Відповіді СБУ на інформаційні запити правозахисниці та журналістки Ольги Решетилової коментує юрист Олександр Бурмагін

Війна стала гарним приводом для силових відомств країни ігнорувати запити на публічну інформацію. Війною прикривається все – від корупції в оборонних відомствах до відвертих військових злочинів. Байдуже, що ці злочини трапилися два роки тому, СБУ відповідатиме, що інформацію «про перебіг АТО й окремі його епізоди» обмежено.

«Ми проводимо розслідування щодо діяльності вже розформованої роти», – розповіла «Доступу до правди» Ольга Решетилова, координатор Медійної ініціативи за права людини.

Оскільки розслідування ще не закінчено, Решетилова попросила «Доступ» не ідентифікувати підрозділ.

Предметом її інформаційного запиту став один з епізодів російсько-української війни, що мав місце у серпні 2014 року і стосувався порядку розквартирування підрозділів уже розформованого бату – на якій підставі здійснювалося, хто віддавав наказ, а головне –  чи був такий наказ взагалі.

«Інформація, яка нас цікавить, не становить ніякої цінності з військової точки зору і не може вплинути на хід війни», – пояснює «Доступу» Ольга Решетилова.

Проте листування Медійної ініціативи за права людини з силовиками триває від вересня 2016-го року і досі є безрезультатним.

Перший запит було написано в СБУ 28.09.2016 року.

«Оскільки за Законом "Про боротьбу з тероризмом" проведення АТО – це компетенція СБУ, ми спочатку звернулися до СБУ і Антитерористичного центру при СБУ», – розповідає Ольга Решетилова.

З СБУ надійшла відповідь, підписана начальником Управління взаємодії зі ЗМІ Оленою Гітлянською:

«Повідомляємо, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» для безпосереднього управління безпосереднього управління  конкретною  антитерористичною операцією  та  керівництва  силами і засобами,  які залучаються до здійснення  антитерористичних  заходів,  утворюється   оперативний штаб. Керівник оперативного  штабу  визначає межі району проведення антитерористичної операції, приймає рішення про використання сил і засобів,  що  залучаються  до  її проведення. Втручання в оперативне управління антитерористичною операцією будь-яких осіб незалежно від посади не допускається.

Оскільки Штаб Антитерористичного центру при  СБ України не уповноважений здійснювати оперативне управління АТО на території Донецької та Луганської областей, для отримання запитуваної інформації пропонуємо Вам звернутися до Оперативного штабу з управління АТО н території Донецької та Луганської областей».

Коментує Олександр Бурмагін, медіа-юрист:

- За вимогами Закону України «Про доступ до публічної інформації» СБУ, якщо не володіє запитуваною інформацією, але знає хто її має, зобов’язана була сама переслати запит до належного розпорядника і про це повідомити запитувача, а не давати інструкції, де шукати і до кого звертатись.

«Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.» (ч.3 ст.22 Закону).

Попри те, що СБУ вочевидь порушила українське законодавство – адже воно вказало розпорядника, до якого варто звернутися, правозахисниця таки скористалася порадою Служби безпеки і сама переслала свій запит до наступної інстанції – Оперативного штабу АТО на Донбасі.

«З прес-офіцером відбулася усна розмова, в ході якої нам було повідомлено, що Оперативний штаб не є юридичною особою і не уповноважений надавати відповіді на інформаційні запити. 
Нам порадили звернутися в Генеральний штаб», – розповідає Ольга.

Коментує Олександр Бурмагін, медіа-юрист:

- Закон України «Про доступ до публічної інформації» не містить обмеження, що тільки юридичні особи можуть бути розпорядниками інформації (мають обов’язок відповідати на запити). Відповідно до п.1 ч.1 ст.13 Закону – «суб'єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.». Під останнє визначення Оперативний штаб чітко підпадає.

Журналістка звернулася в ГШ. Проте і тут їй порадили звернутися до іншого розпорядника.

Тоді журналістка ще раз звернулася до СБУ по роз’яснення.

Цього разу в СБУ послалися на ст. 17 Закону України «Про боротьбу із тероризмом», якою, як пише Олена Гітлянська, «встановлено певні обмеження на поширення інформації». Запитувану інформацію Ользі так і не надали.

Коментує Олександр Бурмагін, медіа-юрист:

- Відповідь не по суті запиту – це порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» (ч.2 ст.22). Загалом, на запит може бути три форми реагування: 1) відмова з дотриманням  вимог статті 22 Закону і трискладового тесту, передбаченого ч.2 ст.6 Закону; 2) переадресація належному розпоряднику чи 3) надання інформації.

«На мою скромну думку, потрібно вносити зміни в ст. 17, де передбачити інформування про перебіг АТО та скорелювати її із Законом «Про доступ до публічної інформації», – говорить Ольга Решетилова.

Коментує Олександр Бурмагін, медіа-юрист:

- Зазначені закони і так корелюються і доповнюють один одного. Їх норми у випадку колізій співвідносяться, як «загальні» (закон «Про доступ…») і «спеціальні» (закон «Про боротьбу із тероризмом»). Проте, якщо спеціального регулювання немає – діють звичайні норми «цивільного» Закону України «Про доступ до публічної інформації». В тому числі, щодо необхідності застосовувати під час відмов трискладовий тест і аргументувати, чому від надання такої інформації запитувачу буде заподіяно шкоду чиїмось інтересам, яку саме і що ця шкода переважає інтерес суспільства в отриманні такої інформації.

У процесі листування з Медійною ініціативою за права людини СБУ принаймні двічі серйозно порушила закон «Про доступ…» – не переславши запит іншому розпорядникові та відмовивши в наданні інформації без застосування трискладового тесту. Відтак у запитувачки дуже хороші в суді – і на те, щоб інформацію отримати, і на те, щоб навчити силовиків виконувати закони.

Леся Ганжа, «Доступ до правди»