Чи голосуватимуть депутати за зміни у закон «Про доступ до публічної інформації»? Чи підтримують воони ідею запровадження «інформаційного комісара»?

З такими запитаннями «Доступ до правди» поспілкувався із Віталієм Безгіним, народним депутатом від партії «Слуга народу», головою підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Читайте також: Контроль за доступом: як експерти пропонують покращити законодавство

У розмові з «Доступом…» Віталій зауважив, що скоріше за все голосуватиме за зміни до закону, але після доопрацювання його робочою групою при Комітеті з інформаційної політики, а от запровадження  інформаційного комісара йому видається невиправданим.

- У будь-якій країні з демократичною формою врядування громадяни повинні мати можливість отримувати інформацію щодо діяльності органів влади, кадрових призначень та витрат публічних коштів. В Україні це гарантовано ст. 34 Конституції.

Як на мене, той перелік інформації з обмеженим доступом, який встановлено законодавством на даний час (інформація про фізичну особу (персональні дані), інформація, доступ до якої обмежено в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності держави або громадського порядку, у тому числі з метою запобігання масовим заворушенням чи злочинам, для охорони життя і здоров'я населення, інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування), є цілком виправданим, і правильним, як з точки зору гарантування громадян безпеки держави, так і її громадян.

Наразі є декілька розроблених законопроектів, які мають на меті вдосконалити законодавство щодо доступу до публічної інформації. Створена робоча група при підкомітеті з питань інформаційної політики має фіналізувати редакцію закону з усіма зауваженнями на основі законопроекту №2381, поданого депутаткою Ольгою Василевською-Смаглюк.  Чи підтримаєте ви цей законопроект?

- Даний законопроект посилює відповідальність за порушення права на доступ до інформації та більш чітко врегульовує процедуру притягнення до такої відповідальності. Тобто він усуває існуючі прогалини, суперечності та нечіткості. Дані пропозиції ще треба вивчати та доопрацьовувати і для цього у парламенті є профільний Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики. Скоріше за все, після погодження зі своїми юристами, буду підтримувати рішення Комітету з цього питання.

Читайте також: Євгенія Кравчук: «Важливо не заговорити зміни до законів по доступу»

Чи підтримуєте ви ідею створення інституції інформаційного комісара?

- Наскільки я знаю, то в експертному середовищі вже давно обговорюється необхідність посилення контролю за виконанням законодавства щодо доступу до публічної інформації або шляхом збільшення обсягу повноважень Уповноваженого з прав людини або шляхом створення Інформаційного комісара. Моя думка повністю корелює з конституційним статусом Уповноваженого, передбаченим ст. 101 Основного Закону. Там сказано, що інституція Омбудсмана здійснює парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини – це загальновизнаний міжнародний стандарт, який гарантує наша Конституція. Право на доступ до публічної інформації очевидно входить у цей перелік, тому моя відповідь очевидна – створювати нові структури, які, по факту, дублюватимуть повноваження Уповноваженого, недоцільно, як з точки зору захисту прав людини, так і, звісно, з точки зору публічних фінансів. Ось практична сторона цього захисту – це  вже інше питання, до якого насправді експертна дискусія і має зводитись.

Фото – Фейсбук Віталія Безгіна

«Доступ до правди»