Зовсім скоро Садиба Михельсона у центрі міста на Пушкінській перетвориться в елітний житловий комплекс.
«Наразі садиба переживає не найкращі часи і може посипатися в будь-який момент. Довірити такий непростий і відповідальний проект можна лише компанії з репутацією та, головно, з відповідним практичним досвідом».
Саме так анонсує реконструкцію будинку ТОВ «Дім на Пушкінській» та компанія НЕСТ. У майбутнього оновленого житлового комплексу вже є власний веб-сайті та сторінка у Фейсбуці.
Власники обіцяють створити з нього зразковий будинок. Планується встановити сучасні інженерні комунікації, але при цьому зберегти історичний вигляд садиби.
«Вишуканий ансамбль чотирьох садибних будівель наповниться новим змістом і стане сучасним житловим комплексом по системі «розумний будинок», - йдеться у повідомленні «Будинку на Пушкінській». Проект будинку розробив Іван Верещака.
Фото з сайту мабутнього комплексу «Садиба михельсона»
Амбітний план, але давайте подивимося, як так вийшло, що будинок у самому центрі міста стоїть в руїнах.
Історична довідка
Садиба Михельсона складається з чотирьох будинків – 35А площею 2 749,3 кв.м., 35Б площею 2 388,30 кв.м, 37А площею 2 662,90 кв.м, 37Б площею 2 177,10 кв.м.
Будинки 35А і 37А – це фасадні житлові будинки, які поставлені впритул у рядовій забудові вулиці, флігелі житлових будинків 35Б і 37Б розташовані паралельно головним садибним корпусам і замикають подвір’я.
Пушкінська, 35А і 37А з боку вулиці
Садиба будувалася у декілька етапів, власником її був думський діяч Фрідріх Михельсон.
Спочатку у 1884 році було зведено прибутковий будинок № 35, у 1888 році – флігель № 35Б. Обидва будинки були зведені за проектами академіка архітектури Віктора Сичугова під керівництвом техніка П. Воронцова.
Завершилося будівництво у 1896 році: тоді за керівництвом архітектора Миколи Добачевського добудували будинки 37А і 37Б, «які повторювали архітектурні форми двох попередніх споруд».
Пушкінська, 37Б
Вже у післявоєнні часи – у 1946 – 1949 роках – надбудували верхні поверхи в усіх чотирьох спорудах.
Головними будинками є цегляні чотириповерхові № 35 і № 37А. Як йдеться у «Звіді пам’яток», в оздобленні фасадів використано мотиви неоренесансу, використане декоративне цегляне мурування.
Флігелі № 35Б і № 37Б розташовані впритул у глибині подвір'я. Фасади цих будинків виконані на основі стилізованих ренесансно-барокових форм.
Фасад будинку № 37Б вирізняється деякими деталями архітектурного оздоблення.
Фільонки над входами прикрашено рельєфними орнаментальними композиціями з ініціалом власника будинку «М» (35Б) і датою «1896» (37Б).
На будинках можна побачити велику різноманітність віконних прорізів, ліплення та рельєфу.
В обох будинках зберіглося первісне оформлення інтер'єрів житлових приміщень (ліплені плафони, кахляні груби) та сходових кліток.
Пушкінська, 35Б. Фото - Panoramio
«Міську садибу Михельсона» внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятку архітектури місцевого значення у вересні 2006 року.
Сьогодення: історія з 1990-х до 2016 року
Попри сьогоднішні обіцянки привести будівлю до ладу, останні декілька десятків років садиба стояла закинутою і потрохи розвалювалася.
Що ж відбувалося з будівлею останні 20 років? Майже всю історію «Доступу» вдалося відтворити через Судовий реєстр.
Після того як Україна отримала незалежність комунальна власність Старокиївського району (майбутній Шевченківський район) була сформована рішенням від 13 січня 1992 року: до складу також увійшов наш комплекс будинків на Пушкінській.
Через рік – 2 лютого 1993 року – розпорядженням представника Президента України № 114 інвестором та генпідрядником по реконструкції будинку 37Б було затверджено фірму «Дніпро-Інком».
Згідно з розпорядженням представника Президента України в Старокиївському районі, 30 червня 1993 року головою Старокиївської райвиконкому передано на користь АТЗТ «Дніпро-Інком» квартири в будинках 35А, 35Б, 37А, 37Б, які в подальшому були відчужені за договорами купівлі-продажу на користь фізичних осіб, якими, в свою чергу, квартири були відчужені за договорами купівлі-продажу на користь АТВТ «Компанія Д.І.Б.».
Пізніше – у лютому 2015 року – це підтвердило Київське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності (БТІ). За даними БТІ будинки були зареєстровані станом на 16 листопада 1998 року.
4 лютого 1994 року – між представником Президента України у Старокиївському районі міста Києва та АТЗТ «Дніпро-Інком» було укладено договір на проведення останнім реконструкції будинку 35А. За договором, нежилі приміщення, квартири, мешканці яких відселені на постійне місце проживання за рахунок інвестора, переходять у власність інвестора після проведення реконструкції. При цьому квартири відселених мешканців можуть перейти у власність фірми за умови відселення інвестором за його власні кошти.
У зв'язку з відмовою Адміністрації Президента України від реконструкції закріплених за нею житлових будинків 35Б і 37А, 17 червня 1994 року видається розпорядження КМДА, за яким АТЗТ «Дніпро-Інком» було залучено як інвестора та генерального підрядника до реконструкції вказаних будинків.
Фірму зобов'язали оформити через комітет економіки міської державної адміністрації перерахування коштів на будівництво загальної площі житла в порядку компенсації за вже витрачену на відселення та необхідної для завершення відселення мешканців на постійне місце проживання з площі, яка після реконструкції передається АТЗТ «Дніпро-Інком».
Далі, як вбачається з історії по судовому реєстру, 7 квітня 1994 року був укладений договір переуступки на 28 млн карбованців: Зональне агентство повітряних сполучень (у майбутньому «Кий Авіа») передало фірмі АТЗТ «Дніпро-Інком» право на реконструкцію житлового будинку 35А.
Станом на грудень 1994 року у переліку будинків, які потребують реконструкції, родини будинків 35А, 35Б, 37Б повністю відселені. У будинку 37А планувалося відселити ще 14 родин.
Упродовж 1993-1994 років «Дніпро-Інком» перерахувала як пайову участь кошти на суму 54 592 154 млн крб.
Як вбачається з листа від Управління економіки КМДА до Київського міського управління земельних ресурсів від 10 червня 1995 року, «Дніпро-Інком» і «Компанія Д.І.Б.» перерахувала кошти на будівництво житлових будинків для відселення мешканців. Також на містобудівній раді також було схвалено ескізний проект реконструкції цих будинків під готельний комплекс.
За угодою від 27 лютого 1996 «Дніпро-Інком» передала усі права на чотири будинки АТВТ «Компанія Д.І.Б.».
29 липня 1996 року – КМДА погодила «Компанія Д.І.Б.» розташування готелю на землях запасу міста при виконання вимог архітектурно - планувального завдання Головархітектури та технічних умов відповідних служб на приєднання готельного комплексу до інженерних мереж міста.
11 вересня 1997 року – Старокиївська районна рада депутатів Києва прийняла рішення про передачу будинків з балансу Державного комунального підприємства жилого господарства на баланс «Компанія Д.І.Б.» для проведення реконструкції будинків 35А, 35Б, 37Б. Але після виписки за новим місцем проживання усіх мешканців зазначених будинків та сплати АТВТ «Компанія Д.І.Б.» залишкової балансової вартості, вартості нежилих приміщень та компенсації службових квартир. Що компанія і виконала, і в підсумку отримала право власності.
Щоправда, будинок 37А передавався у власність АТВТ «Компанії Д.І.Б.» із врахуванням того, що частина житлової площі досі належить двом (невідомим) особам на праві власності. Питання придбання цієї площі «Компанія Д.І.Б.» мала вирішити окремо з власниками.
Разом з тим, варто зауважити, що стенограма рішення ради не містить даних щодо прийняття рішення з цього питання, але і не містить відхилення цього питання та виключення його з порядку денного. Цей факт пізніше став підставою для подачі прокуратурою позову про повернення будівель у комунальну власність.
У судовому реєстрі наводяться письмові пояснення депутата О. І. Климко, учасника тієї сесії. За його словами передача будинків у власність АТВТ «Компанії Д.І.Б.» будинків не обговорювалась, і рішення з цього питання не приймалось. Утім, суд відхилив це свідчення як безпідставне та необґрунтоване мотивуючи тим, що це пояснення є оціночним судженням.
Згідно з рішенням Київської міської ради від 30 листопада 2000-го, АТВТ «Компанія Д.І.Б.» виступає замовником по будівництву «Багатофункціонального готельно-офісного комплексу по Пушкінській, № 33А-37Б» у складі реконструкції будинків з їх розширенням.
*** *** ***
Як ідеться з доводів позивача, 19 травня 2015 року в інтернеті (на сторінці «Вечірнього Києва») девелоперською компанією «Нест» оголошено про початок архітектурного конкурсу на ідею реконструкції садиби щодо надбудови вказаної пам'ятки архітектури на висоту до 27 метрів.
Обвинувачення посилалося на цю деталь при проханні накласти арешт на один з будинків. Також, як ідеться в суді, проведення таких будівельних (реставраційних) робіт надасть у подальшому ТОВ «Дім на Пушкінській» змогу визнати право власності на надбудову, що в свою чергу призведе до утруднення виконання рішення суду та реального поновлення права власності територіальної громади міста Києва.
Як пишуть «Наші гроші» з посиланням на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21 березня 2016 року, прокуратура пропустила строк позовної давності для апеляції у справі про повернення у комунальну власність садиби.
Перед цим – 13 жовтня 2015 року – Господарський суд Києва відмовив прокурору в позові. Надалі йому двічі не вдавалося подати апеляцію через відсутність у 2015 році грошей на сплату судового збору. Прокурор клопотав про відстрочку оплати, але суд на це не погодився.
Тільки у березні 2016 року прокурор зміг оплатити судовий збір, однак суд вкотре відмовився розглядати апеляційну скаргу, вказавши на пропущення десятиденного строку, що відводиться для апеляції.
Суд вважає, що очікування появи чи надходження на рахунок скаржника суми грошових коштів, необхідної для сплати судового збору, не є поважною причиною для відновлення пропущеного строку.
Тим не менш, 5 квітня 2016 року була розпочата підготовка реставрації Садиби Михельсона. Коли вона закінчиться – поки що невідомо.
*** *** ***
Варто зауважити, що в одній з ухвал судової справи було залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ПАТ «Альфа Банк». У цій же ухвалі йдеться про зобов’язання «Альфа Банку» надати пояснення щодо майнових зобов’язань ТОВ «Укрсиббуд» та розміру заборгованості останнього перед банком. Ще суд зобов’язав «Альфа Банк» та ТОВ «Дім на Пушкінській» надати суду для долучення до матеріалів справи завірену копію іпотечного договору, згідно з яким було передано в іпотеку будинок, який знаходяться на Пушкінській, 37А.
З наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що ТОВ «Дім на Пушкінській» було передано в іпотеку ПАТ «Альфа-Банк» нерухоме майно - будинок 37А на Пушкінській. Відтак, на цій підставі до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесено запис від 27 вересня 2011 року про обтяження зазначеного нерухомого майна шляхом заборони його відчуження.
ТОВ «Укрсиббуд» має виконати зобов’язання перед «Альфа Банком» до 28 січня 2015 року. На думку прокуратури через це існує реальна загроза відчуження зазначеного нерухомого майна третім особам.
Земля
Щодо земельних ділянок, на яких розташовано будинки 35А, 35Б, 37А, 37Б, то вони проходять по окремій судовій справі.
За рішенням Господарського суду від 4 грудня 2012 року було відмовлено у позовних вимогах «Д.І.Б.» про визнання права на земельну ділянку та укладення договору оренди землі. Після цього була апеляція, але суд залишив скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Як вбачається з судової історії, 18 березня 2004 року Київська міська рада передала «Д.І.Б.» в оренду на 5 років землю площею 1, 21 га для будівництва багатофункціонального житлово-громадського комплексу на Пушкінській, 33А - 37Б у складі реконструкції з розширенням будинків 35А, 35Б, 37А, 37Б. Але пізніше – у 2005 та 2006 роках – рішення було визнано таким, що не набрало чинності.
Господарському суду в 2006 році вдалося «повернути» землю «Д.І.Б.» з вимогою до КМР «вчинити певні дії». Але безуспішно – рішення, як бачимо, у подальшому було оскаржене.
На думку суду, АТВТ «Компанія Д.І.Б.» не має порушених прав та інтересів у даній справі на даний момент, оскільки у 2010 році продала іншій особі споруду дитсадка № 183 на Пушкінській, 33А та будинки комплексу.
Дитсадок
Також при розгляді судових справ комплексу не можна оминути історії про вже згадуваний дитсадок № 183.
На фото - дитсадок №183
13 квітня 1998 року Старокиївська РДА видала розпорядження «Про зміну місцезнаходження дитячого дошкільного закладу № 183 та реконструкцію приміщення дитячого дошкільного закладу № 739». Через місяць – 7 травня 1998 року – дитсадок № 183 до кінця місяця перенесли до дитсадка № 739 з подальшим розміщенням в інших місцях.
Компанії «Д.І.Б.» ж дозволили знести споруду на Пушкінській, 33 – там розташовувався садочок № 183.
У свою чергу упродовж 2000-2001 років компанії «Д.І.Б.» передали у власність три корпуси на Пушкінській, 33 для знесення за власні кошти. Натомість фірма мала побудувати дитсадок № 183 на Червоноармійській, 12Г.
У суді позивачі (прокурори) вказують з посиланням на дані архіву, що у рішенні Старокиївської РДА від червня 2001 року йдеться про передачу на баланс, а не у власність. Але суд виявив, що у протоколі засідання йдеться саме про передачу у власність.
Окрім того, це рішення про дитсадок проходить ще у деяких справах, але на момент рішення – у 2013 році – рішення РДА про передачу від 2001 року – було чинним.
Також суд виявив, що «Д.І.Б.» не могла набути у власність будівлю садку в результаті приватизації, як це стверджувало обвинувачення.
У подальшому 19 червня 2009 року – «Д.І.Б.» – продало це нерухоме майно ТОВ «Лакі-Трейдер».
Господарський суд не зміг оскаржити у 2013 році рішення на визнання права власності на дитсадок фірми «Д.І.Б.». Справа наразі перебуває в Апеляційному суді.
Власниками ТОВ «Лакі-Трейдер» значиться Максим Шнипко, ТОВ «КУА «Капітал Груп» і саме ТОВ «Лакі-Трейдер». Директором є також Максим Шнипко. Фірма була зареєстрована у лютому 2008 року.
Власниками ТОВ «КУА» є британська «Паретон Консалтинг Лімітед« (Pareton Consulting Limited) і Михайло Дуболазов. Кінцевим бенефіціаром значиться Інна Свиридовська.
Британський «Паретон» був створений у 2005 році. Статутний капітал складається з 2 фунтів стерлінгів. Згідно з річним звітом від травня 2016 року, власником (shareholder) є кіпрська Keystone Investments Limited. Разом з тим, Keystone значиться також директором у декількох десятках інших компаній.
Як пишуть «Наші гроші», у жовтні 2011 року Київрада передала Максиму Шнипку нежилий будинок площею 193,50 кв м на вулиці Стрілецькій/провулок Георгіївській, 9/11А. У свою чергу Шнипко передав місту нежилий будинок площею 193,5 кв м на вул. Ярославів Вал, 14Е. Саме цю ділянку через суд отримала ТОВ «Докас».
Стан пам’ятки
Окрім договорів купівлі-продажу від 10 червня, ТОВ «Дім на Пушкінській» (в особі директора Сергія Ященка) та Управлінням охорони культурної спадщини (в особі в.о. начальника Сергій Новгородського) 16 листопада 2010 року уклало чотири охоронні договори.
Охоронний договір містив типові зобов’язання: замовити у проектній організації проект реставрації об’єкта культурної спадщини, упродовж 2011-2014 років виконати реставраційні роботи згідно з погодженим проектом, взяти участь в інвестиційній програмі міста по благоустрою прилеглої території тощо.
Цього не було зроблено. Упродовж 2012-2015 спеціалісти Головного управління з охорони культурної спадщини неодноразово спостерігали незадовільний стан пам’ятки.
ГУОКС надало на запит «Доступу» акт технічного стану пам’ятки від 16 листопадом 2010 року. Опис чотирьох будинків загалом подібний. За підсумками проведеного огляду вказаних пам’яток встановлено, що пам’ятки перебувають у незадовільному стані й не мають ознак використання. Будівлі перебувають в занедбаному стані.
· Підвальні приміщення та інженерні мережі у незадовільному стані, захаращені сміттям.
· У незадовільному стані перебуває цоколі та відмостки, стан пофарбування фасадів, дах з пошкодженими водозливними трубами, у задовільному стані – зовнішній декор.
· Щодо внутрішніх елементів, то загальний стан незадовільний – усі приміщення занедбані унаслідок відселення мешканців. Те саме стосується перекриття, стель, підлоги, стін, дверей, вікон, гранітних сходів, внутрішнього декору.
Реставраційні роботи, які зазначені в охоронних договорах, не виконано у визначені терміни. Як повідомили «Доступу» на запит, науково-проектна документація на консервацію пам’яток до управління також не надходила.
Санкції
Як ідеться в надісланих ГУОКС додатках, за матеріалами інспекційних перевірок до власника ТОВ «Дім на Пушкінській» направлено відповідні приписи з вимогою привести пам’ятку до належного стану.
Також – за інформацією з Судового реєстру – ГУОКС проводив візуальне обстеження 23 березня 2012 року. Установа зауважила, що «Дім на Пушкінській» не користується зазначеними будинками та не виконує вимог охоронних договорів.
Пізніше – 18 грудні 2014 року – Виїзне засідання робочої групи Київради вирішило законсервувати архітектурні пам’ятки для подальшої реставрації. У цей же день Комісія з питань культури та туризму КМР направила лист до прокурора Шевченківського району, де звернула увагу на порушення вимог закону про відчуження будинків.
Дієвість цих дій залишалася під знаком питання до наступного року.
Управління провело ще один огляд будинку 1 квітня. Знову підтвердилося: будинок в аварійному стані. Іншими словами – умови охоронного договору від 2010 року не виконувалися. Після огляду Управління надіслало ТОВ припис, яким вимагалося надати на розгляд проектну документацію з консервації садиби Михельсона.
Справа пішла в суд. Початково Окружний адміністративний суд відмовив ТОВ у задоволенні позову щодо визнання припису протиправним. ТОВ «Дім на Пушкінській» не надало суду жодного доказу на спростування порушень, які встановлено приписом.
Але після падання апеляції, Київський апеляційний адміністративний суд 7 липня задовольнив скаргу ТОВ. Припис скасували.
Суд вважає, що припис було прийнято із недотриманням вимог законодавства щодо порядку призначення та проведення контролю. Зокрема, суд зауважує, що припис мав видаватися начальником Управління, а не іншою посадовою особою; що приписи приймаються з метою заборони діяльності юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці; також Управління мало видати «розпорядження» у якості документу, а не «припис».
Нині справа перебуває у Вищому адміністративному суді на касації за скаргою Департаменту культури.
За порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини та невиконання умов охоронних договорів на ТОВ «Дім на Пушкінській» ще й була спроба накласти фінансові санкції.
За історією судової справи 30 січня 2014 року Окружний адміністративний суд Києва стягнув з ТОВ фінансові санкції на суму 170 тис грн. Але Київський апеляційний адміністративний суд 3 лютого 2015 року скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року та частково задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «Дім на Пушкінській». У подальшому Управлінню охорони культурної спадщини також відмовили у відкритті касації.
Власники
За даними SMIDA ПрАТ «Д.І.Б.» функціонує і зараз – фірма зареєстрована на Пушкінській, 35А. Акціонером «ДІБ» є ТОВ «КУА «Капітал Груп», яке володіє ПрАТ через три фонди:
· Пайовий венчурний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу «Новопечерський» (70%);
· Пайовий венчурний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу «Нові будівельні технології» (19%);
· Пайовий венчурний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу «Зоряний» (10,5%).
Раніше (найстаріша інформація датується 2002 роком) акціонером була кіпрська Remoso Trading Limited.
У реєстрі «I-Cyprus» вказано, що Remoso зареєстрована у 1998 році, зараз вона розпущена. Також вказано, що директорами Remoso значиться Ірина та Олексій Вовки, а також Milema Business Center Limited.
Як вказано на сайті КУА «Капітал Груп», партнером фірми у сфері інвестування в нерухомість ПАТ «Нерухомість Столиці» (НЕСТ). У своєму управління «Капітал Груп» має 11 інвестиційних фондів.
*** *** ***
Щодо ЗАТ з іноземними інвестиціями «Дніпро-Інком», то фірма була зареєстрована у квітні 1994 року. Директором тоді значився Євген Куча. Куча був помічником таких депутатів як Вадим Трофименко з «Нашої України», Іван Драч з «Нашої України» та Борис Андресюк з Соціал-демократичної партії.
Серед засновників «Дніпро-Інком» були Євген Куча, кіпрська CEREZA TRADING LIMITED та Артур Злацин. Останні записи про функціонування фірми датуються 2006 роком.
*** *** ***
Власниками ТОВ «Дім на Пушкінській» зараз є Тетяна Чорнак і ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп» (та сама, що ми згадали вище). Чорнак раніше була прописана в селі Минай Закарпатської області. Директором з 1 червня 2016 року значиться Микита Клименко.
Раніше у власниках разом з Чорнак був Віталій Козинний з Канева.
Чорнак також є співвласницею ТОВ «Дім на Михайлівській», ТОВ «Другий дім на Михайлівській», ТОВ «Дім на Інститутській», ТОВ «Чорнила».
*** *** ***
Акціонерами ПАТ «Нерухомість столиці» (НЕСТ) значиться дванадцять юридичних осіб.
· ЗАТ ІК «ЄВРОІНВЕСТ»
· ТОВ «КУА «Капітал Груп» (ПВІФНВЗТ «Нові будівельні технології»)
· ТОВ «КУА «Капітал Груп» (ПВІФНВЗТ «Капітал-рекорд»)
· ТОВ «КУА «Капітал Груп» (ПВІФНВЗТ «Зоряний»)
· ТОВ «Терера»
· ТОВ «КУА «Капітал Груп» (ПВІФНВЗТ «Національний капітал»)
· ТОВ «Фінкортрейд»
· ПрАТ «Міські Інвестиції»
· ТОВ «Архітектурне бюро індивідуальних рішень»
· ТОВ «Дім на Михайлівській»
· ТОВ «Дім на Інститутській»
· ТОВ «КУА «Капітал Груп»
До кінця 2014 року 97% ПАТ належали Володимиру Трофименку.
Генеральним директором зараз є громадянин Росії Ігор Князев, заступником – Андрій Горяєв. Головою Наглядової ради є Володимир Трофименко, а членами Наглядової ради – Ігор Дріжчаний, Сергій Еделев, Анатолій Долеско, Олександр Сівкович, Ігор Савкін. Членом Ревізійної комісії значиться Інна Свиридовська.
Володимир Трофименко є братом екс-нардепа від «Нашої України» і БЮТ 2002-2012 років Вадима Трофименка.
Ігор Дріжчаний був головою СБУ у 2004-2006 роках, у 1993-2003 роках працював у Генпрокуратурі.
Олександр Сівкович є сином Володимира Сівковича, який був екс-віце-прем’єром в уряді Миколи Азарова в березні-жовтні 2010 і заступником секретаря РНБОУ до грудня 2013 роках.
Анатолій Долеско висувався на позачергових виборах до ВРУ від округу №205 на Чернігівщині – він отримав 7,8%.
Власниками ТОВ «Терера» є ТОВ «КУА «Капітал Груп», шотландська «Праймері Девелопмент Солюшнз» (PRIMARY DEVELOPMENT SOLUTIONS LLP). Кінцевим бенефіціаром є Дмитро Андрусенко. Шотландська фірма припинила функціонувати у лютому 2015 року.
Радником з інформаційної політики ПАТ вказано Вікторію Яковлєву. Вона у 2015 році балотувалася на виборах до КМР від Блоку Петра Порошенка.
ПАТ «Нерухомість столиці» також мало зносити будинок на вулиці Михайлівській, 12 ще у 2004 році. Передбачалося, що на місці аварійного будинку з’явиться новий офісний центр. Утім, ділянка досі стоїть незабудована. На сайті архітектурної компанії «Ракен» опубліковані зразки реконструкції будинку.
*** *** ***
Щодо ТОВ «Укрсиббуд» і ПАТ «Альфа банк» та їхньої іпотеки.
Власниками ТОВ «Укрсиббуд» значиться ТОВ «КУА «Капітал Груп», що діє від свого імені та в інтересах та за рахунок ПВІФНВЗТ «Капітал-Рекорд», ПВІФНВЗТ «Новопечерський», ТОВ «Другий дім на Михайлівській».
Раніше у «Укрсиббуді» були співвласниками Сергій Пилипенко, Микола Суботенко. Вони разом працюють зараз в Промислово-будівельній групі «Ковальська». Сергій Пилипенко також є зараз депутатом у Києві від «Солідарності».
Також раніше у власниках був Станіслав Мартинюк, який значить віце-президентом «Київміськбуду».
Про «Альфа банк» ми вже писали – вони також фігурують у справі будинку на Андріївському узвозі, 24. Банк був пов'язаний з фірмою, яка володіє будинком, і, за збігом обставин, також не виконує умов охоронного договору.
Згідно зі структурою власності, акціонерами ПАТ «Альфа-банк» є громадянин Ізраїлю, житель Великобританії і російський бізнесмен Михайло Фрідмен, громадянин Ізраїлю, житель Великобританії і російський бізнесмен Герман Хан, росіяни Олексій Кумічьов і Петро Авен.
Схожа історія з банком також трапилася на Мазепи, 11, де номінальним власником значиться «Дельта-банк». Банк став банкрутом, а будинок було передано в іпотеку Національному банку – у рахунок забезпечення виконання АТ «Дельта Банк» своїх зобов’язань за отриманим кредитом рефінансування.
Утім, складно робити висновки, наскільки серйозну роль відіграв «Альфа банк» у цій історії.
*** *** ***
Відтак, історія з будинком Михельсона – це приклад того, як українські фірми заздалегідь вкладаються в дорогу нерухомість в центрі.
Залишається загадкою, навіщо власникові на своєму сайті вказувати, що будинок може посипатися в будь-який момент. Адже принаймні останні шість років відповідальність за це несе фірма, яка підписала охоронний договір.
Верхнє фото - флігель будинку 35Б. Джерело - Wikimapia
Оксана Ставнійчук
