Чи враховані в нормативно-правових актах громад Закарпаття гендерні нюанси, які стосуються внутрішньо переміщених осіб. Саме такою є тема дослідження, яке, користаючись інструментом запиту, провели  експерти ГО «Дієва громада».

Дослідження охопило 6 територіальних громад Закарпатської області – Берегівську, Іршавську, Мукачівську, Чинадіївську, Свалявську та Ужгородську. До пілотних громад експерти надіслали інформаційні запити. На підставі отриманих відповідей вони проаналізували особливості кожної громади в підході до різних аспектів, починаючи з проведення обліку внутрішньо переміщених осіб.

«А саме, чи враховуються, скільки перемістились до кожної з громад чоловіків, скільки жінок. І вже після того – чи враховуються потреби цих категорій при розробці місцевих програм. Крім того, аналізувались офіційні веб-сайти кожної з громад. Я спробувала з’ясувати, чи вбачають органи влади приймаючих громад якусь різницю між чоловіками та жінками, коли звертаються до внутрішньо переміщених осіб в своїх інформаційних кампаніях», , – зазначає експертка Олена Ніжельська. 

Дослідження тривало близько 2 місяців. Швидкість відповіді з кожної громади, за словами експертки, залежала від того, наскільки в громаді були необхідні документи. Оскільки були громади, які просто надали кількість ВПО в своїй громаді і повідомили, що більше інформації у них просто немає. Як і немає профільних програм, які були б спрямовані на вирішення гендерних питань, або окремих програм, спрямованих на допомогу ВПО. 

«Але фактично всі шість громад надали відповіді на інфозапити. Це є гарним показником – як мінімум, стандарт надання відповіді в кожній з громад був дотриманий», – розповіла Олена Ніжельська.

Згідно з наданими відповідями, що лише в двох громадах з шести (Мукачівська та Ужгородська) наявні документи, які враховують гендерний компонент. При цьому експертка зауважує, що в цих документах зовсім нічого немає про потреби і ситуацію, пов’язану з внутрішнім переміщенням. Хоча, за кількісними показниками, в шести досліджених громадах мешкають 53 тисячі ВПО – це приблизно 13% від загального населення цих громад. 

«Тобто це суттєва кількість, яка може впливати на процеси в приймаючих громадах. Наприклад, в Ужгородській громаді ця цифра взагалі вражаюча – 24% ВПО від загальної кількості мешканців», – резюмує координаторка проєкту.

Що стосується гендерного розподілу, із шести досліджених громад лише в чотирьох ведуть облік, враховуючи окрему кількість чоловіків і жінок. В тих громадах, які надали таку інформацію, кількість жінок суттєво перевищує кількість чоловіків. В середньому – 66% ВПО в приймаючих громадах складають жінки. Найбільший процент жінок – в Чинадіївській громаді (75%).

«Тому дуже важливо при плануванні своєї діяльності враховувати гендерний розподіл, враховувати особливі потреби жінок та дівчат, які перемістилися до громад Закарпаття», – каже Олена Ніжельська.

Наразі робоча група проєкту готує рекомендації для адвокатування на місцевому рівні. Ключова рекомендація буде стосуватися, звісно, врахування гендерного компонента при розробці будь-яких місцевих програм. За словами експертки, дослідження проведене для того, щоб голоси внутрішньо переміщених жінок Закарпаття були почуті органами місцевого самоврядування. І щоб їх потреби стали важливою складовою нормативно-правових актів, які приймаються на місцевому рівні.

«Доступ до правди»