Неправомірна відмова від розпорядника – ситуація не рідкісна, а з початком повномасштабного вторгнення відповідь на запити все частіше лунає відмова «у зв’язку з воєнним станом», яка теж є незаконною. У яких випадках варто відстоювати своє право на публічну інформацію та як це робити, під час онлайн-зустрічі з медіаюристами радила адвокатеса, експертка з питань доступу до публічної інформації Ольга Вдовенко.

Якщо не надали інформацію…

Відмови надати інформацію у відповідь на запит можуть бути і цілком законними. Ми всі пам’ятаємо, що може бути службова, таємна інформація,

…або інформація із обмеженим доступом,

…або запитувач може просити інформацію, яка не створена,

…або просити роз’яснень замість документів та даних тощо.

Але сьогодні ми говоримо про неправомірні відмови і як з ними боротись.

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» оскаржити можна:

·        відмову в задоволенні запиту на інформацію;

·        відстрочку задоволення запиту на інформацію;

·        ненадання відповіді на запит на інформацію;

·        надання недостовірної або неповної інформації;

·        несвоєчасне надання інформації;

·        невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

·        інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. 

Якщо ви отримали відмову і для вас неочевидно, чи вона правомірна чи ні – можна проконсультуватись з експертами з питань доступу до публічної інформації. Для цього можна звернутись до ГО «Платформа прав людини», Центру демократії та верховенства права, Фундації DEJURE, або написати повідомлення на Фейсбук проєкту «Доступ до правди».

Отже, ви таки вважаєте, що ваше право на інформацію – порушене і готові його оскаржити. Є кілька варіантів, до кого можна звернутись:

·        до керівника розпорядника або до вищого органу управління;

·        до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмана);

·        до суду.

Однак обираючи варіант, до кого оскаржувати відмову, зважте деякі нюанси, зокрема запас часу на оскарження і можливість поєднувати звернення до різних інстанцій одночасно. А тепер розповідаємо за чергою.

Оскарження відмови керівнику

Нещодавно миколаївська журналістка Анастасія Михайлова повідомила, що низка миколаївських посадовців відмовились відповідати на запити про розміри зарплат чиновників, посилаючись на «воєнний стан». Але нюанс в тому, що деякий час перед цим інші журналісти запитували через запит ті ж інстанції про ті ж питання – і отримали відповіді. У коментарях до посту журналістки у Фейсбуці депутат міської ради Андрій Єрмолаєв писав, аби вона звернулась ще раз, і в департаменті, де він працює, відповідь неодмінно нададуть. І це всього лиш реакція на пост у Фейсбуці, що є показовою: бо частенько неправомірна відмова є «ексцесом виконавця», а не послідовною позицією інституції щодо цієї інформації.

Ольга Вдовенко наголошує, що не всі розпорядники інформації побудовані за ієрархічною структурою і мають «вищі органи». Зокрема, рішення, дії чи бездіяльність сільських, селищних, міських рад, міських, сільських, селищних голів, юридичних осіб приватного права, у тому числі суб’єктів господарювання, можна оскаржити тільки до Омбудсмена та суду. Бо, наприклад, хто вищий за ієрархією за обраного людьми міського голову чи голову села?

Оскаржити відмову у запиті керівнику розпорядника або вищому органу треба особисто (в канцелярію або на особистому прийомі вищою посадовою особою, поштою або е-листом). Але нема сенсу оскаржувати ті відмови, на яких стоїть підпис керівника, бо ж очевидно, що він в курсі відмови і підтримує таке рішення. Скарга подається безкоштовно і відповідь на неї мають дати протягом місяця. Очевидно, що вашу скаргу можуть і не задовольнити. Але якщо керівник вирішить, що його працівник таки порушив ваше право, то у відповідь на скаргу він може:

·        скасовувати або змінювати оскаржувані рішення;

·        невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій;

·        виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

·        забезпечувати поновлення порушених прав;

·        забезпечувати реальне виконання прийнятих у зв’язку із заявою чи скаргою рішень;

·        вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, зокрема питання притягнення до дисциплінарної відповідальності;

·        вживати інших заходів для відновлення порушених прав.

Тож керівник чи вищий орган може зробити так, аби ви отримали інформацію і, максимум, виписати виконавцю догану. Якщо ж вам хочеться більше гарантій, що ситуація не повториться і виконавець буде покараний ще «гривнею», тобто адмінпокаранням – то варто поєднати звернення до керівника зі зверненням до омбудсмена і до суду.

Звернення зі скаргою до керівника чи вищого органу може «скоротити» строк звернення до адміністративного суду. Якщо позивач звертався зі скаргою до керівника розпорядника чи вищого органу, то для звернення до адміністративного суду з того ж приводу, встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про результати розгляду його скарги.

Звертаємось до омбудсмена: сподіваємось на адміністративне покарання

Схематично процедура притягнення до адміністративної відповідальності, за словами Ольги Вдовенко, відбувається так:

1. До Секретаріату Омбудсмана надходить скарга від особи, яка вважає, що її право на доступ до публічної інформації порушене ( не більше року від моменту порушення прав, у виняткових ситуаціях, за рішенням Омбудсмана – 2 роки).

Важливо звернути увагу, що Омбудсман не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, і зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо ви подасте позов, заяву або скаргу до суду.

2. Представник Секретаріату Омбудсмана перевіряє факти порушення права на доступ до інформації, аби його поновити та запобігти порушенням у майбутньому.

3. Якщо є підстави для притягнення до адміністративної відповідальності за порушення права на інформацію, уповноважена особа Секретаріату складає протокол про адмінправопорушення за статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Протокол та необхідні додані матеріали (запит на інформацію, відповідь розпорядника) пересилаються на розгляд суду.

5. Суд розглядає справу про вчинення адміністративного правопорушення та ухвалює рішення (штраф 450-850 грн)

Йдемо до суду: на що важливо звернути увагу

Оскарження справи про неправомірну відмову в інформації може опинитись в суді двома шляхами – якщо туди відправив протокол Офіс Омбудсмана і якщо ви самі звернулись до суду. Так от, залежно від цього, справу будуть розглядати різні суди.

У першому випадку розгляд справи здійснює місцевий суд загальної юрисдикції. Натомість, якщо запитувач вирішить оскаржувати дії розпорядника до суду самостійно, маючи на меті лише визнання таких дій протиправними, тоді справу розглядатиме адміністративний суд.

Питання ще у тому, котрий з адміністративних судів має право розглядати ваш позов. Пояснюємо. Позов пред’являється за вибором позивача або до адміністративного суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання (перебування, знаходження), або до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, якщо останній є суб’єктом владних повноважень.

Якщо ж відповідачем виступає розпорядник публічної інформації, який не є суб’єктом владних повноважень, – такі справи територіально підсудні лише адміністративному суду за місцезнаходженням відповідача (стаття 25 КАС України).

Якщо ви вирішили самостійно відстоювати своє право на доступ у суді, то варто не забути про строки. Для справ про захист права на доступ до публічної інформації такий строк становить шість місяців. Він обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з моменту отримання відмови у наданні інформації, надання неповної, недостовірної інформації, або закінчення визначеного законом строку для надання відповіді на запит (якщо відповіді надано не було).

І про гроші, тобто про судовий збір. У справах про захист права на доступ позивач повинен сплатити за кожну справу судовий збір за ставкою 0,4 прожиткового мінімуму (в 2023 році це дорівнює 1074 грн). Якщо ж позов подаватиме юридична особа або фізична особа-підприємець, сума збору зросте до одного розміру прожиткового мінімуму (в 2023 році ця сума становить 2684 грн).

«Тож, якщо ви не впевнені, що вам вдасться коректно сформулювати судовий позов самостійно – зверніться за допомогою до нас. Бо ГО «Платформа прав людини» надає безкоштовну юридичну підтримку у таких справах, і в своїй практиці ми маємо немалий перелік успішних судових справ із відстоювання прав на доступ до публічної інформації, – каже Ольга Вдовенко.

Доступ до правди