Оприлюднення інформації про заробітки членів наглядової ради «Нафтогазу» може зашкодити національній безпеці України.
Такі аргументи навела газопостачальна компанія, відмовляючись надавати запитувану інформацію.
Так, 7 листопада 2024 року журналістка інформагентства «Главком» Єлизавета Жабська, направивши запит, попросила розпорядника надати інформацію про заробітні плати членів наглядової ради АК «НАК Нафтогаз України» та інші доплати, які вони отримали. Згідно з законом, ця інформація є суспільно важливою та має бути публічною.
Запит редакції компанія відхилила. Через те, що «інформаційні ресурси «Нафтогазу» піддаються численним кібератакам», і «оприлюднення запитуваної інформації може завдати шкоди національній безпеці України».
У «Нафтогазі» порадили дочекатися закінчення воєнного стану – мовляв, тоді запитувані дані будуть у вільному доступі на сайті компанії, розповідає Єлизавета Жабська в своєму матеріалі на «Главком».
І лише після скарги про порушення розпорядником права на доступ до публічної інформації, яку журналістка направила Уповноваженому Верховної Ради з прав людини, «Нафтогаз» таки оприлюднив дані про зарплати членів наглядової ради.
Ситуацію прокоментував медіаюрист ГО «Платформа прав людини», адвокат Євген Воробйов. За його словами, дана інформація повинна мати статус відкритої. Поза тим «Нафтогаз» неправильно трактував законодавство та застосував так званий трискладовий тест (ідеться про обмеження доступу до інформації, яке може бути за конкретних обставин: в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні).
«Розпорядник інформації забувся та не врахував відомі вже висновки Верховного суду, де чітко наголошується: якщо доступ до інформації санкціонований законом, то трискладовий тест не застосовується», – цитує юриста «Главком».
Щодо сум заробітних плат посадовців, які все ж «вполювали» журналісти, то за 2023-2024 роки члени наглядової ради «Нафтогазу» Людо Ван дер Хейден, Тор Мартін Анфіннсен, Річард Хуквей та Наталія Бойко отримали по 8 мільйонів гривень винагороди (без урахування податків). А Ростислав Шурма (до вересня 2024 року працював заступником глави Офісу президента), Костянтин Мар'євич (паралельно обіймає посаду першого заступника державного секретаря Кабміну) та Ентоні Маріно за два роки «жодної копійки винагороди не взяли», йдеться у відповіді на запит.
«Доступ до правди»