На Закарпатті журналісти і громадські активісти отримали відповідь від Управління Служби безпеки України, що місце перебування конфіскованої партії контрабандних цигарок є таємницею слідства.

Як пише «Трибуна», ці цигарки були затримані співробітниками  Служби безпеки України на митному посту «Тиса» наприкінці листопада 2017-го. Ідеться про 3000 ящиків вартістю майже 1 мільйон доларів.

«Доступ до правди» вирішив з’ясувати, чи правомірним є запит про місце зберігання конфіскованої контрабанди, чи є це публічною інформацією, чи навпаки – рацію має СБУ, коли говорить про те, що такі відомості становлять таємницю слідства.

На питання «Доступу» відповідає  Людмила Опришко, медіа-юристка, адвокат, ГО «Платформа прав людини»:

- Питання, яке задали журналісти, має суспільний інтерес, оскільки стосується великої партії цигарок. Якщо їх завозили контрабандою, то такий товар підлягає конфіскації і безоплатній передачі у власність держави. Відповідно, наявність чи відсутність цього майна, умови його зберігання зачіпають державні інтереси. Більше того, журналісти мали право поставити питання про місце зберігання зазначених цигарок ще й тому, що існує небезпека зловживань і введення громадськості в оману щодо фактичного арешту цієї партії цигарок. Отже, до описаного питання існує очевидний суспільний інтерес.

Чи розвіяли сумніви журналістів посадові особи СБУ? Як на мене, то ні. Навпаки, надані ними відповіді лише посилили підозри. Звісно, таємниця слідства – це дуже важлива гарантія ефективності досудового розслідування справи. Але для чого вона потрібна? Для того, що б якісно провести досудове слідство. То яким чином  інформація про місце зберігання арештованого майна може зашкодити встановити обставини події, осіб, які вчинили правопорушення, та інші обставини справи? Як на мене – ніяк. Насправді, для того щоб ми тут не гадали, УСБУ, надаючи відповідь на запит, повинно було провести так званий «трискладовий тест» і повідомити запитувача, задля захисту яких саме інтересів обмежено доступ до запитуваної інформації, якої шкоди може завдати надання інформації на запит та обґрунтувати чому шкода від поширення запитуваної інформації більша, ніж від обмеження доступу до неї. Без такого обґрунтування, відповідь на запит є неправомірною.

«Доступ до правди»