Апарат Верховної Ради виставив запитувачеві Олександру рахунок на понад 5 тисяч гривень за дані про виплати нардепам. Медіаюрист зауважує: аргументації про суспільний інтерес не було, тож це з боку розпорядника виправдано.

Запитувач Олександр звернувся через платформу «Доступ до правди» із запитом до Верховної Ради України, у якому попросив надати інформацію про «виплати, нараховані та виплачені народним депутатам Верховної Ради України 9 скликання з державного бюджету, у тому числі, як заробітна плата, премія, надбавка, грошова компенсація, матеріальна допомога, оплата відпустки тощо, шляхом зазначення відповідної суми та виду виплат за кожен місяць 2020 року окремо». Окремо по кожному депутату і окремо за кожен місяць.

Апарат Верховної Ради надав 10 сторінок зразка і зауважив, що запитувані дані містяться на 1200 сторінках і витрати на їхнє копіювання коштуватимуть 5444,6 гривень. Як зауважили у відповіді – оплатити рахунок запитувач може у будь-якій фінансовій установі. Апелював розпорядник у відповіді до статі 21 Закону «Про доступ до публічної інформації».

Медіаюрист Інституту масової інформації Алі Сафаров підтверджує: така відповідь коректна та правомірна.

«Закон «Про доступ до публічної інформації» у частині другій статті 21 передбачає, що «У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк». При цьому відповідно до Постанови Кабміну «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію» сканування документів вважається виготовленням цифрових копій документів шляхом сканування, і також оплачується в розмірі не більше ніж 0,1 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за сканування однієї сторінки. Відповідно до частини 4 статті 21 згаданого закону при наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Однак даний запит не стосується особи запитувача, а також не містить обґрунтування, в чому саме полягає суспільний інтерес. Тому в даному випадку вимогу щодо стягнення плати за виготовлення копій можна вважати правомірною», - аргументує медіаюрист.

«Доступ до правди»