Виборчій омбудсманці Громадянської мережі «Опора» у Тернополі Ользі Мазаєвій відмовили у відповідь на запит через відсутність підпису. Звернення до представника Омбудсмана в області не допомогло.

Ольга Мазаєва тричі подавала запит до Служби автомобільних доріг у Тернопільській області про суми, виділені на будівництво, капітальні та поточні ремонти доріг в області в 2019 році. Зверталась 6 квітня, 24 квітня і 4 червня 2020 року. Відповіді не отримала жодної.

Після цього – звернулась зі скаргою до представника Омбудсмана в Тернопільській області Володимира Воловника. На що отримала від нього відповідь, що усі запити зареєстровано у журналі Служби автомобільних доріг, однак відповідати на них не будуть, бо вони не підписані запитувачкою.

Згодом і Служба автомобільних доріг надіслала відповідь з аналогічними формулюваннями.

Медіа-юристка, експертка з питань доступу до публічної інформації Тетяна Олексіюк наголошує на двох моментах, на які слід звернути увагу.

Перший – відмінності між запитом на інформацію і зверненням громадянина. «Доступ до правди» неодноразово звертав увагу розпорядників публічної інформації на цю різницю.

«Ще раз зазначу, що відмінність між запитом на інформацію та зверненням громадянина  полягає в тому, що запит стосується інформації, котра вже є готовою і зафіксованою у розпорядника. А от у відповідь на звернення громадянин отримує роз’яснення, котре підготували спеціально для нього/неї та тільки відносно предмету звернення (скарги, пропозиції, клопотання). Звідси різні строки надання відповіді – 5 робочих днів (з можливістю продовження до 20) на запит та до 45 днів  на звернення – та різні вимоги до оформлення запиту на інформацію і звернення громадян. Так як у відповідь на звернення інформація готується спеціально для громадянина, котрий звернувся, та відносно саме його (або її) скарги, пропозиції чи клопотання, виникає необхідність ідентифікації цієї особи за допомогою вказання ПІБ, місця проживання та підпису (іншими словами, при оформленні звернення громадянин повинен дотриматися вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян»). У цьому випадку ми чітко бачимо, що лист надісланий до Служби автомобільних доріг містив запит на інформацію, поданий в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», а не звернення громадянина», – акцентує Тетяна Олексіюк.

Так чи потрібен підпис під запитом на інформацію? Ні! Адже відсутність підпису під запитом не є підставою для відмови у наданні інформації у відповідь на запит.

«Дійсно, у статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» ми бачимо підпункт, який серед інших реквізитів запиту зазначає підпис. Проте, на сучасний момент уже сформувалася судова практика та тлумачення щодо цього питання. Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України №10 від 29 вересня 2016 року з цього приводу у пункті 9.6. зазначає:

«Вимога зазначати у запиті ім'я (найменування) запитувача є для розпорядника інформативною та не впливає на умови виконання ним вимог Закону. Обов'язок розпорядника надати інформацію (документи) на запит не змінюється залежно від особи запитувача та зазначення у запиті його імені, якщо підстави для обмеження доступу до такої інформації відсутні (стаття 19 Закону № 2939-VI).

Якщо у запиті вказано контактну інформацію, якої достатньо для належного виконання розпорядником свого обов'язку, а саме надання відповіді на запит, то встановлення особи запитувача не має суттєвого значення для прийняття розпорядником рішення про надання інформації.

При вирішенні питання щодо того, чи надавати інформацію у відповідь на запит, будь-який розпорядник інформації повинен акцентувати увагу не на особі запитувача чи обставинах його життя, а виходити з того, що така інформація розкривається необмеженому колу осіб.

Більше того, законодавством у сфері доступу до публічної інформації не передбачено обов'язку розпорядника інформації ідентифікувати особу запитувача. Тобто запитувачу не потрібно додавати до запиту документи, що посвідчують особу (копію паспорта, ідентифікаційного коду), а розпорядник інформації не здійснює жодних дій з перевірки особи запитувача, наприклад звірення підпису із зразком, надсилання уточнюючих запитань тощо. Тобто запитувач може вказати будь-яке прізвище, ім'я, по батькові, і розпорядник не може і не повинен його перевіряти».

Отже, відсутність підпису під запитом не є підставою для відмови у наданні інформації у відповідь на запит, в цьому випадку зазначення імені запитувача є достатнім для належного оформлення запиту. Дата подання запиту та підпис мають значення лише у запитах, оформлених у письмовому вигляді та надісланих звичайним поштовим зв’язком. Натомість, у запитах, надісланих електронною поштою, дата вказана у електронному листі автоматично, а зазначення імені запитувача є достатнім для належного виконання розпорядником свого обов’язку».

Попри позицію регіонального представника Офіса Омбудсмана в Тернополі, за скаргою Ольги Мазаєвої відкрили провадження, триває перевірка.

«Доступ до правди»