ДУ «Центр громадського здоров’я України» відмовився надати інформацію про установи, які досліджують коронавірус в Україні і\або мають зразок штама, назвавши цю інформацію службовою. Медіаюристка вважає, що ситуація потребує застосування «трискладового тесту».

Користувач платформи «Доступ до правди» Олександр звернувся до Міністерства охорони здоров’я України з проханням надати у відповідь на запит «перелік установ в Україні, що виконують роботи з дослідження або вивчення штама вірусу SARS-CoV-2, та інформацію щодо наявності у них хоча б одного зразка штама вірусу SARS-CoV-2 для досліджень, вивчення або випробувань».

Міністерство переадресувало запит в ДУ «Центр громадського здоров’я України», а звідти уже прийшла відмова: мовляв, інформація службова.

«Пунктом 24 Переліком відомостей, що містять службову інформацію,…визначається, що інформація є службовою, якщо вона містить дані щодо штамів біологічних патогенних агентів, які зберігаються в лабораторіях закладів охорони здоров’я та наукових інститутів, що належать до сфери управління МОЗ», – відповіли у Центрі громадського здоров’я.

Адвокатка і медіаюристка ГО «Платформа прав людини» Людмила Опришко вважає, що обгрунтування для відмови є сумнівним. Справа в тому, що, що, відмовляючи у задоволенні запиту, ДУ «Центр громадського здоров’я України» посилається на те, що запитувана інформація належить до службової на підставі Переліку відомостей, що містять службову інформацію, розпорядником якої є Міністерство охорони здоров’я України від 06.05. 2014 № 299. Втім, таке обґрунтування викликає сумніви.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

«Запитувач просив надати йому перелік установ в Україні, що виконують роботи з дослідження або вивчення штама вірусу SARS-CoV-2, та інформацію щодо наявності у них хоча б одного зразка штама вірусу SARS-CoV-2 для досліджень, вивчення або випробувань. Зазначені відомості не відносяться до інформації, що зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. Крім того, розпорядник не пов’язує службовий статус інформації з тим, що вона міститься в документах, пов’язаних із розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій, процесом прийняття рішень. Він також не зазначає про те, що ця інформація міститься в документах, які передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень, що є визначальним для присвоєння інформації статусу службової. Тож єдиною підставою для обмеження доступу до неї став Перелік відомостей, що містять службову інформацію, розпорядником якої є Міністерство охорони здоров’я України», – каже Людмила Опришко.

Однак Людмила Опришко наголошує: зазначений підхід є надто формальним і не відповідає приписам статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Тому правова норма для обмеження доступу до інформації вимагає проведення «трискладового тесту».

«Пленум Вищого адміністративного суду України в своїй Постанові «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10 дав наступні роз’яснення стосовно застосування згаданих Переліків: «Перелік слугує для розпорядників та запитувачів тільки орієнтиром щодо інформації, доступ до якої може бути обмежено, у разі, якщо застосування «трискладового тесту» в кожному конкретному випадку надасть підстави для її обмеження (див. пункт 6). Під час складання Переліку «трискладовий тест» не застосовується, оскільки йдеться про абстрактні категорії відомостей. Натомість «трискладовий тест» обов'язково застосовується у кожному випадку, коли конкретній інформації надається статус «для службового користування» (див. пункт 5.17 Постанови)», – медіаюристка апелює до судової практики Верховного Суду, правовими позиціями якої мають керуватись в своїй роботі усі державні установи.

Людмила Опришко підсумовує: оскільки розпорядник трискладовий тест не провів, відмова в наданні запитуваної інформації порушує права запитувача на доступ до публічної інформації.

«Доступ до правди»