Рівненські журналісти-розслідувачі з «Четвертої влади» спробували через запит з'ясувати, хто з працівників управління СБУ Рівненщини вже отримував державне житло і за яким принципом, однак отримали відмову. Медіаюристка Людмила Опришко, ГО «Платформа прав людини», вважає, що така відмова не позбавлена глузду, але не є обґрунтованою.

В рамках свого розслідування «Четверта влада», зважаючи на те, що структури СБУ у Рівному протягом 1992-2020-го років отримали чимало земельних ділянок для користування, надіслала запит в управління СБУ Рівненщини з проханням надати інформацію, на яких ділянках СБУ вже збудували житло, скільки квартир з цього житла дісталося СБУ і хто зараз цим житлом користується.

Надати ці відомості в управлінні СБУ відмовилися, назвавши інформацію про те, хто користується отриманим службовим житлом і хто приватизував службові квартири, таємною.

«Закон України «Про державну таємницю» містить положення про те, що до державної таємниці відноситься інформація про особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність або розвідувальну чи контррозвідувальну. Тож надання у відповідь на запит прізвища, імені й по батькові працівників СБУ, які отримали службове житло, а згодом його приватизували, можна вважати наданням відомостей про персональні переліки особового складу. Така відповідь дасть можливість встановити належність зазначених у відповіді осіб до особового складу СБУ, і дійсно, це може суперечити інтересам національної безпеки, оборони, розслідування чи запобігання злочинам», – пояснює медіаюристка і адвокатеса Людмила Опришко логіку відповіді від СБУ.

Однак наголошує, що це – лиш одна сторона медалі.

«Втім, для того, щоб переконатись у тому, що така можливість не є суто гіпотетичною, управління СБУ, надаючи відповідь на запит, повинно було б провести так званий «трискладовий тест», під час якого перевірити, чи продовжують проходити службу ті особи, стосовно яких  подано запит, чи буде завдано шкоди зазначеним державним інтересам внаслідок розкриття їх прізвищ і що, зрештою, має перевагу: шкода від оприлюднення цієї інформації чи суспільний інтерес до неї. Тому таку відмову не можна назвати обґрунтованою», – каже медіаюристка.

Окрім того, в УСБУ могли б надати інформацію без прізвищ – лише звання, посади, наявність чи відсутність статусу учасника бойових дій, а також чи працюють ці посадовці досі в СБУ. Натомість у службі відповіли, що не знають хто приватизував житло, яке було в їхньому розпорядженні.

«Доступ до правди»

Фото  – колаж «Четверта влада» з фото із гугл-карти та Антикорупційного моніторингу