Якщо в перші місяці повномасштабного вторгнення відмову надавати публічну інформацію ще можна було обґрунтувати, то зараз замовчувати такі дані через війну вже неактуально.
На це звернула увагу виконавча директорка ГО «Платформа прав людини» Олександра Степанова під час круглого столу на тему «Конвенція Тромсе – виклики та перспективи доступу до публічної інформації в Україні у 2025 році», який відбувся цього тижня в Києві за ініціативи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Центру демократії та верховенства права.
Експертне обговорення стало першим публічним майданчиком, де ППЛ презентувала проміжні результати моніторингу стану дотримання права на доступ до публічної інформації.
«До початку великої війни нам видавалося, що проблему з доступом до публічної інформації в Україні ми вирішили. Але в лютому 2022 року через загрозу національній безпеці доступ до публічної інформації суттєво обмежили. І якщо в перші місяці повномасштабного вторгнення відмову надавати публічну інформацію ще можна було обґрунтувати, то зараз замовчувати інформацію через війну вже неактуально», – наголосила Олександра Степанова.
Щоб розібратися, інформацію якого типу найчастіше відмовляються надавати, в яких регіонах це відбувається і чим керуються суди, розглядаючи такі відмови, «Платформа прав людини» ініціювала проведення моніторингу стану дотримання права на доступ до публічної інформації. Дослідження здійснюється в межах реалізації проєкту «Доступ до публічної інформації під час війни», а його фінальні результати будуть презентовані навесні 2025 року. Проте вже зараз експерти бачать характерні тенденції інформаційної доступності.
Розпорядники найчастіше відмовляються надавати інформацію про використання бюджетних коштів. І притягнути їх до відповідальності складно, тому що термін розгляду таких справ у суді – три місяці.
Експертка з доступу до публічної інформації ППЛ, співавторка моніторингу Ольга Вдовенко пояснює:
«В більшості випадків запитувачів цікавить інформація, яка є відкритою за своїм статусом. Це інформація, що стосується витрачання бюджетних коштів. Часто йдеться про розміри заробітних плат посадових осіб органів місцевого самоврядування або державних службовців.
Органи влади обґрунтовують відмову тим, що інформація є конфіденційною через наявність у ній персональних даних і що в умовах воєнного стану дані про зарплати співробітників загрожують їхньому життю.
Більшість справ про адміністративні правопорушення, зокрема порушення права на інформацію та права на звернення, закриваються через закінчення строку їх розгляду. Майже в половині випадків (43,2%) питання не вирішують по суті, а справи просто закривають».
«Доступ до правди»
