Оксана Банкова, представниця Інституту масової інформації у Хмельницькій області підготувала для сайту «Незалежний громадський портал» про доступ до публічної інформації у Хмельницькій області.
Найчастіше інформації від органів влади потребують журналісти та громадські активісти. Закон України «Про доступ до публічної інформації», який набув чинності ще в 2011 році, мав би значно спростити отримання відомостей від цих інституцій. Однак і сьогодні не всі суб’єкти владних повноважень вважають його норми обов’язковими до виконання.
У цьому переконалася, надіславши інформаційні запити на електронні адреси, вказані на веб-сайтах органів державної влади та органів місцевого самоврядування 20 населених пунктів Хмельницької області – міських/селищних, районних рад, обласної та районних державних адміністрацій, загалом на 53 адреси. У своєму запиті поцікавилась, чи передбачено використання бюджетних коштів на висвітлення діяльності цих органів у ЗМІ і з якими медіа укладено відповідні угоди.
Від десяти розпорядників інформації відповіді так і не отримала.
Утім, почати слід з того, що не всі суб’єкти владних повноважень, як їх іменує Закон, мають офіційні сторінки у мережі, зокрема не вдалося відшукати сайту Віньковецької селищної ради, припинили свою роботу веб-сторінки Полонської і Старосинявської районних рад. Крім того, деякі органи державної влади на місцях та органи місцевого самоврядування не розміщують на своїх сайтах електронних адрес для надсилання запитів, інших контактів відповідальних осіб, а також інформації щодо процедури подання запиту, отримання запитуваних відомостей тощо (згідно із ч. 6 ст. 19 Закону). До прикладу, немає такої інформації на сайтах Білогірської таТеофіпольської селищних рад.
На сайті Волочиської районної ради замість контактних даних є лише форма для зворотнього зв’язку, яку, до речі, з кількох спроб так і не вдалося відправити. Дивує також пропозиція чиновників надіслати запит на www.volrada,km.ua: «Запити на публічну інформацію подаються до загального відділу апарату районної ради, або за телефоном (факсом) 4-12-21чи електронною поштою: www.volrada,km.ua». Саме так записано у «Порядку доступу до публічної інформації, розпорядником якої є Волочиська районна рада».
Неохоче ділиться контактами для подання запитів на інформацію і Кам’янець-Подільська районна державна адміністрація. Відшукати електронну адресу можна, завантаживши навмання кілька розпоряджень голови РДА. Як вдалося з’ясувати, «Порядок складання, подання запиту на інформацію до райдержадміністрації», наче голку в яйці, заховали під цифрами «493.2011». Проте навряд чи корисним буде цей Порядок тому, хто шукає адресу електронної пошти для надсилання запиту, оскільки тут зазначається, що «Запити на інформацію можуть надсилатися на електронну адресу райдержадміністрації “http://kprda.qov.ua”».
Та навіть наявність контактної інформації на сайтах органів влади не гарантує, що надіслати запит таки вдасться. Зокрема запит на електронну адресу Деражнянської районної ради, зазначену в розділі «Доступ до публічної інформації», адресат, вочевидь, так і не отримав, це підтверджує відповідне повідомлення: «Ваше сообщение заблокировано на стороне получателя (derraurada@rambler.ru). Технические подробности смотрите ниже». У цьому випадку доцільно порекомендувати апарату ради змінити електронну адресу, тим більше, що такі ж рекомендації було затверджено Постановою КМУ № 851 21 жовтня 2015 року.
Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту. Якщо ж запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. І лише якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації має повідомити запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як показав експеримент, усі розпорядники, які мали намір надати відповідь на запит, зробили це вчасно – впродовж п’яти робочих днів. Про необхідність продовження терміну розгляду запиту жоден із адресатів не повідомляв.
Загалом, із 53 суб’єктів владних повноважень, до яких звернулая із запитом на інформацію, 42 відповіли вчасно і по суті. Натомість десять (близько 19%) проігнорували запит. Знехтували вимогами закону Віньковецька районна державна адміністрація, Городоцька міська рада, Городоцька районна рада, Деражнянська міська рада, Кам’янець-Подільська міська рада, Старосинявська селищна рада, Теофіпольська районна рада, Хмельницька міська рада, Чемеровецька районна рада та Шепетівська районна рада. З незрозумілих причин у цьому переліку значно переважають органи місцевого самоврядування – дев’ять із десяти. Очевидно, представники державної влади на місцях більш дисципліновані у питанні дотримання закону.
Власне, найбільше здивувала у цьому переліку Хмельницька міська рада, яка повсякчаснаголошує на відкритості у комунікації з містянами, зокрема й журналістами.
Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації визначається у ст. 24 відповідного Закону. Так, недобросовісні розпорядники інформації мають відповідати за ненадання відповіді або невчасне надання інформації на запит, а особи, які вважають, що їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом. Тому для захисту своїх прав юристи рекомендують звертатися до суду або до представника Уповноваженого з прав людини.
фото на головній - Андрій Бондаренко
