Розпорядники в регіонах все краще відповідають на запити, а от знайти публічну інформацію на офіційних сайтах непросто: вона здебільшого не оприлюднена або добре «захована».

Такими є висновки моніторингу ПРООН щодо виконання законодавства про доступ за 2021 рік.

Звіт про проведення моніторингу стану виконання законодавства про доступ до публічної інформації у регіонах України у 2021 році показує, що розпорядники у регіонах все частіше відповідають на запити, крім тих випадків, коли потрібно застосувати трискладовий тест.

Читайте також: Трискладовий тест: як працює механізм, який не дозволяє засекретити важливу інформацію

Моніторинг оцінював своєчасність та повноту наданих відповідей, оформлення відповідей відповідно до вимог діловодства, тому розпорядників не запитували про щось, що могло би бути обмеженою чи конфіденційною інформацією або, принаймні, підлягати застосуванню «трискладового тесту».

Але навіть при відповідях на звичайні запити – щодо статистичної інформації, інформації довідково-інформаційного характеру – є тенденція не відповідати на усі запитання, а лише вибірково.

«Такі відповіді можуть бути визнані (повністю або частково) відповіддю не по суті запиту, а отже – порушенням права на інформацію. Розпорядникам публічної інформації слід надавати інформацію (копії документів) відповідно до всіх зазначених у запиті пунктів. У випадку, якщо розпорядники не створювали якийсь із запитаних документів, у відповіді розпорядника має бути зазначено про таке», - зазначають автори моніторингу.

Крім того, у регіонах дуже мало спеціальних скриньок для прийому запитів та спеціальних телефонних номерів, за якими запитувачі подають усні запити. Переважно на сайтах вказано кілька номерів або е-мейлів, і дуже рідко є окремий, визначений спеціально для запитів на публічну інформацію і\або електронних звернень.

Ще один виклик, виявлений під час моніторингу: оприлюднення наборів відкритих даних на офіційних сайтах (міські і обласні ради, облдержадміністрації).

 «Переважна більшість розпорядників регіонального рівня уже звикли опрацьовувати інформаційні запити, а от оприлюднення інформації на офіційних сайтах лишається болючим питанням. Навіть досвідченому користувачу непросто знайти рішення ради на сайті, не кажучи вже про проекти актів, які виносяться на розгляд сесій. Значна частина інформації не містить дати оприлюднення, почасти відсутні актуальні контакти відповідальних працівників. Все це призводитиме до збільшення кількості запитів. Тож загальна рекомендація моніторингу – більше оприлюднювати якісної, повної та вчасної інформації на офіційних веб-сайтах. Це в результаті сприятиме зменшенню навантаження на розпорядників інформації», – каже експертка з питань доступу до публічної інформації Тетяна Олексіюк.

Автори моніторингу відзначають, що проблеми з актуальністю, повнотою, навігацією щодо наборів відкритих даних на регіональних офіційних сайтах – це незмінна тенденція.

До прикладу, показник повноти інформації, оприлюдненої на офіційний сайтах міських рад, найнижчий у Луцьку 16%, найвищий – у Житомирі (95%), Києві та Кропивницькому (по 92%); показник актуальності інформації найгірший у Луцьку (11%), Івано-Франківську та Харкові (по 21%), найкращий – у Тернополі, Житомирі та Дніпрі (по 95%).

«Доступ до правди»