«Доступ до правди» продовжує серію публікацій про зміни в Кодексі адміністративного судочинства, який набув чинності 15 грудня 2017 року, що стосуються доступу до публічної інформації.

Дивіться також:

Віта Володовська: Які зміни Кодексу адміністративного судочинства торкнуться доступу

Судова реформа: чи зможуть не адвокати захищати нас у судах з доступу?

Віта Володовська, медіа-юрист, Центр демократії та верховенства права, коментує суперечність у новому КАСУ щодо того, хто може бути відповідачем у справах з доступу:

- Відповідно до статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації. Водночас, відповідно до статті 46 КАС, громадські об’єднання та юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень.

Тобто КАС цим самим закладає певну суперечність, адже, якщо виходити з норм статті 46, подати позов до розпорядника інформації – не органу влади, запитувачі не можуть.

Подібна проблема виникала і з попередньою редакцією КАС, тому у Постанові Пленуму ВАСУ від 29.09.2016 у п. 13 міститься роз’яснення про те, що для оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до адміністративного суду наявність суб’єкта владних повноважень як сторони не є обов’язковою, адже до числа розпорядників публічної інформації належать і інші суб’єкти права (підприємства, організації та ін.).

Однак, у попередній редакції КАС обмеження щодо відповідача не були настільки прямо прописані, тому варто чекати або нового роз’яснення вже від Верховного Суду України, або вносити зміни до кодексу, щоб усунути невідповідність. 

«Доступ до правди»