Київська міська державна адміністрація попередила фахівців Департаменту культури та його структурних підрозділів за персональну відповідальність щодо виконання норм закону «Про доступ до публічної інформації». Такою була реакція на подання Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо скарги редактора сайту «Доступ до правди» Лесі Ганжі на незаконну відмову у доступі до публічної інформації з боку Управління охорони культурної спадщини (Департамент культури, КМДА).
«З метою недопущення аналогічних правопорушень у майбутньому текст подання доведено до відома фахівців Департаменту культури», - ідеться у листі на адресу редакції.
У зв’язку з підготовкою публікації про будинки бульвар Шевченка, 34 та 34,а та вул. Волоська/Борисоглібська/Набережно-Хрещатицька, 2/21/19 «Доступ» надіслав в Управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини Департаменту культури КМДА інформаційний запит з проханням надати копії охоронних договорів на ці історичні будівлі, що перебувають в аварійному стані.
Запити можна переглянути за лінками:
https://dostup.pravda.com.ua/request/bulvar_shievchienka_34
https://dostup.pravda.com.ua/request/voloskaborisoghlibskanabkhrieshc
Проте ці запити надійшла відмова, вмотивована тим, що охоронні договори «містять конфіденційну інформацію про власників приміщень пам’ятки».
Як ідеться у поданні Уповноваженого з прав людини, хоча однією із сторін договору є приватний суб’єкт, сам договір містить елементи публічно-правового характеру і не може відноситись до конфіденційної інформації у повному обсязі, оскільки стосується реалізації органом влади повноважень щодо здійснення контролю за виконанням законодавства про охорону культурної спадщини, а особливо – забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, призначення відповідних охоронних заходів щодо пам'яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт (стаття 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).
Водночас, у договорі можуть міститись персональні дані особи (наприклад, серія та номер паспорту особи, ідентифікаційний код та інші реквізити), які є конфіденційними. У такому випадку, розпорядник інформації мав застосувати вимоги ч. 7 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до якої: «Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений». Тобто, розпорядник інформації міг приховати (наприклад, ретушувати) конфіденційні персональні та надати копії документів без такої інформації.
При цьому, варто звернути увагу на те, що прізвище та ім’я (найменування) власника пам'ятки культурної спадщини не може обмежуватись в доступі, зважаючи на положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що забезпечує можливість громадян отримати в електронному вигляді інформацію з реєстру, у тому числі за об’єктом нерухомого майна.
«Хочемо також звернути увагу, що при відмові в наданні інформації на запит, розпорядник інформації не виконав вимоги ч.2 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зокрема не обґрунтував, яку шкоду може заподіяти поширення інформації та чи переважає вона суспільний інтерес в її оприлюдненні», - ідеться у документі.
Після надсилання скарги до офісу Омбудсмана, «Доступ» отримав додатковий лист, у якому було повідомлено, що охоронні договори щодо памяток, зазначених у запитах сайту, укладено не було, тому надати їхні копії неможливо.
«Доступ до правди»
