить до повітряної та водної ерозії земель тут.

Мінприроди у своїй роботі використовує дані про підконтрольні українській владі території  від Державного агентства водних ресурсів та Державної служби з надзвичайних ситуацій. Останні у свою чергу досліджують показники повітря та води.

У 2014 році внаслідок окупації частини території Луганської області вийшли з-під державного контролю 3 лісомисливські комплекси: Свердловське, Іванівське та Луганське. Значних втрат зазнали хвойні ліси. Площа лісів, пошкоджених пожежами, склала близько 15 тис га, з яких 90 % це ліси державного підприємства Станично-Луганське дослідне лісомисливське господарство. Частково пошкоджено ліси Новоайдарського та Сєвєродонецького лісомисливських господарств.

Неможливе відновлення

Через бойові дії та замінування лісу, пожежні машини лісгоспів не можуть своєчасно ліквідувати загоряння.

Дані про те, чи виділялися кошти з бюджету для відновлення лісу, у різних структурах різні.

Держлісагентство повідомляє, що протягом 2014 – 2017 років відновлення лісів здійснювалось за рахунок обласних управлінь лісомисливських господарств. Також надає офіційні дані щодо відновлення насаджень.

Дані Держлісагентства

Натомість Донецька обласна державна адміністрація у відповіді зазначає, що кошти на відновлення лісових насаджень територій, що постраждали внаслідок бойових дій у 2014 – 2016 роках не виділялися. Те саме каже Слов’янське лісове господарство – грошей на відновлення не було.

На початку травня у Кабінеті Міністрів відбулася міжвідомча нарада з вирішення проблемних питань в екологічній сфері Донбасу. Через три роки після початку бойових дій представники Мінрегіону, Мінприроди, Міненерго та МінТОТу вирішили доручити представникам Донецької та Луганської областей актуалізувати план заходів задля вирішення проблемних питань у сфері екології на Донбасі. Натомість у Міністерстві екології та природніх ресурсів досі не передбачено окремої структури для моніторингу екологічної ситуації у зоні бойових дій. Так ніби війна почалася учора, а закінчиться завтра.

У непідконтрольній Україні зоні нині перебувають 106 територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Інформації щодо екологічного стану та охорони цих територій у Мінприроди немає.

Держлісагенство повідомляє, що на Донбасі за останні три роки сталося 1 068 пожеж на площі понад 16 тисяч га, а це близько 15 % усіх лісових насаджень регіону. 

Олексій Василюк, еколог МБО «Екологія–Право–Людина» наголошує, що більша частина лісових насаджень згоріла у перші чотири місяці після початку воєнних дій. Причому значна частина згоріла повністю, ще частину пошкоджено, і ті дерева продовжують всихати.

Поки фонд не має можливості досліджувати екологічну ситуацію на окупованих територіях, але спостерігають за місцевістю через супутникові карти.

Однозначний висновок, до якого дійшов Олексій під час досліджень: на непідконтрольних територіях пожежі не гасять. Еколог припускає, що більшість лісотехніки одразу після початку конфлікту бойовики задіяли для військових потреб.

Незаконна рубка, аби зігрітися?

Випадки незаконної рубки на Донбасі трапляються, як і в будь якому іншому регіоні України. Поліція Луганської та Донецької областей у відповіді на запит надала інформацію щодо випадків досудового розслідування у кримінальних провадженнях за фактом незаконної порубки лісу (ст. 246 КК України).

У Донецькій області у період з 1 січня 2015 по 31 березня 2017 таких справ було 171. У Луганській – 209. Для порівняння, за той же період часу в Миколаївській області таких справ було 161, а Харківській – 132.

Дані ГУ НП в Донецькій області

Мінприроди у відповіді на запит офіційно підтверджує, що у регіоні поширено неконтрольовану  масову вирубку лісів та лісосмуг на військові та комерційні потреби.

Директор національного природного парку «Святі гори» Сергій Приймачук минулого року для Слов’янського телебачення розповів про те, що люди потребують дрова, і тому самовільно виходять у ліс. З іншого боку, населення розуміє, що у лісі зараз небезпечно. Приймачук також зазначив, що на території парку дислокуються військові з'єднання, які допомагають у зберіганні лісів.

Головний лісничий Слов’янського лісового господарства Віктор  Красюк розповів, що найбільше вирубок у районі трапляється на полезахисних смугах, які ніхто не охороняє.

Журналіст сайту donbass.ua у матеріалі «Ліси Донбасу: бензопили ревуть по обидва боки фронту» описав кілька ситуацій, коли місцеве населення окупованого селища  Кутейникове Амросіївського району вирубує місцеву лісосмугу. Така ж ситуація у селі Степне Мар’їнського району.  

«Народ просто вибирає між тонною вугілля за чотири тисячі гривень і бензопилою, вартість якої на півтори тисячі менше», - вважає журналіст сайту Сергій Васильєв.

Полезахисні смуги, як і ліс, захищають землю від пилових буревіїв та ерозії, але їх ніхто не охороняє і тим більше - не займається їхнім відновленням.

Усі дані, що стосуються пошкоджених лісів на окупованих територій досить відносні і не точні. Ще у березні 2016 року  Тристороння контактна група у Мінську обговорювала можливість допуску на непідконтрольну Україні частину Донбасу іноземних екологів під егідою ОБСЄ. Але здійснення цього наміру досі неможливе, як і точний підрахунок, скільки лісу зрубали військові, а скільки цивільні, і скільки часу потрібно буде на його відновлення. 

Запити, що були надіслані:

Наталія Патрікєєва, «Доступ до правди»