Житомирська обласна рада не розглядатиме інформаційні запити, які будуть написані не державною мовою та надійдуть із заборонених поштових сервісів. Про це повідомляє Житомиро.info.

Про наміри не приймати запити не українською мовою йдеться в додатку до розпорядження про доступ до публічної інформації, яке голова облради Володимир Ширма підписав у понеділок, 17 липня.

«Запити на інформацію оформлюються державною мовою, а запити, оформлені іншою мовою, не розглядаються. Запити на інформацію, які надійшли в обласну раду з електронних ресурсів, зазначених у рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», а саме – з поштових сервісів mail.ru, bk.ru, list.ru, inbox.ru та yandex, на розгляд не приймаються», - зазначено в інструкції щодо подання запиту на інформацію та отримання відповіді на нього.

Відповідальним за попередній розгляд та опрацювання запитів на інформацію є відділ забезпечення діяльності керівництва обласної ради.

Ситуацію коментує юрист ГО «Центр демократії та верховенства права» Христина Буртник:

«Перше, що варто зазначити – питання мови запиту на інформацію прямо не врегульоване Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Закон України «Про місцеве самоврядування» у статті 26  встановлює, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо виконання положень статей 7, 11, 12, 20, 24 Закону України «Про засади державної мовної політики». Стаття 11 вказаного Закону регулює використання мови роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до цієї статті основною мовою роботи таких органів є державна, тобто українська мова. Проте, МОЖЕ використовуватися і регіональна мова (мови). Також ця стаття передбачає, що особам, що вживають регіональну мову (мови), забезпечується право подавати усні чи письмові заяви та отримувати відповіді на них цією регіональною мовою (мовами).

Проте питання надання мові статусу регіональної, як уже було зазначено вище, вирішується на пленарних засіданнях місцевих рад. Тобто, законодавець у даному випадку передбачив право територіальної громади самій вирішувати чи використовувати у своїй роботі тільки державну мову, чи також регіональну і яку саме.

У даному випадку Житомирська обласна рада не приймала рішення про надання якійсь мові статусу регіональної, а отже не встановлювала обов’язку чи то вести діловодство, чи надавати відповідь будь-якою іншою мовою окрім державної.

Проте питання, якою мовою має бути складено запит, не врегульовано цими нормами. Ці норми стосуються тільки ведення діловодства у відповідному органу.

Порядок розгляду запиту регулюється, в першу чергу, Законом України «Про доступ до публічної інформації». Всі нормативно-правові акти, що приймаються розпорядниками повинні відповідати нормам цього Закону.

Фактично можна стверджувати, що цей Закон передбачає надання відповіді на будь-який запит. Цією відповіддю розпорядник може:

·         надати запитувану інформацію

·         повідомити запитувача про продовження строку розгляду його запиту

·         повідомити запитувача про необхідність відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк

·         повідомити запитувача про пересилання запиту належному розпоряднику

·         повідомити запитувача про розгляд питання у порядку Закону України «Про звернення громадян», якщо запит по суті є зверненням

·         відмовити у наданні інформації з підстав, визначених у статті 22 цього Закону

Тобто, розпорядник інформації у жодному випадку не може ігнорувати отриманий запит.

В свою чергу, відмовити у наданні інформації розпорядник може тільки в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону

Серед вимог до запиту, зазначених у п. 4, немає застереження чи положення про використання тільки державної мови. А в такому випадку розпорядник повинен враховувати принцип максимального спрощення процедури подання запиту та отримання інформації, що закріплений у статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Це означає, що в межах розумного, якщо це не створює додаткове навантаження на роботу працівників розпорядника (наприклад, не потребує залучення перекладача), то запити, надіслані іншою мовою, окрім державної, повинні прийматись до розгляду.

Підсумовуючи можемо зазначити, що відмова розглядати запити, складені не державною мовою,  суперечить принципу максимального спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

2.Щодо відмови приймати на розгляд запити, надіслані із поштових сервісів mail.ru, bk.ru, list.ru, inbox.ru та yandex

Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», у зв’язку з прийняттям якого Житомирська обласна рада заборонила розглядати запити, що надіслані із поштових сервісів mail.ru, bk.ru, list.ru, inbox.ru та yandex, встановлює заборону Інтернет-провайдерам надання послуг з доступу користувачам мережі Інтернет до відповідних ресурсів/сервісів.

Хочу звернути увагу, що вказана заборона стосується діяльності Інтернет-провайдерів. Цим рішенням не заборонено громадянам України користуватись такими поштовими скриньками.

Оскільки немає прямої заборони використовувати такі поштові ресурси, розпорядники інформації зобов’язані приймати та розглядати запити, які складені відповідно до норм Закону України «Про доступ до публічної інформації».

«Доступ до правди»