Ковельське комунальне підприємство «Добробут» у відповідь на запит відмовилось надавати інформацію – імена своїх працівників по утриманню тварин, посилаючись на те, що начебто це - персональні дані, які працівники розголошувати не бажають. Але скарги до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини змусили розпорядника надати цю інформацію. На «відвоювання» цієї інформації пішло 3 місяці і дві скарги до Уповноваженого (першу комунальне підприємство проігнорувало).

 Двоє працівників комунального підприємства «Добробут» (ловці тварин) виявились засновниками громадської зоозахисної організації «Kovel Animals», яка до цього заперечувала фінансовий зв’язок із комунальним підприємством.

Через декілька місяців після цього уже інші жителі міста звертались із запитом на публічну інформацію з такими ж запитаннями і розпорядник надавав її без проблем. Тобто, «урок» від Уповноваженого з прав людини комунальне підприємство засвоїло і стало краще реагувати на запити.

А тепер розповім про це детальніше. В січні 2023 року я готувала матеріал про те, як працює Програма поводження з безпритульними тваринами у Ковелі «Ловці грошей і тварин».

Програмою передбачається виділення коштів на різні потреби: ліки, корм, комунальні платежі і зарплати персоналу і т.д.  Всі ці роботи проводить комунальне підприємство «Добробут» за кошти місцевого бюджету.

Отримати інформацію я тоді намагалась через запит до виконавчого комітету Ковельської міської ради. Мені надали інформацію частково: повідомили про кількість стерилізованих тварин, але не назвали поіменно працівників по утриманню тварин комунального підприємства «Добробут».

Мені здалося дивним таке втаємничення імен працівників. Тому я вирішила цю тему дослідити детальніше. Саме в той час «Школа громадянської журналістики» набирала охочих і в рамках цього проєкту  продовжила досліджувати цю тематику. Це дослідження стало результатом публікації «Скільки Ковельська громада витрачає на безпритульних тварин і як розподіляються ці кошти».

Попри те, що текст був досить нейтральним, я, як авторка, отримала чимало негативних коментарів зі сторінки «Kovel Animals» (на самій сторінці написано, що це - громадська організація). Головною претензією користувачів сторінки «Kovel Animals»  було те, що я написала про «притулок», а треба було - «стерилізаційний пункт». Неочікувана реакція на статтю. Адже я писала не про громадську організацію, а про комунальне підприємство «Добробут». Ось декілька скріншотів коментарів під статтею:

 Матеріал був опублікований, осад від хейтових коментарів тримався, але імена працівників комунального підприємства на той час так і тримали в таємниці… Але через тижні два я отримала відповідь від КП «Добробут» - Уповноважений Верховної Ради таки вплинув на розпорядника! Мені надали інформацію, яку просила: імена працівників комунального підприємства, які відповідальні за тварин. Яким же було моє здивування, коли імена двох ловців тварин співпали з іменами засновників  громадської організації (Оксана Баранчук та Катерина Лукава): Користувачі сторінки з назвою «Kovel Animals»  гаряче захищали «Добробут» і заперечували «фінансовий стосунок» до «Добробуту»:

До речі, місце реєстрації громадської організації «Kovel Animals» співпадає з адресою комунального підприємства «Добробут»: Ковель, вул. Грушевського, 106а

Через декілька місяців уже інші ковельчани – жителі міста надсилали запити з такими ж запитаннями і їм уже розпорядник не відмовляв.  Крім цього, позиція користувачів сторінки «Kovel Animals» дещо змінилась: вони уже не заперечують, що засновники  цієї громадської організації працюють на комунальному підприємстві:

Я дуже рада, що доступ до інформації в моєму місті вдалось відстояти з допомогою Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Отже, прізвища працівників комунальних підприємств повинні надаватись без проблем:

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

У ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» написано: «Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень».

Працівники комунальних підприємств отримують зарплати за рахунок бюджетних коштів, тому їх імена мають бути відкритою інформацією.

Особисто для себе зробила висновок: якщо запитувачі не зупиняються при першому «відфутболюванні», а продовжують боротись за свої права, є висока вірогідність досягти мети, навіть не доходячи до суду. Якщо громадяни «воюють» за своє право на доступ, то це дисциплінує розпорядників інформації, бо розпорядник розуміє, що відмова може потягнути за собою звернення до Уповноваженого або до суду. 

Зоряна Бодялова, журналістка