Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що інформація про скарги, подані на суддів даного суду, не є публічною. Про це КОАС повідомив запорізькій активістці Наталії Заболотній у відповіді на її запит.

«Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь створена. Доводимо до вашого відома, що оскільки до функцій Окружного адміністративного суду міста Києва не входить збір і обробка запитуваної вами інформації та наразі така інформація в суді відсутня, задовольнити ваш запит в цій частині не вбачається можливим», – ідеться у відповіді суду.

Суд не мав підстав не надати відповідь щодо скарг, мотивуючи тим, що ця інформація не є готовою та зафіксованою, вважає медіа-юрист Віта Володовська, Центр демократії та верховенства права.

«Питання формулювалося досить широко, тому суд міг надати, приміром, кількість скарг, вказати, щодо яких суддів подавалися скарги, щодо яких – ні. Те, що розпорядник не зрозумів, яку саме інформацію хотів отримати запитувач, то це не є підставою, щоб не надати взагалі нічого», – коментує вона відповідь КОАС.  

Нагадаємо, що раніше Наталія Заболотна, керівник запорізької ГО «Народний захист», звернулася зі скаргою до секретаріату Уповноваженого з прав людини щодо порушення свого права на доступ до публічної інформації Окружним адміністративним судом міста Києва.

Спочатку Заболотна отримала відмову в реєстрації запиту, направленого на електронну адресу суду, в якому вона просила надати їй:

 - прізвища, ім'я, по батькові суддів, які брали участь в засіданні суду 23.11.2016 року по її справі;

- автобіографічні довідки вищезазначених суддів;

- інформацію щодо скарг, отриманих судом в 2015-2016 році відносно вищеозначених суддів.

Після того, як випадок набув розголосу, КОАС все-таки відповів на частину запитань інформаційного запиту.

Проте, надсилаючи відповіді на перші два запитання, суд зауважив, що дія закону «Про доступ до публічної інформації» не поширюється на правовідносини, які регулюються процесуальними законами, а отже, суд не повинен відповідати на інформаційний запит щодо прізвищ, імен та по батькові суддів, які розглядали справу. Проте КОАС таки надав цю інформацію, врахувавши те, що запитувачка є стороною у справі.

«Насправді процесуальні кодекси не містять чітких правил щодо надання інформації про те, які судді розглядають справи. Тому обмежувати сферу дію закону "Про доступ..." у даному випадку є безпідставним. Особа може отримати дану інформацію і як запитувач, і як сторона у справі. Навіть якби із таким запитом звернулася стороння особа і хотіла би дізнатися, які судді розглядали справу, то і в даному разі це не є доступ до процесуальних документів, а запит про те, як суд розподілив справу, тобто фактично про роботу органу в межах його повноважень. Тобто і в даному разі ідеться про публічну інформацію», – коментує Віта Володовська.  

«Доступ до правди»