Нардепи зареєстрували законопроєкт, яким пропонують припиняти повноваження сільський та міських голів за ненадання публічної інформації. Експерти оцінюють таку ініціативу досить критично.

Група народних депутатів з фракції «Слуга народу» зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №9303 про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови за ненадання доступу до публічної інформації чи ігнорування депутатських звернень, тобто, зокрема за ігнорування запитів журналістів та депутатів.

Законопроєктом пропонується внести зміни до статті 79 закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та встановити, що повноваження сільського, селищного, міського голови, вважаються достроково припиненими у разі: набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено факт ненадання або надання неточної та неповної інформації на запит про публічну інформацію.

При цьому автори документу не визначають, що таке є неточна інформація, яка надається у відповідь на запит про публічну інформацію.

Крім цього, пропонується достроково припиняти повноваження мера, сільського та селищного голови, в разі, якщо суд визнає такого мера чи сільського голову винуватим у ненаданні або несвоєчасному наданні інформації у відповідь на звернення народного депутата.

Як зазначається у пояснювальній записці, за даними судової статистики у 2019-2022 рр. до судів першої інстанції надійшло 6 759 справ щодо забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.

«Таким чином, вбачається негативна тенденція, пов’язана із приховуванням інформації, недотриманням принципів гласності, підзвітності та відповідальності органів місцевого самоврядування України», – наголошується у записці.

На думку авторів, ухвалення закону дасть змогу поліпшити доступ до публічної інформації органів місцевого самоврядування, забезпечить відкритість та прозорість їх діяльності, встановить відповідальність сільського, селищного, міського голови у зв’язку із недотриманням принципів місцевого самоврядування в Україні, обмеженням доступу до публічної інформації.

Тетяна Олексіюк, Віце-Президентка, представниця України в Access Info Group - Групі спеціалістів за Конвенцією Ради Європи про доступ до офіційних документів, оцінює таку ініціативу досить критично.

«Мій оптимізм щодо цього законопроєкту є досить стриманим. Безумовно, кількість відмов у доступі до інформації зараз надзвичайно велика, це стосується як інформаційних запитів, так і адвокатських запитів (щодо інформаційних запитів статистику можна знайти у Щорічній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за 2023 рік). Можливо, подібна ситуація склалася і відносно депутатських запитів, проте, мені наразі не відома статистика у цій частині.

Зауваження до законопроекту полягають більше у площині юридичної техніки та процедур. Так, законопроект передбачає таку відповідальність як дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадку встановлення факту «ненадання або надання неточної та неповної інформації». Законодавство про доступ до публічної інформації (і спеціальний закон, і судова практика) використовують іншу термінологію: наприклад «визнання відмови у доступі до інформації протиправною» або «необґрунтована відмова». Також, законопроект використовує словосполучення «запит на отримання інформації», в той час, коли Закон України «Про доступ до публічної інформації» використовує інші терміни: «інформаційний запит» або «запит на доступ до публічної інформації». Щодо процедур – суд встановлює факт протиправної дії або бездіяльності розпорядника, яка може полягати у вчиненні ряду порушень, передбачених статтями 23 та 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», або статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Увесь перелік можливих порушень не може бути зведений до слів «ненадання або надання неточної та неповної інформації», адже це призведе до різного тлумачення судами, а, отже, і руйнуватиме усталену практику, і не сприятиме кращому захисту права на інформацію», – каже Тетяна Олексіюк.

Експертка також закликає закликати депутатів, урядові установи та експертів «до системного та якісного оновлення законодавства про доступ до публічної інформації».

«Клаптикові» зміни, які вносяться ситуативно, без належного обговорення, скоріше руйнують логіку та суть права на доступ до інформації, аніж сприяють його захисту», – підсумовує Тетяна Олексіюк.

Подібну позицію має і медіаюристка ГО «Платформа прав людини» Ольга Вдовенко, звертаючи увагу на інші юридичні суперечності та нелогічність такої ініціативи.

«Передусім, я хотіла б звернути увагу на те, що сільський, селищний та міський голова не є розпорядником публічної інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації». У зв’язку з цим сільський, селищний, міський голова не може бути належним відповідачем у спорі щодо надання доступу до публічної інформації. Крім цього, на мою думку, запропонована норма є непропорційною, бо дострокове припинення повноважень за рішенням суду, яким встановлено факт ненадання або надання неточної та неповної інформації на запит, є неадекватним по відношенню до завданої шкоди», - каже Ольга Вдовенко.

«Доступ до правди»