Кому дали квартири в Рівному під час війни

9 Листопада 2022 23:07

Журналісти видання “Четверта влада” запитали Рівненську міську раду про те, кому в час війни пощастило отримати службове житло і отримали відмову. Чи законною є відмова міськради і як отримати інформацію, в прямому ефірі під час онлайн-зустрічі, присвяченій темі обмеження свободи слова у воєнний час журналістам радили Юлія Деркаченко, представниця Уповноваженого з інформаційних прав та юрист ГО “Платформа прав людини” Євген Воробйов.

У червні 2022 року «Четверта влада» отримала анонімний лист, в якому йшлося про те, що прокурори Рівненської обласної прокуратури начебто під час війни, у червні 2022 року, отримали  10 службових квартир. 

Щоб перевірити інформацію з анонімного листа і з'ясувати, чи справедливим був розподіл житла серед прокурорів, «Четверта влада» звернулася із запитами у Рівненський міськвиконком, який погоджує виділення службового житла, та Рівненську обласну прокуратуру.

Просили надати інформацію про імена отримувачів службового житла, а також до документів: копій рішень відповідних установ про виділення службового житла.

Адже в частині 5 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» йдеться, що не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Попри таку однозначну вимогу закону, керівник Рівненського міськвиконкому – міський голова Рівного – не відповів на жодне з питань.

У відповіді міської ради посилаються на те, що якщо рівняни дізнаються прізвища прокурорів, які отримали службові комунальні квартири, то в умовах воєнного часу це може спричинити істотну шкоду інтересам національної безпеки і негативно вплинути на виконання прокурорами своїх конституційних функцій.

Як саме інформація кому з прокурорів і за що саме надали житло у Рівному впливає на національну безпеку і завадить їм виконувати свої функції, у відповіді не обгрунтували.

Прикриваючись воєнним станом, у Рівнераді обмежили доступ не лише до того, хто саме отримав службове житло, а й до копій документів з прокуратури, де йдеться про виділення цього житла.

При тому що у частині 8 статті 6 того ж таки Закону «Про доступ до публічної інформації», йдеться, що навіть «якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений».

Рівненська обласна прокуратура у відповідь на запит підтвердила, що десятьом працівникам прокуратури погодили виділення службового житла. 8 червня про це видали відповідні накази і передали у Рівненську міську раду для затвердження.

Прізвища отримувачів службових квартир тут також приховують на цілих 5 сторінках тексту, бо, мовляв, що якщо буде відомо, кому роздали комунальне житло, то це може становити істотну загрозу національній безпеці, життю та здоров'ю людей.

З такою аргументацією Рівненського міськвиконкому та прокуратури категорично не погоджується юрист громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов. Він каже, що, відповідно до затвердженого указу Президента України, дійсно, на період воєнного стану дія статті 34 Конституції України (право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію) може бути обмежена законом.

Це обмеження доцільне в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

“Ключове слово – “обмежена законом”. Дозвіл обмежити інформацію законом є у частині 2 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації». Для цього потрібно, щоб інформація відповідала так званому «трискладовому тесту». Тобто одночасно були такі три умови:

- обмеження виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;


- коли розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;


- коли шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Верховна Рада України уповноважена приймати закони. Всі вищенаведені норми передбачають обмеження статті 34 Конституції України на підставі закону”, – наголошує Євген Воробйов.

Євген Воробйов пояснює, що дію норми, яка передбачає, що не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, Верховна Рада не обмежувала.

“Отже, імена осіб, які отримали службове житло, розпорядники, повинні були надати запитувачу”, – стверджує адвокат.

Євген Воробйов та команда “Четвертої влади” звертались до попередньої команди Омбудсмана з проханням розглянути цю ситуацію, однак там порушень у відмові не побачили.. 

Юлія Деркаченко, представниця команди Уповноваженого з інформаційних прав каже, що цей кейс знає, і зокрема тому, що команда нового Омбудсмана Дмитра Лубінця регулярно моніторить медіа і, власне кажучи, прочитала про цю історію на сайті “Четвертої влади”

“Так, ми читали статтю Антоніни і Володимира Торбічів про цю ситуацію і також вважаємо, що ця інформація має бути відкритою. Наразі ми відреагували, відкрили провадження. І хоча ще певні процедури тривають, однак вже бачимо підстави визнати наявність адміністративного порушення в діях працівників ради і бачимо підстави виписати протокол. Ну, власне, зробити усе, що в наших повноваженнях, аби сприяти відновленню права заявника на інформацію”, - каже Юлія Деркаченко. 

 

“Доступ до правди”