Як перевірити, скільки з бюджету коштів витрачено на школу і чи варто батькам чемно здавати гроші на фарбу, штори і інтерактивні дошки?

Найпростіший спосіб – написати запит про публічну інформацію. 

Детальну інструкцію склала Вікторія Топол з Нової української школи.

Є два способи надіслати інформаційний запит, проте перш ніж розповісти про них, окреслимо кілька спільних правил.

1. Правила щодо надсилання і надання інформаційних запитів регулює закон “Про доступ до публічної інформації”. Тому, складаючи інформаційний запит, радимо згадувати, що звертаєтесь до держустанови згідно з цим законом. Це не обов’язково, але й не буде зайвим нагадати, що це закон дає вам право отримати інформацію, а обов’язок держустанови – її надати.

2. Відповідь на інформаційний запит має надійти протягом 5 або 20 робочих днів (у випадку великого обсягу інформації або її пошуку серед великого обсягу даних). У випадку подовження терміну до 20 днів держорган обов’язково має це обґрунтувати і повідомити людині не пізніше 5-ти днів з дня отримання інформації.

Також є випадки, коли інформацію мають надати протягом 48 годин: якщо йдеться про інформацію, потрібну для захисту життя чи свободи людини, щодо стану довкілля, якості продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці людей.

Якщо установа затягує – то можна звернутись у суд. Але на практиці це триває дуже довго. Тому, якщо бачите, що строк закінчується, а держустанова мовчить – краще телефонуйте в приймальню або відділ, що відповідає за публічну інформацію, і нагадуйте про себе. Якщо ж після порушення ви хочете відстояти справделивість, то радимо звернутись за безкоштовною консультацією у Фонд захисту права на доступ до інформації. Ця організація займається виключно допомогою тим, чиї права на доступ до публічної інформації були порушені.

3. Немає затвердженої законом норми, як правильно складати інформаційний запит, тому чиновники не можуть від вас вимагати, як саме писати. Задля зручності деякі держоргани пропонують форму запиту, але якщо ви складете її інакше с вам не можуть відмовити у відповіді.

Закон “Про доступ до публічної інформації” висуває лише три вимоги: у запиті потрібно вказати своє ім’я, електронну пошту (або поштову адресу, якщо вам потрібна паперова відповідь) та номер телефону (якщо такий є). Саме на вказану електронну чи фізичну адресу ви отримаєте відповідь на запит.

4. Формулюйте запитання чітко. Якщо ви просите про конкретний документ, то вказуйте його назву і реквізити (номер, дату ухвалення). Якщо не знаєте цієї інформації, то намагайтесь описати зміст потрібної вам інформації якомога точніше. У випадку з перевіркою кількості коштів на освіту запитання може звучати так: “Надайте інформацію, скільки коштів отримав бюджет N району з субвенції на забезпечення загальної середньої освіти.

Найзручніше подавати запити через сайт «Доступ до правди».

Важливо: інші відвідувачі нашого сайту зможуть побачити ваш запит. Тож якщо ви вказуватимете в запиті персональні дані, то врахуйте, що їх побачать інші користувачі (електронні адреси з тексту запитів вилучаються автоматично), тому телефон краще не вказувати.

Нагадуємо, як надсилати запити через «Доступ»:

1. Зареєструйтесь, заповнивши всі необхідні поля. 

2. Зайдіть у розділ «Зробити запит».

3. У полі для пошуку введіть повну назву потрібного вам державного органу або скористайтесь алфавітним покажчиком.

4. Натисніть на назву потрібної вам установи.

5. Вам відкриється поле для складання запиту на публічну інформацію. Вкажіть тему, поставте своє запитання. Ви можете подивитись, який вигляд має ваш запит, натиснувши «Попередній перегляд». Після цього лишається лише «Відправити».

Приклади формулювання запитань:

·        Скільки коштів (у грн) отримав бюджет N району\ОТГ\міста з субвенції на забезпечення загальної середньої освіти

·        В якому обсязі (у грн) бюджет дофінансовує забезпечення загальної середньої освіти

·        Скільки коштів загалом (у грн) спрямовано на закупівлю дидактичних матеріалів для перших класів, на закупівлю меблів для початкової школи, на закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання для початкових класів (зазначте цифри за цими трьома статтями вират).

·        Скільки коштів (у грн) спрямовано в кожну школу району? (зазначте суми для кожної школи).

Ва

6. Важливим нюансом є правильний вибір розпорядника  – кому надсилати запит. Це може бути як державна адміністрація, так і безпосередньо відділ освіти певного району чи міста. Врахуйте, що за законом розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. 

Фактично це означає, що якщо ви відправили запит на МОН (вам про це надішлють повідомлення через 5 днів), а стосується він конкретної школи, то запит, імовірно, перешлють на обласний відділ освіти вашої області (вам теж про це надішлють повідомлення через 5 днів), а обласний відділ освіти перешле цей запит на міський відділ (і це ще плюс 5 днів). Далі усе залежатиме від предмету запиту. Але суть: перед тим, як надсилати запит, проробіть інтелектуальну роботу з визначення належного розпорядника. Це суттєво скоротить час, через який ви отримаєте відповідь по суті.

 Врахуйте, що «Доступ до правди» дає вам можливість переглянути запити, надіслані іншими користувачами до потрібного вам розпорядника. Скористайтеся цією опцією, адже цілком можливо, що інші батьки вже надсилали такий запит до МОН, ОДА чи райвно.

«Доступ до правди»

Титульне фото: автор – stocco.claudio.libero.it, Depositphotos