Нова редакція Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ) набуває чинності 15 грудня, тобто сьогодні.

Суть нововведень для справ із доступу до інформації на Форумі захисників права на доступ представила Віта Володовська, медіа-юрист, Центр демократії та верховенства права.

«Доступ до правди» подає її виступ із незначними скороченнями.

Віта Володовська:

- Безумовно позитивним є зміни, які стосуються гласності та відкритості судового процесу.

В КАСУ вирішено дилему, чи потрібно отримувати дозвіл суду на зійс нення фото-, відеозйомки, аудіозапису тощо. За новою редакцією, фото-, відео та аудіо запис за допомогою портативних засобів без дозволу суду, також для цього не потрібно отримувати дозвіл учасників процесу.

А от трансляція може здійснюватися лише з дозволу суду.

Також чіткіше прописано допуск сторонніх осіб на судові засідання: будь-яка особа може бути присутньою на процесі, для цього достатньо мати при собі паспорт чи інший документ, що посвідчує особу. Але потрапити на засідання можна лише до його початку або під час перерви.

Також у новій редакції більше деталізовано питання відкритості інформації про судові процеси. У законі «Про судоустрій і статус суддів» уже було введено норму про те, що інформація про сторони процесу, про предмет спору та інші дані публікується на офіційному порталі «Судова влада». Аналогічну норму, яка чітко говорить про те, що має бути відкрито сторони процесу та  предмет спору, є і в новій редакції КАСУ.

Основні зміни, які збурили дискусії, стосуються представництва в суді.

У новій редакції КАСУ передбачено або самопредставництво особи, або правнича допомога, яку має право надавати лише адвокат. Варто зазначити, обмеження щодо представництва набудуть чинності поступово. Так, із початком 2018 року юристи без статусу адвоката не зможуть представляти інтереси позивачів у апеляційних судах, а в судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року. У касації ж представництво лише адвокатами здійснюється уже зараз.

Юрист без статусу адвоката має право бути представником позивача у справах незначної складності та «в інших випадках, визначених цим Кодексом». Такі винятки, до речі, чітко не передбачені, але найімовірніше тут ідеться про особливості здійснення представництва у справах, пов’язаних з виборчим процесом, де інтереси кандидата може представляти довірена особа.

Детальніше: Судова реформа: чи зможуть не адвокати захищати нас у судах з доступу?

Виникає питання, що робити з доступом?

Нова редакція КАСУ прямо передбачає, що однією із категорій справ незначної складності є оскарження лише бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду запиту на інформацію. Однак, це не виключає того, що інші категорії справ по доступу також можуть відноситись до справ незначної складності. Так, відповідно до визначення, малозначною є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Серед категорій малозначних справ також передбачено «інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження».

Тому у випадку з оскарженням неправомірної відмови в наданні інформації, для того, щоб суд визнав справу малозначною, варто буде одночасно з поданням позовної заяви подавати клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без підготовчого засідання та судових дебатів, а за відсутності відповідного клопотання – і без участі сторін).

Визначаючи малозначність, суд має врахувати коло учасників, предмет спору і… суспільний інтерес. І тут захисники права на доступ потрапляють в пастку: тільки ми говоримо про суспільну важливість інформації, ми тут же маємо бути свідомі того, що не-адвокат може бути недопущений до захисту наших прав в судовому процесі, адже суд може не визнати справу малозначною. Доведеться вдаватися до послуг професійного адвоката.

Врахуйте, що суд може не визнати малозначність, якщо ідеться про оскарження нормативно-правових актів. Неправомірна відмова це одне, але якщо ми хочемо при цьому довести, що якесь розпорядження чи інший документ, в якому визнано, приміром, статус цієї інформації як конфіденційної чи службової. Тут доведеться іти за процедурою загального провадження і з представником-адвокатом.

Також окремий порядок провадження передбачено для оскарження рішень, дій чи бездіяльності деяких вищих органів влади, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів, ВРУ, Президента України.

Також зміни стосуватимуться і строків розгляду. Суд з моменту відкриття провадження має розпочати розгляд справи протягом 60 днів. Це видається довго – раніше в нас був 1 місяць, проте на практиці цей термін не дотримувався, тому говорити, що ситуація сильно погіршиться не варто. Більше того, якщо ми говоримо про спрощений розгляд судових справ, то там чітко передбачено термін розгляду – перше судове засідання у справі проводиться не пізніше 30 днів із дня відкриття провадження, а якщо без участі сторін – весь розгляд не може тривати більше 30 днів.

Підготувала Леся Ганжа, «Доступ до правди»