Про необхідні зміни в законодавстві про доступ до публічної інформації, плани діяльності робочої групи по доопрацюванню законопроекту та перспективи ухвалення закону в парламенті «Доступ до правди» поспілкувався з Тетяною Цибою, народною депутаткою від партії «Слуга народу», членкинею Комітету Верховної Ради з питань свободи слова, головою підкомітету з питань права громадян на інформацію

Ідеться про законопроект № 2381, який пропонує достатньо суттєві правки до Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема:

✅ удосконалення визначення публічної інформації;
✅ підвищення штрафів за порушення права на доступ до публічної інформації;
✅ можливість направлення протоколу про адміністративне порушення посадовій особі поштою. Це усуне проблему вручення оформленого відповідно до закону протоколу у випадку небажання посадових осіб зустрічатись з контролюючим органом;
✅ посилення захисту викривачів, настільки, наскільки це можливо без профільного закону;
✅ і нарешті до вирішення питання про створення окремого Уповноваженого з питань захисту права на доступ («інформаційного комісара») до публічної інформації пропонується значно розширити повноваження Уповноваженого з прав людини.

Так, наприклад, пропонується надати Уповноваженому з прав людини можливість за підсумками перевірки, розгляду звернення видавати обов’язкові для виконання вимоги (приписи) про запобігання або усунення порушень законодавства про доступ до публічної інформації, у тому числі щодо:
🔸надання запитувачу інформації;
🔸форми доступу запитувача до інформації;
🔸обмеження доступу до інформації з метою захисту прав третіх осіб;
🔸плати за надання інформації;
🔸оприлюднення інформації.

Чи є шанси на ухвалення цього закону? Чи буде в Україні інформаційний комісар?

Доступ до правди: Чи писали ви запит на публічну інформацію задля і чи отримали запитувану інформацію?

Тетяна Циба: До депутатства, я протягом 19 років працювала в прес-службах політичних партій і державних органів. Тож стикалася з цим питанням з обох боків. Як користувач, відправник запиту – дійсно, законодавче зобов’язання відповісти в строк, дає певну гарантію на відповідь. Водночас, відповідь не по суті питання також рахується. Тож дуже часто на інформаційні запити я отримувала відповідь, яка або була надто загальною, або була неповною, або, в кращому випадку, була проміжною, зробленою виключно для того, щоб вкластися в терміни.

Як відповідач на запити, я стикалася з проблемою, коли ніби ти і знаєш, що відповідати, розумієш, хто з експертів може тобі дати потрібний коментар, але через незалежні від тебе обставини, не можеш «упіймати» потрібного експерта і змушений давати абстрактну відповідь. Якщо це відбувалося під час роботи в державному органі, ситуація з відповідями ще більш ускладнювалася. Адже в українських державних органах вихідна документація перед відправкою має отримати декілька «віз» (підписів) уповноважених на це відділів. Тож, якщо тобі пощастило і потрібний експерт знайшовся вчасно, це зовсім не означає, що і решту обов’язкових погоджень вдасться встигнути зробити.

Є ще одна проблема. Самі інформаційні запити формулюються далеко не завжди коректно.

Доступ до правди: А в чому важливість вільного доступу до публічної інформації і чи вся інформація має бути «доступною»?

Тетяна Циба: Демократія передбачає, що джерелом влади є народ. Отже, громадяни повинні мати безумовне право на доступ до інформації. Тільки в такий спосіб можливо контролювати обрану владу, рух коштів у бюджетах тощо. Саме на основі такої інформації громадяни повинні робити висновки про ефективність влади, а, отже, приймати відповідальне рішення під час майбутніх голосувань на виборах всіх рівнів. А для того, щоб уникати маніпуляцій з інформацією, відкриті дані повинні бути представлені максимально чітко, повно й однозначно.

Відкриті дані мають бути стандартизовані, щоб можна було порівняти одні й ті самі показники за різні періоди, щоб коректно зрозуміти тенденції, які існують в державі. Дані також повинні бути у єдиному зрозумілому місці, а не розпорошені по всьому інтернету.

Обмежений доступ повинен бути відносно конфіденційних персональних даних, та відносно тих, які можуть становити загрозу національній безпеці.

Доступ до правди: Наразі працює робоча група при підкомітеті з питань інформаційної політики, яка має фіналізувати редакцію закону з усіма зауваженнями на основі законопроекту №2381, поданого депутаткою Ольгою Василевською-Смаглюк. Чи підтримаєте ви цей законопроект?

Тетяна Циба: Підтримаю. Вважаю його важливим для розвитку громадянського суспільства в Україні.

Для мене важливим є також те, що в цьому законопроекті наявна спроба вирішити проблему невідворотності покарання за порушення.

Вважаю логічною, наприклад, пропозицію  збільшити терміни, відведені для накладення адміністративного стягнення. Оскільки на даний момент Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та судів через «кадровий голод», через навмисне затягування строків складання протоколів порушниками та інші причини просто не встигає все опрацювати. 

Підтримую ідею законопроекту щодо застосування покарання не лише за неоприлюднення обов’язкової до поширення інформації (в тому числі, передбаченої Законом України «Про доступ до публічної інформації»), але й за неповне, несвоєчасне оприлюднення такої інформації, оприлюднення недостовірної інформації.

Доступ до правди: Чи підтримуєте ви ідею створення нового органу, відповідального за контроль виконання законодавства щодо доступу?

Тетяна Циба: Ідея створення нового органу мені не подобається, як така. Не люблю екстенсивний шлях розвитку, якщо не повністю використані можливості інтенсивного. І в цьому плані, до речі, запропонований законопроект мене влаштовує. У ньому пропонується запровадити модель сильного Омбудсмана в частині доступу до публічної інформації. Це відповідає рекомендаціям міжнародних  експертів і реально може підвищити ефективність захисту права громадян на інформацію.

Доступ до правди: Чи має цей орган, який відповідатиме за контроль за доступом до публічної інформації контролювати лише сферу доступу чи ще й сферу захисту персональних даних?

Тетяна Циба: Оскільки інформаційний потік  завжди дуже взаємопроникний, перетікає один в одне й витікає один з одного, я би не розділяла функції контролю за доступу і захист. Розумію, що за певних умов можна наразитися на «конфлікт інтересів», утім, як на мене, з цим працювати простіше, ніж із створенням окремого штату фахівців, для кожного з аспектів. Хоча, припускаю, що дане питання дискусійне. І ми лише на початку його вирішення.

 «Доступ до правди»