Воєнний стан надав більшості державних компаній та установ можливості не звітувати перед суспільством. Журналісти видання «Главком» запитали через запит дані щодо зарплат топ-менеджменту НАК «Нафтогаз» та дочірніх компаній. Отримали відмову, бо, мовляв, це персональні дані і буде порушенням права на особисте життя.
У Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» «Главком» запитав дані про заробітні плати, винагороди та інші виплати за 2022-2023 роки голови правління Олексія Чернишова, а також директорів дочірніх АТ «Укргазвидобування», АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Нафтогаз Тепло», ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», АТ «Укртранснафта», ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг», які входять до структури «Нафтогазу» та керівників департаментів вказаних організацій.
Дані про мізерну, як для керівника такого рівня, зарплату Олексія Чернишова щомісячно оприлюднюються на сайті «Нафтогазу». Там, наприклад повідомляється, що за січень-березень Олексій Чернишов одержав 151 тис. грн зарплати (у середньому – 50 тис. грн за місяць).
Крім цього, у березневій звітності з’явилися виплати двом членам наглядової ради «Нафтогазу», щоправда без прізвищ. Одному з них за тиждень роботи (з 24 січня до 31 січня) було виплачено 93,5 тис. грн винагороди. Інший член наглядової ради за лютий отримав 362,4 тис. грн.
На цьому відкритість і завершилася. Директорка з людського капіталу групи «Нафтогаз» Лілія Ткаченко у відповідь на запит заявила, що інформація про зарплати директорів АТ «Укргазвидобування», АТ «Укртрансгаз», ТОВ «Нафтогаз Тепло», ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», АТ «Укртранснафта», ТОВ «Нафтогаз Ойл Трейдинг» є конфіденційною.
«Поширення компанією персоніфікованої інформації щодо заробітної плати, винагород та інших виплат (у розрізі місяців) директорам та керівникам департаментів юридичних осіб групи «Нафтогаз» буде вважатися порушенням права особи на особисте та сімейне життя та його таємницю», – пояснили у державній компанії.
Юристка фундації Dejure Христина Буртник зазначила, що «Нафтогаз» є акціонерним товариством, єдиним засновником і акціонером якого є держава. Тому всі кошти, вкладені і зароблені цим акціонерним товариством, є власністю держави.
«За такою логікою, розпорядження цими коштами, зокрема, виплати заробітних плат і винагород – це розпорядження бюджетними коштами. А отже, це має бути відкрита інформація. Обмежувати інформацію, відкритість якої передбачає закон про доступ до публічної інформації, ніхто не має права, у тому числі – передбачаючи умови конфіденційності у трудових договорах», – вважає юристка.
Адвокат Дмитро Бузанов цитує частину 5 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», де сказано, що «не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів». На думку Бузанова, заробітна плата або будь-яка винагорода, передбачена угодами, не тільки керівників юридичних осіб, що є розпорядниками бюджетних коштів, але й усіх працівників, є публічною інформацією.
Адвокат також нагадує про сформовану судову практику з цього питання. Зокрема, ще у 2016 році пленум Вищого адміністративного суду України видав постанову про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації. У ній йшлося, що інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів є такою, що представляє суспільний інтерес.
«Оскільки за інформацією звертається журналіст, то є вірогідність, що інформація має суспільний інтерес. Ненадання відповіді на запит або надання неповної інформації є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення», – наголосив Дмитро Бузанов.
«Доступ до правди»
