Галина Васильченко до обрання народною депутаткою займалась громадсько-політичною діяльністю, зокрема розробкою проектів та ініціатив у сфері децентралізації, теплопостачання, транспорту, енергоефективності, податкової системи, поводження з ТПВ та ринку землі.

До парламенту обрана від партії «Голос», працює у складі Комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Ми поінформували народну депутатку про діяльність робочої групи під головуванням народної депутатки Євгенії Кравчук, заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ. Група напрацьовує суттєві правки до законопроекту 2381 та низки інших законопроектів.  Одне з завдань групи – узгодити українське законодавство з доступу з положеннями нещодавно ратифікованої Конвенції Тромсо (доступу до офіційних документів).

Законопроект № 2381 пропонує достатньо суттєві правки до Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема:

✅ удосконалення визначення публічної інформації;
✅ підвищення штрафів за порушення права на доступ до публічної інформації;
✅ можливість направлення протоколу про адміністративне порушення посадовій особі поштою. Це усуне проблему вручення оформленого відповідно до закону протоколу у випадку небажання посадових осіб зустрічатись з контролюючим органом;
✅ посилення захисту викривачів;
✅ і нарешті до вирішення питання про створення окремого Уповноваженого з питань захисту права на доступ («інформаційного комісара») до публічної інформації пропонується значно розширити повноваження Уповноваженого з прав людини.

Чи користувалися ви законом «Про доступ до публічної інформації». Який маєте досвід написання запитів – позитивний, негативний?

Досвід подання інформаційних запитів в цілому позитивний. Відповіді суб'єкти владних повноважень здебільшого надавали у встановлений законодавством строк та містили у собі запитувану інформацію. Однак є випадки, коли запити щодо надання інформації систематично ігнорувалися. Не тільки запити, а й депутаткські звернення. Наприклад, на звернення до Національної академії аграрних наук України немає жодного зворотного зв’язку, незважаючи на застосування всіх засобів комунікації. 

 Що, на вашу думку, треба змінити у чинному законодавстві з доступу?

На мою думку, він є доволі чітким та логічним законом. Особливих прогалин в ньому я не вбачаю, адже в контексті його застосування є вже Постанова Пленуму ВАСУ. Потрібно лише працювати над виконанням.

Також важливим кроком на шляху до більш прозорого і відкритого доступу до інформації є остаточний перехід державних інституцій та окремих суб’єктів владних повноважень на електронну форму документообігу. 

Чи підтримуєте ідею створення інститут інформаційного комісара, який займатиметься питаннями захисту права на доступ до інформації? Чи виступаєте за посилення ролі Уповноваженого ВРУ з прав людини, який здійснює парламентський контроль?

Ідею створення інститут інформаційного комісара я підтримую, однак саме шляхом виокремлення відповідного підрозділу із структури Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Адже зараз на Уповноваженого покладено багато функцій і в силу цього складно забезпечити виконання всіх функцій одночасно. Натомість інформаційний комісар буде мати можливість діяти суто для виконання однієї функції, створювати судову практику в цій галузі та бути певною мірою арбітром інформаційних відносин «держава-громадяни».

«Доступ до правди»