Журналісти Центру журналістських розслідувань «Сила правди» після чотирьох років судових процесів та апеляцій нарешті отримали від Волинської обласної ради відповідь на запит про діяльність вже екс-голови Волинської обласної ради Ігоря Палиці. Раніше отримати інформацію у відповідь на запит не вдавалось.

Відпустка тривалістю 1 день

Ексголова Волинської обласної ради Ігор Палиця під час роботи на посаді впродовж 2015-2019 років пробув у відпустці лише один день, а у відпустки «за власний рахунок», відрядження та на лікарняні не ходив жодного разу. 

Відпвідно до відповіді на запит, такими є офіційні дані відвідування посадовцем робочого місця і виконання службових повноважень,

«Надаємо наступну інформацію, що стосується Палиці Ігоря Петровича, під час перебування його на посаді голови Волинської обласної ради, за період з часу обрання на посаду по день надання відповіді на запит.  Протягом зазначеного вище періоду Палиця І.П. перебував у щорічній відпустці 1 календарний день (29.09.2016 р.). У відпустці без збереження заробітної плати, відрядженнях не перебував, дні тимчасової непрацездатності (в зв’язку з хворобою) – відсутні», – йдеться в листі за підписом заступника голови Волинської обласної ради Романа Карпюка. 

Також в листі зазначають, що за період з грудня 2015-го до лютого 2017-го року Ігорю Палиці нарахували 109 тисяч 985 гривень заробітної плати (щомісячно близько 7340 гривень), яка складалася з посадового окладу, надбавки за ранг посадової особи та надбавки за вислугу років. Будь-які інші виплати (надбавки за особливий характер роботи та інтенсивність праці, премії) не нараховувались. 

Разом з тим, в облраді зазначають, що за заявою Ігоря Палиці від 30 листопада 2015 року усю суму коштів заробітної плати після сплати податків та зборів перерахували в дохідну частину місцевого бюджету. 

Судова епопея попередніх років

Однак відповідь на запит не завжди було отримати так просто. У квітні директор Центру журналістських розслідувань «Сила правди» Юрій Горбач виграв суд у Волинської обласної ради. Постанову про задоволення скарги журналіста виніс Касаційний адміністративний суд Верховного Суду України.

Ще у 2016-2017 роках Юрій Горбач двічі звертався із запитом щодо доступу до публічної інформації до Волиньради. Прагнув дізнатися, коли і скільки разів голова облради Ігор Палиця користався своїм правом на щорічну оплачувану відпустку, відпустку без збереження заробітної плати, коли і скільки часу перебував у відрядженнях та на лікарняному. А також – які виплати йому здійснювали з часу обрання на посаду.

Запити були зумовлені тим, що Ігор Палиця був одним з найбільш непублічніших і, разом з тим, найвпливовіших політиків Волині: він практично не брав участі у публічних заходах, ця місія лягла на плечі заступників.

Фактично самого посадовця можна було зустріти лише на сесіях Волинської обласної ради та у соцмережах, де він інколи публікував свої заяви з актуальних подій. Тож тоді виникло питання: а чи дійсно посадовець належним чином виконує свої посадові обов`язки?

Проте, двічі у Волинській обласній раді відмовилися надавати зазначену інформацію. Тож журналіст у квітні 2017-го року подав позов до суду. Натомість, у Волинській обласній державній адміністрації тоді надали вичерпну інформацію на аналогічний запит журналіста стосовно відвідування свого робочого місця тодішнім головою ОДА Володимиром Гунчиком.

У травні 2017-го суддя Волинського окружного адміністративного суду Оксана Андрусенко погодилася з позицією облради щодо того, що запитувана інформація «не має ознак публічної інформації, оскільки запитувані відомості є предметом, що виник у зв`язку із здійсненням трудових відносин між відповідачем та його посадовою особою, і має внутрішньовідомчий характер». Однак у своїй постанові не пояснила чому доступ до неї обмежили та який тоді статус цієї інформації. 

Львівський апеляційний адміністративний суд також відхилив скаргу Юрія Горбача. Відповідну ухвалу винесла 11 липня 2017-го року колегія суддів у складі Ярослава Попка, Романи Хобор та Романа Сеника. Львівські судді погодилися з арґументами відповідача, що запитувана журналістом інформація не є готовим продуктом, створеним при виконанні відповідачем своїх повноважень, а є відомостями, що виникли у зв`язку із здійсненням трудових відносин між відповідачем та його посадовою особою. Натомість публічна інформація має бути готовим продуктом, який отриманий або створений органом влади під час виконання обов`язків.

Крапку у судовій справі поставив Касаційний адміністративний суд Верховного Суду України. Через судову реформу та формування нового складу Верховного Суду України розгляд справи в касації затягнувся майже на два роки. Лише у квітні 2020-го суд виніс свій вердикт. Через пів року з початку судової справи журналісти видання «Волинь24» оприлюднили журналістське розслідування, в якому з’ясували, що впродовж 2016-го року Ігор Палиця 153 дні був поза межами України, а за неповних 9 місяців 2017-го року – 185 днів.

Разом з тим, попри перебування за кордоном, Ігорю Палиці дивним чином вдавалося видавати і підписувати десятки розпоряджень. 

Безперспективне кримінальне провадження

На початку 2018-го Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження через можливе службове підроблення документів у Волиньраді, у зв’язку з відсутністю Ігоря Палиці, та проводила з цього приводу обшуки. Навесні 2019-го року слідчі вилучили табелі обліку робочого часу в облраді і саме тому Волиньрада нібито не змогла надати їх копії на запит журналіста у червні 2020-го, навіть попри рішення найвищої судової інстанції. 

«Сила правди» спробувала з’ясувати на якому етапі сьогодні це кримінальне провадження та відшукати табелі обліку робочого часу ексголови Волиньради. У Головному управлінні Служби безпеки України в Києві, в провадженні якого і була згадана кримінальна справа й чиї ж співробітники проводили обшуки на Київському майдані, 9, повідомили, що кримінальне провадження закрили ще рік тому. А вилучені в облраді документи, схоже, так і не повернули. 

«Повідомляємо, що 26.04.2019 прокуратурою міста Києва, у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, кримінальне провадження №52018000000000149 закрито, матеріали провадження заходяться в прокуратурі міста Києва. Для отримання необхідних копій документів пропонуємо звернутися до прокуратури міста Києва», – йшлося у відповіді за підписом начальника слідчого управління ГУ СБУ у м. Києві та Київській області Ігоря Хоменка. 

Далі довелося зробити як порадили в СБУ – звертатися в прокуратуру. Із прокуратури Києва запит просто перенаправили назад в ГУ СБУ у м. Києві та Київській області. 

«Направляю за належністю інформаційний запит про надання копій матеріалів кримінального провадження та з інших питань… Прошу повідомити запитувача у встановлений законом термін», – написали в прокуратурі через місяць після того, як в СБУ вже констатували, що всі матеріали мали б бути в прокуратурі. 

Довелося звертатися до прокуратури ще раз. Цього разу, матеріали в прокуратурі таки знайшли, але рішення найвищої судової інстанції, яке констатувало що такий документ підлягає наданню на запит, не став аргументом для прокурорів.

«Вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що Ви не є стороною в ньому. Таким чином, підстав для надання Вам матеріалів досудового розслідування не вбачається. Вам необхідно звернутися до Волинської обласної ради, яку зобов’язано надати Вам інформацію та документи» – йдеться в листі за підписом виконувача обов’язків начальника відділу прокуратури міста Києва О.Талала. 

На цьому коло звернень замкнулося. Волинська обласна рада констатувала, що табелів робочого часу у них немає, бо їх вилучила СБУ. В СБУ повідомили, що провадження закрите, а матеріали – в прокуратурі. Прокуратура відписала, що надавати матеріали не стороні провадження не можуть, в рішенні суду йдеться, що надати має облрада, – туди й необхідно звертатися. І байдуже, що самих документів там немає.  

Нагадаємо, Ігор Палиця перебував на посаді голови Волинської обласної ради з 26 листопада 2015 року до 26 липня 2019 року. З серпня 2019-го став депутатом Верховної Ради 9-го скликання від міста Луцька. У травні 2020 року Ігор Палиця очолив нову партію «За майбутнє», до якої увійшли народні депутати різних політичних сил та безпартійні. Партія «За майбутнє» оголосила про свою участь у місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. 

«Сила правди»