Міністерство юстиції України, яке мало би бути взірцем виконання законів, натомість намагається заплутати і відповіді на запит не надати. Розповідаємо про досвід «Доступу до правди» надсилання запиту до міністерства та про аналогічний випадок з іншим запитувачем –  Олексієм Костенком.

Відповідальний за «Он-лайн будинок юстиції»

20 березня ми надіслали на електронну адресу civil@minjust.gov.ua Міністерства юстиції України запит на отримання публічної інформації.

У запиті просили:

1. Вказати обсяг коштів які були залучені для створення сервісу «Он-лайн будинок юстиції» та надати копії відповідних документів, які це засвідчують

2. Штатний розпис відділу, який працює із сайтом «Он-лайн будинок юстиції» (скільки працівників, які в них посади та штатні оклади).

3. Вказати кількість людей, які скористалися сервісом «Реєстрація фізичної особи-підприємця» з 01.03.2017 по 20.03.2017 на сайті «Он-лайн будинку юстиції». Скільки таким чином підприємців зареєстровано, скільки заявок відхилено?

4. Назвати відповідальну особу за технічне обслуговування сайту «Он-лайн будинок юстиції» та служби підтримки сайту (спливаюче вікно на сайті)?

Питання про функціонування «Он-лайн будинку юстиції» виникли через проблеми в користуванні сайтом: служба підтримки не відповідала в режимі онлайн-вікна допомоги, а також на електронні листи.

Проте на свій запит у встановлений законом термін ми відповіді так і не отримали, тому 3 квітня 2017 року надіслали повторний запит на ту ж адресу.

7 квітня 2017 надійшла відповідь від Генерального територіального управління юстиції у місті Києві з адреси vrz-kiev@ukr.net з повідомленням про те, що наш запит надісланий належному розпоряднику ДП «Національні інформаційні системи».

14 квітня 2017 року ДП «Національні інформаційні системи» надіслали відповідь про те, що відмовляється задовольняти запит. НАІС посилається на ст.13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» і вказує, що є розпорядником інформації лише щодо умов постачання товарів, послуг і цін.

«Доступ до правди» писав про цей випадок і медіа-юрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін коментував ситуацію:

«Уже можна назвати класичною цю формальну позицію розпорядників – державних та комунальних підприємств, які не бажають за запитами надавати інформацію про свою фінансово-господарську діяльність.

Ця позиція є протиправною, про що свідчить, як судова практика в конкретних справах так і роз’яснення з Постанови Пленуму ВАСУ від 29.09.2016 р.№10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації».

Контраргументи дуже прості. Державні, комунальні підприємства в переважній більшості на 100% належать державі, відповідній громаді. Отже, все їх майно, включаючи гроші, рухоме, нерухоме майно, будь-які операції з ними - охоплюється ч.5 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Остання говорить наступне: «Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно».

Після відмови задоволення запиту ми звернулися зі скаргою до Омбудсмана. І почалася наступна серія.

Що змінило провадження Омбудсмана?

Омбудсман відкрив провадження у справі проти «Он-лайн будинку юстиції» у серпні. Міністерство юстиції надіслало проміжну відповідь – потрібно більше часу для вивчення питання.

І ось, у вересні ми отримуємо відповідь від Мін’юсту довжиною у 6,3 метрів, тобто на 21-ї сторінці. Серед них – лист від Мін’юсту за підписом в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного сектору Міністерства юстиції Олени Косолапової.

У відповіді зазначено, що ДП «НАІС» надало відповідь на наш запит, тож, виходить, що всі скарги безпідставні. Єдиний момент не врахований – відповідь дійсно була, де зазначали, що інформації не дадуть. Ще серед усіх отриманих паперів тричі повторювалася відповідь «НАІСу», скріни із пошти, внутрішня переписка між Мін’юстом і «НАІС», але не відповідь – хто ж відповідальний за сервіс.

Одразу після пакунку з Мін’юсту ми отримали листа від самого ДП «НАІС». Отримавши роз’яснення від Уповноваженого, «НАІС» розглянув наш запит повторно. І повідомив: Мін’юст передав права на сайт «Он-лайн будинок юстиції» «НАІСу» безоплатно на весь строк дії авторського права.

«Оскільки ДП «НАІС» не залучалося до розробки комп’ютерної програми, інформація про її вартість, а також обсяги коштів для її створення, в тому числі залучення їх з бюджету чи інших джерел, у Підприємства немає», - йдеться у відповіді.

Далі зазначено, що «забезпечення функціонування сайту покладено на невичерпну кількість співробітників ряду структурних підрозділів підприємства».

Хто ж тоді залучався до розробки? Відповідь знову відсутня, адже відповідь про «невичерпну кількість» - це радше хамське знущання, неприпустиме для офіційної установи, ніж коректна і конкретна відповідь. 

Щоб дізнатися про «невичерпну кількість» знадобилося шість місяців з моменту подання запиту.

І схоже, міністерство не проти, аби ми починали все спочатку.

Все не так просто, як може здатися запитувачу

Олексій Костенко на своїй сторінці у мережі Фейсбук розповів аналогічну історію про змагання з Мін’юстом за досить просту, як здається, інформацію.

Запитувач попросив перелік реєстрів та послуг, що є в юрисдикції Міністерства юстиції України, доступ до яких здійснюється громадянами України за допомогою електронного цифрового підпису.

Але отримати перелік упродовж п’яти робочих днів, як це передбачено законом «Про доступ до публічної інформації», не вдалося.

Спочатку заступник начальника відділу Управління по роботі зі зверненням громадян Департаменту комунікації, документообігу та контролю О.І. Гусак повідомив, що пересилає запит до ДП «НАІС», оскільки Мін’юст не є розпорядником  інформації про свої реєстри.

«НАІС» у відповіді зазначає, що запитувач має піти на офіційний сайт підприємства і самому там знайти інформацію, що є прямим порушенням ч.2 ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

«Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації».

У чому причина таких складних схем для надання простої інформації, Олексій Костенко з’ясовуватиме у повторному запиті.

Читайте також: У Мін’юсті минулого року 6 працівників опрацювали 3123 запитів

Патрікєєва Наталія, «Доступ до правди»