Які дані відкрила судова влада та що з ними не так?

11 Червня 2021 08:53

У червні 2021 року Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя частково виконали вимоги оновленої Постанови КМУ №835 та оприлюднили нові набори даних у форматі відкритих даних. Аналітики Фундації DEJURE розібрали, яку цінність та недоліки мають нові набори.

На оприлюднення нових наборів даних громадськість очікувала понад рік. Ще у червні 2020 року Міністерство цифрової трансформації України зібрало від громадськості пропозиції щодо пріоритетних сфер розвитку відкритих даних та нових наборів даних, які держоргани мали б оприлюднювати.

На базі цих пропозицій Мінцифра планувала підготувала проєкт змін до Постанови Кабінету Міністрів України № 835. Ця Постанова визначає набори даних, які державні органи мають оприлюднювати в форматі відкритих даних та встановлює вимоги щодо того, як саме це має відбуватися.

Тоді Фундація DEJURE закликала своїх підписників голосувати за визнання даних щодо здійснення судочинства пріоритетними та подала на розгляд Мінцифрі пропозиції щодо нових наборів даних, які б мали публікувати органи судової влади.

І ось майже через рік Кабінет Міністрів затвердив нову редакцію Постанови №835, а Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднили деякі з нових наборів. Експерти Фундації DEJURE проаналізували оприлюднені набори та сформували свої пропозиції щодо їх покращення.

Вища кваліфікаційна комісія суддів оприлюднила 3 набори даних, які передбачала нова редакція Постанови №835, а саме:

- список суддів

- інформацію про результати проведення кваліфоцінювання суддів

- інформацію про ефективність здійснення суддями правосуддя.

Втім, усі три набори даних містять мінімум інформації або ж суттєві недоліки, що зменшує їх цінність.

Список суддів містить ПІБ судді та назву суду, у якому суддя працює. Щоб набір став цінним, йому бракує таких даних:

·        номер суддівського досьє (як унікальний ідентифікатор, оскільки ПІБ може повторюватись);

·        інформація про дату призначення суддів на посади;

·        код ЄДРПОУ суду, у якому працює суддя;

·        інформація про стать суддів;

·        дата припинення повноважень cудді.

Інформація про результати проведення кваліфоцінювання суддів містить інформацію про те, як той чи інший суддя завершив процедуру кваліфікаційного оцінювання. Щоб набір став цінним, йому бракує таких даних:

·        номер суддівського досьє (як унікальний ідентифікатор);

·        загальний бал, який суддя отримав в результаті проходження кваліфікаційного оцінювання;

·        бали, які суддя отримав за критеріями оцінювання.
Ці ж дані необхідно оприлюднити і щодо тих суддів, які розпочали процедуру кваліфікаційного оцінювання (наприклад, склали іспит), але ще не закінчили її повністю.

·        дата та номер рішення, яким Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала суддю таким, що відповідає (або ж не відповідає) займаній посаді.

Інформація про ефективність здійснення суддями правосуддя взагалі не є набором даних в форматі відкритих даних та, на перший погляд, виглядає, як низка файлів, які були сконвертовані з формату PDF в формат ODT. Таким чином, абсолютно неможливо працювати з цими файлами як з набором даних (зокрема, порівнювати показники різних суддів). Окрім того, навіть в такому форматі інформація оприлюднена лише щодо близько 160 суддів із понад 4 тисяч.

ВККС повинна суттєво адаптувати цю інформацію, аби вона дійсно стала набором даних.

Крім згаданих наборів, Вища кваліфікаційна комісія суддів повинна була опублікувати порядки денні засідань. Втім, ВККС не здійснює свою діяльність з листопада 2019 року, тому й не формує проекти порядків. Оцінити якість цього набору можливо буде лише після відновлення роботи ВККС.


Вища рада правосуддя

Вища рада правосуддя оприлюднила проєкти порядків денних власних засідань. Цей набір даних вже є корисним та зручним у користуванні.

Недоліком даного набору даних є відсутність у ньому єдиного унікального номера справи. Такий присвоюється усім документам, які підлягають автоматизованому розподілу між членами ВРП.

Це важливо, оскільки один і той же скаржник може подавати декілька дисциплінарних скарг щодо одного і того ж судді за різними епізодами. Без унікального ідентифікатора справи слідкувати за ходом дисциплінарних скарг важко, оскільки доводиться додатково перевіряти, яку із скарг розглядатиме Вища рада правосуддя на наступному засіданні.

Це, крім іншого, полегшить і роботу чатбота «Дисциплінатор», який відслідковує хід дисциплінарних проваджень щодо суддів.

Вища рада правосуддя також повинна опублікувати інформацію про автоматизований розподіл дисциплінарних скарг. Експерти Фундації DEJURE раніше вже надіслали ВРП приклад бачення структури цього набору даних.

Фундація DEJURE працюватиме і надалі, аби набори судових даних містили ще більше інформації та стали по-справжньому машиночитаними, бо переконані, що відкритість та прозорість посилить громадський контроль за судовою владою, а відтак – наблизить нас до справді незалежного суду.

Фундація DEJURE