7% України не завалені сміттям і площа звалищ не дорівнює площі окупованого Донбасу чи Данії, як це останнім часом пишуть у ЗМІ. За даними Міністерства регіонального розвитку, у 2014 році площа полігонів в Україні становила близько 10 тисяч гектарів, що дорівнює 0,00017% від усієї площі всієї країні. Звісно, це ніяк не нівелює проблему звалищ і сортування, але шансів на порятунок все ж трішечки більше.

«Доступ до правди» зібрав інформацію про сортування сміття у Києві: кількість баків для роздільного збору, які офіційно існують у столиці та компанії, які обслуговують районні державні адміністрації щодо вивезення відходів.

Роздільний збір, організований самостійно

Олександра Магурова два роки тому почала займатися питаннями сортування сміття на рівні власного житлового комплексу. Лише нещодавно  у сучасному «Комфорт Тауні», завдяки активним мешканцям, з’явилися чотири сітки для пластику і два «дзвоники» для скла. Для організації цієї «розкоші» знадобилося більше року.

Олександра скаржиться, що такої кількості баків і «дзвоників» – недостатньо.  Вони заповнюються занадто швидко, тому було би добре збільшити їхню кількість.

Починалося все із чотирьох сімей, які захотіли віддати трохи свого часу на проблему сортування і переговори із сусідами: написали кілька  оголошень, почали збирати пластик, кришечки. Отримані від збуту роздільного сміття кошти витрачали на потреби прифронтової лікарні: купували рукавички, системи для крапельниць, ларингоскоп, аналізатори крові, антибіотики. Кошти від сортованого сміття, насправді, не дуже великі, але все ж дозволяють заощадити для купівлі корисних речей.

Перша проблема, з якою стикнулися мешканці: компанії, які вивозять сміття, в більшості випадків не готові купувати сортоване. Їм простіше вивозити все підряд і вже потім розділяти на сортувальних лініях.

За словами Олександри, одна компанія «Київмісквторресурси» погодилася надати баки безкоштовно і купувати у мешканців сортовану сировину (один бак коштує близько 3000 гривень). Головна умова – сортовані відходи не можуть містити інших відходів. Цього Олександра Магурова боялася найбільше – аби мешканці не кидали у сітки для пластику все підряд. У сортуванні і «вихованні» активну участь бере двірник і зазначає, що останнім часом люди почали ставитися до сортування набагато відповідальніше.

Роздільні баки, які не працюють

Загалом у кожному районі міста Києва встановлено сотні баків для роздільного сміття. За даними КП «Київкомунсервіс», загалом у столиці їх 2676. На папері. Насправді за призначенням вони не працюють.

У більшості випадків ці спеціальні баки просто неможливо відрізнити від звичайних. У відповідь на звернення встановити бак для роздільного збору на бульварі Праці, Дніпровська адміністрація, наприклад, відповіла, що такий уже є. Але населення його використовує, як звичайний, а адміністрація безпомічно розводить руками – мовляв, ну зо поробиш.

Замість централізованого сортування, яке б організувало управління міста, сортуванням займаються кілька приватних та державних  компаній, що мають пункти прийому вторсировини. Активісти склали кілька карт, де можна знайти найближчий пункт сортування і принести туди своє сміття.

Усі райони міста у вивезенні сміття обслуговують такі компанії: ТОВ «Фірма «Володар Роз», ПраТ «Київспецтранс», ДП «Фірма «Альтфатер Київ», ТОВ «Крамар-Рісайклінг», ТОВ «Селтік», ПП «Спецкомунтехніка» і АТП Шевченківського району.

З ними підписує договори КП «Київкомунсервіс» - компанія, «створена з метою забезпечення реалізації заходів щодо розвитку системи поводження з відходами у місті Києві».

КП «Київкомунсервіс» спочатку підписує договори із районними керуючими компаніями з обслуговування житлового фонду, тобто виступає посередником між районними адміністраціями і компаніями-транспортерами сміття.

У договорі між КП «Київкомунсервіс» та керуючою компанією з обслуговування житлового фонду Печерського району, який надала остання, серед зобов’язань зазначено: «Сприяти виконавцю у впровадженні та реалізації системи роздільного збирання побутових відходів на території зони обслуговування». Проте, як само сприяти, не зазначено.

Цікаво, що навіть дані про кількість роздільних баків у КП «Київкомунстранс» та районних адміністрацій різняться, а це означає, що або замовник погано знає, скільки в нього баків, або транспортні компанії щось плутають.

Те, що з обліком сміття виникають певні неточності підтвердили і результати результати позапланового аудиту фінансового та відповідності діяльності КП «Київкомунсервіс»: «Загалом за результатами аудиту встановлено фінансових порушень та недоліків на загальну суму 3 789,98 тис. грн, з них з ризиком втрат – 781,59 тис. грн та призвели до втрат – 656,2 тис. грн.», - зазначено на сайті КМДА.

Наприклад, в період з 01.01.2015 по 01.03.2017 директор підприємства Євгеній Русін отримав «зайвих» 176,928 тис. гривень заробітної плати та премій. Або, в результаті укладення із самим собою договорів щодо використання підприємством у господарській діяльності 2-х власних автомобілів директором КП «Київкомунсервіс» Русіним порушено вимоги ст.238 та ч.ч.1, 3 ст.92 Цивільного кодексу України, і як наслідок, здійснення витрат на їхнє утримання (паливо та ремонт) привело до витрат підприємства ще  141,597 тис. гривень.

Сортоване сміття не вигідне?

Район, де розташований «Комфорт Таун», обслуговують ТОВ «Фірма «Володар Роз» і ТОВ «Селтік». Перша також вивозить шість сіток для сухих змішаних відходів.

Виходить, що компанія, з якою у районної адміністрації підписаний договір, вивозить все сміття, але сортоване – забирає інша компанія, з якою домовилися самі мешканці.

Для тих, хто планує також сортувати сміття не лише в себе в квартирі, а й у подвір’ї, Олександра радить об’єднуватися кількома будинками. Умова компаній, що вивозять сортоване сміття, - мінімум чотири сітки для пластикових пляшок.

Наступні плани Олександри та активістів комплексу – встановлення баків для інших видів сміття, яке можна сортувати (металічні пляшки, папір тощо). Питання лише в місці, де можна їх встановити та у компанії-транспортері.

Голова організації «Друге життя: подвійний добрий вчинок» Сергій Волков хотів би, аби в майбутньому в процесі переробки зі сміття утворювалася фракція, яку використовуватимуть у роботі теплоелектростанції.  

Із сортуванням, на думку Сергія, все не так погано. Навіть якщо населення не робить цього вдома і не складає пластик і скло у різні пакети, за них це роблять інші люди вже біля сміттєвих баків. Левову частку вторсировини забирають люди, які щодня, а то і по кілька разів на день, перевіряють сміттєві баки.

Це також і є однією з причин, чому компанії-перевізники не поспішають впроваджувати роздільний збір – для них це не вигідно, оскільки вторсировини, яку можна продати, для них може не залишитися. Її просто можуть забрати наполегливі пошуковці.

Співробітник однієї з компаній-перевізників підтвердив, що для них надто дорого встановлювати баки для роздільного сміття, оскільки бізнес після цього стане збитковим.

На думку ж Волкова, роздільний збір суттєво покращить якість сортування сировини, а, відповідно, і ступінь її переробки.

«Має бути три важливі речі, які би впливали на населення: інформаційна кампанія, економічна мотивація (якщо за вивіз сміття треба буде платити менше) і зворотній зв'язок, тобто законодавчий контроль, аби у людей була відповідальність», - зазначає Сергій Волков.

Наталія Патрікєєва, «Доступ до правди»