В Україні хочуть створити орган, який ефективно контролюватиме виконання закону про доступ до публічної інформації. Розповідаємо простими словами, яким саме він може бути.
Кожен громадянин України має право на доступ до публічної інформації — тобто, умовно кажучи, право знати, хто і як витрачає наші гроші. Та на практиці відстояти це право, якщо його порушують, нелегко. Парламенту пропонують посилити орган, який відповідає за право на доступ до інформації — Уповноваженого з прав людини. А в перспективі запровадити інститут інформаційного комісара. Пояснюємо, чому це потрібно і що зміниться, якщо це станеться.
- 1. Хто такий інформаційний комісар і чим він займається?
- 2. А омбудсман не проти?
- 3. Чому не можна просто взяти і створити новий орган?
- 4. Отже, з інформаційним комісаром нічого не вийде?
- 5. Що саме зможе робити омбудсман?
- 6. Що буде з розпорядниками, які порушують закон про доступ?
- 7. Коли це все запрацює?
1. Хто такий інформаційний комісар і чим він займається?
Це незалежний орган, який захищає право громадянина на доступ до інформації. Такі комісари є в Туреччині, Словаччині, Великій Британії та інших державах. До комісара звертаються ті, чий запит на отримання публічної інформації проігнорували, затягнули з відповіддю, відповіли відмовою чи відпискою. В Україні в такій ситуації звертаються до офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (омбудсмана) або до суду.
Запровадження спеціального органу — рекомендація Ради Європи : «першою і найважливішою рекомендацією для України є створення незалежного (спеціального) інституту Інформаційного комісара або комісії, який має бути єдиним органом другої інстанції з розгляду звернень/скарг щодо порушення права на доступ до інформації».
2. А омбудсман не проти?
Навпаки — три роки тому саме Офіс омбудсмана ініціював запровадження інституту інформаційного комісара. По-перше, тому, що проводити розслідування, карати та притягувати до відповідальності порушників закону — не функції омбудсмана. По-друге, омбудсман має замало ресурсів і забагато роботи — як розповів відповідальний за проблеми доступу до інформації в офісі омбудсмана Віктор Барвіцький, за рік дев’ятеро його колег мають обробити одинадцять тисяч скарг.
3. Чому не можна просто взяти і створити новий орган?
Створити мало — треба вписати інформаційного комісара в Конституцію як незалежний орган влади. Зараз у статті 55 написано: «Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», а в статті 101 — «Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини». Захист конституційних прав на доступ до інформації пропонують доручити інформаційному комісару, а парламентський контроль залишити омбудсману. Але внесення змін до Конституції — дуже непростий процес, який вимагає від парламентарів політичної волі й у будь-якому разі триває не один рік.
4. Отже, з інформаційним комісаром нічого не вийде?
Вийде, але для цього потрібно готуватись — розробляти законодавчу базу, шукати найкращу модель, яка дозволить інформаційному комісару бути незалежним і дієвим органом. Торік до Верховної Ради внесли законопроєкт №2381 , який розширює повноваження Уповноваженого з прав людини — фактично робить його «виконувачем обов’язків інформаційного комісара». Це тимчасове розв’язання проблеми на час підготовки до запровадження інформаційного комісара.
5. Що саме зможе робити омбудсман?
Ось головні нові повноваження, які в нього з’являться:
- — видавати приписи, обов’язкові до виконання, тобто зобов’язувати чиновників надавати публічну інформацію на запит. Якщо чиновник не згоден, він може оскаржити припис у суді, але не має права, як зараз, просто проігнорувати звернення омбудсмана.
- — з власної ініціативи позиватись у суді проти чиновника, який порушив закон про доступ;
- — давати доручення людям, які не працюють в офісі, складати протоколи про адміністративне правопорушення — а отже, збільшити кількість робочих рук, які борються проти порушень права на доступ.
- — затверджувати нові нормативно-правові акти, які стосуються доступу до інформації — тобто без згоди омбудсмана не можна буде змінити правила гри.
Більше про посилення омбудсмана можна почитати тут .
6. Що буде з розпорядниками, які порушують закон про доступ?
Зараз розпорядника, який проігнорував чи неправильно відповів на запит, можуть оштрафувати на 1700—3400 гривень. Штраф хочуть підвищити до 3400—5100 гривень, а якщо чиновник протягом року проштрафиться вдруге, то заплатить уже до 12 тисяч. І карати будуть не лише за відмову надати інформацію, а за неповну, невчасну чи неправдиву відповідь. А ще буде більше часу на оскарження порушень — отже, чиновникам стане важче затягувати час, щоб уникнути відповідальності. Детальніше про це тут .
7. Коли це все запрацює?
Законопроєкт 2381 зараз на розгляді в комітеті Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики. Його перспектива не в останню чергу залежить від уваги та підтримки суспільства. Громадянам слід нагадувати державі, що вона повинна мати від них якомога менше безпідставних таємниць.