103БожкоБогдан

Доброго дня!

Президенту України п. Володимиру Зеленському
01220, м. Київ, вул. Банкова, 11, [email address]; [email address]

Щербата Галина Сергіївна, людина з інвалідністю 1А групи
Щербата Наталя Михайлівна, людина з інвалідністю 2 групи,
Щербата Анастасія Віталіївна, людина з інвалідністю 2 групи
21037, м. Вінниця, житло
Ми вимагаємо застосування та виконання, при розгляді та вирішенні цього звернення, приписів Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод (ЄКПЛ) та рішень Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) як національного закону та джерел національного права відповідно.
Просимо підтвердити отримання цього електронного листа за призначенням відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 №1886/5.
Повідомляємо, що цей письмовий електронний лист підписаний нами простими електронними підписами відповідно до приписів закону шляхом додавання до електронних даних, що складають текст листа, даних в текстовій електронній формі, призначених для ідентифікації кожного з нас як підписувача листа – а саме власноручного підпису у вигляді власного прізвища та ініціалів друкованими літерами такого, наприклад, вигляду: «Г.С. Щербата».
Роз'яснюємо, що при підписуванні цього листа ми керувалися приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє нам, як і будь-якій іншій людині, робити все, що прямо не заборонене законом. Оскільки жодним законом України не заборонене (хоча і не вимагається) підписування електронного листа та вільне обрання особою форми та способу вчинення простого електронного підпису під зверненням та запитом, форма та спосіб вчинення кожною з нас електронного підпису під цим листом вільно обрані нами як такі, що найчастіше застосовуються в електронному документообігові України, в межах доступних технічних опцій комп’ютерної техніки.
Місцем нашого проживання є житло (квартира) в м.Вінниці.
Цей лист є запитами на доступ до публічної інформації.
Цей лист є запитами на доступ до наших персональних даних та їх захист.
Цей лист є заявами на отримання інформації, необхідної нам для реалізації наших прав людини.
Цей лист є зверненнями в порядку квазі-судової процедури оскарження вчинених порушень прав людини з метою захисту наших порушених прав за приписами закону України «Про звернення громадян».
У цьому листі ми об’єднали вимоги, право на які передбачене законами України «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про звернення громадян», а саме: а) ЗАЯВИ, в порядку Закону України «Про звернення громадян» та інших релевантних законів з метою реалізації наших прав людини; б) ЗАПИТИ в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації»; в) ЗАПИТИ в порядку Закону України «Про захист персональних даних»; г) ЗАЯВИ, в порядку Закону України «Про інформацію» в сукупності із Законом України «Про звернення громадян»; д) СКАРГИ в порядку Закону України «Про звернення громадян».
При об’єднанні кількох звернень в одному листі ми керувалися приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє будь-якій людині робити все, що прямо не заборонене законом. Оскільки жодним законом України ні прямо, ні опосередковано не заборонене об’єднання в одному документі кількох таких вимог, ми користуємося своїм конституційним правом, і подаємо їх в одному листі.
Пане Президенте!
Ще 22.05.19 наша родина звернулась до Вас персонально електронним листом і просила забезпечити справедливу відповідальність колишніх очільників держави за вчинення страшних міжнародних злочинів проти українського народу – геноциду та винищення людей. Оригінал листа знаходиться о офісі Президента України.
Наше звернення підписане усіма заявниками відповідними приписам права текстовими електронними (цифровими) підписами, і ці підписи неможливо не помітити.
Однак, листом від 31.05.19 №22/025159-02 в.о. завідувача відділу І. Божко повернув(ла) наше звернення без розгляду, мотивуючи тим, що воно не підписане, і запропонував(ла) надіслати звернення повторно, підписавши та відсканувавши його паперову форму.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України «Про звернення громадян», «Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається». А оскільки в електронному зверненні за визначенням можливий тільки електронний (= цифровий – це синоніми) підпис, в різних його варіантах, це означає, що «Застосування ПІДПИСУ при надсиланні електронного звернення не вимагається». Вказане доповнення до закону повністю відповідає усталеній міжнародній практиці офіційної електронної переписки, зокрема, із захисту прав людини, і є логічним продовженням демократичного розвитку релевантного національного права, започаткованого нормативним врегулюванням та правозастосовною практикою доступу до публічної інформації, за якими підпис як ідентифікатор особи де-факто замінений на валідну адресу електронної пошти.
На офіційному сайті Президента України за посиланням https://www.president.gov.ua/appeals/app... розміщене роз’яснення вказаного вище припису Закону України «Про звернення громадян» (а от електронна адреса офісу Президента, на яку можна надіслати звернення, чомусь не оприлюднена). Але схоже, що І. Божко не читав(ла) цього роз’яснення. Може, читати не вміє? Схоже, так само ніхто не знає приписів права і не вміє читати ні в Верховній Раді України, ні в національній поліції України – за посиланнями https://itd.rada.gov.ua/services/appeal-... та, відповідно, https://www.npu.gov.ua/podati-zvernennya... там прямо вимагають накладати на електронних зверненнях цифрові підписи, і на практиці роблять те саме. Бо закони їм до лампочки – все рівно ніхто ніколи не покарає за їх попирання. А в КМУ пішли ще далі: тут https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/dost... та тут https://www.kmu.gov.ua/gromadskosti/zver... взагалі заборонили надсилання звернень електронною поштою; приймають їх лише через не передбачену жодним законом спеціальну форму на сайті, а офіційної електронної адреси КМУ днем з вогнем не знайдеш. А де ж права людини?
Протягом багатьох наступних місяців до сьогодні жодних інших повідомлень щодо нашого звернення до Президента України ми не отримали.
Ми сподівались, що з часом наявний внутрішній контроль офісу Президента України виявить недоречність та виправить помилку. Однак минув місяць, другий, а там і рік змінився. І – нічого. Схоже на те, що наш лист просто поклали під сукно, а правомірність дій І. Божко ніхто в офісі Президента України взагалі не контролює. І навіть проголошеної на сторінці (https://www.president.gov.ua/appeals/inf...) загальної аналітики щодо звернень за 2019 рік немає – сторінка порожня. Виходить, ми і наші звернення усім до лампочки? Але ж прямий обов’язок керівника офісу Президента – контролювати працю підлеглих і корелювати її. А насправді, виходить, він зовсім її не перевіряє та не виправляє. Тому й не дивно, що в стоячій воді заводяться всілякі кондзелі. Нам це не однаково.
Пане Президенте, Ви ж є гарантом прав людини – за Конституцією України. І саме для цієї мети ми обрали Вас і довірили Вам відновлення зневажених прав людини. А що ж виходить? В Україні, на відміну від країн старої демократії, ніхто навіть не моніторить і не аналізує дотримання прав людини владою, не кажучи вже про внутрішній (адміністративний) контроль та самоочищення. Але ж з цього мав би розпочати свою діяльність новий гарант Конституції та прав людини. Адже найперша задача влади – забезпечити людині її права людини. Це аксіома. А він, виходить, навіть у власному офісі не забезпечив дотримання елементарного права, гарантованого ст.40 Конституції України та ст.6.1 ЄКПЛ. І в усій державі відстеження стану прав людини на практиці та його оперативне відновлення силами адміністративного ресурсу не проводиться.
Пане Президенте!
Ми Вам ще віримо і ще надіємось, що Ви зможете врятувати український народ від вірної загибелі – він вже гине. І ми теж готові підставити плече. Я, Наталя Михайлівна, протягом останніх 22 років вивчаю права людини, вчила їх в 11 країнах світу – і в двох штаб-квартирах ООН в Нью-Йорку та Женеві, і в Європейському Суді з прав людини, і в офісах Ради Європи та Європейського Союзу, і у владі Ванкувера, Гааги та Антверпена, і продовжую самостійно вивчати мало не щодня. Я готова віддати усі мої знання і надати будь-яку посильну допомогу – pro bono! – щоб допомогти Вам і Україні навчити нашу владу поважати людину та її права. Бо наразі права людини у нас не топче хіба ледащий чиновник.
Права людини – дуже конкретна річ, але для кожної окремої людини. Штучний товар. Існують прості і зрозумілі індикатори практичного дотримання прав людини. Зокрема, підходи до державних політик, які базуються на правах людини, передбачають, що держава (влада) має забезпечити кожному на практиці принаймні чотири види доступів до його прав людини: юридичний, фінансовий, інформаційний та фізичний. Ці індикатори важливі і показові.
Але Гройсман, зокрема, та ніхто з його оточення поняття про це не мав і не має. Про піраміду Маслоу він, мабуть, взагалі й не чув. Наприклад, Вам відомо, що Гройсман ще в 2016 році заклав в фактичний прожитковий мінімум (ФПМ) 0 м3 газу на людину для індивідуального опалення оселі, включивши лише 6 м3 на приготування їжі – замість від 31,36 до 431,2 м3 на родину (всього) за попередньою постановою КМУ? І взагалі приховано зменшив обсяг прожиткового мінімуму, імітуючи його збільшення? А потім ще й бюджетний прожитковий мінімум (БПМ) зробив вдвоє меншим від ФПМ? І що після визнання судом цієї прожиткової постанови протиправною ще 4 роки назад ніхто не повернув стару постанову, чинність якої відновлена судом? І що до сьогодні скасована постанова висить на сайті ВРУ як чинна, а відновлена частина старої, за 2000 рік – як нечинна? І ніхто і не думає перерахувати розмір ФПМ за 2017-2019 роки за старою постановою, бо вийде дорожче? І що ФПМ до сьогодні обраховується урядом за СКАСОВАНОЮ судом постановою 780? Втихаря? Бо за відновленою судом законною 656 постановою розмір буде значно вищим?
А Ви знаєте, що всі правоохоронні органи до сьогодні протиправно застосовують окремі вигідні їм приписи скасованого ще 7 років назад радянського КПК 1963 року і відбирають (скасовані) письмові пояснення при поданні заяви про злочин? Всупереч забороні нового КПК? І все для того, щоб не вносити до ЄРДР, а спустити в унітаз 99,9% заяв про злочини? І не тільки проти влади, як це було завжди, а й неприкритий кримінал. Ви подивіться судову статистику – в ЄДРСР найбільше справ за тегами невнесення заяв про злочини до ЄРДР. І це при тому, що оскаржується всього, за різними оцінками, від 1 до 10% таких невнесень. Моя (по)милиция меня бережёт?
А Ви знаєте, що жоден (вдома) лежачий інвалід в Україні не отримує догляду сиділки? Приховано. І ніколи не отримував. Всупереч Конституції, Конвенції, купі законів і купі людей і грошей, які щорічно виділяються на ці цілі. Все лягає на плечі родини, в той час як в Канаді за таким інвалідом закріплюють щонайменше троє фахових працівників. То це не фашизм?
Єдиний існуючий орган – парламентського контролю за додержанням прав людини – Уповноважений ВРУ – просто декорація, потьомкинськая деревня. Усі три дами. Це легко довести фактами. Торічелієва пустота.
А якби хтось проаналізував Вам на предмет дотримання прав людини нашу судову практику – Ви б заплакали! І сказали б, що це не суд – судилище. Що суд повністю лежить під виконавчою владою і є її шісткою.
Хтось колись відслідковував практику прав людини? Оці всі махлювання? А вони ж продовжуються і зараз, і несть їм числа. Подібні приклади прихованих зловживань можна наводити до ранку.
Міжнародні українські закони з прав людини, в першу чергу оонівська декларація та європейська конвенція, на практиці приховано саботуються чиновниками усіх трьох державних влад. І нема на те ради.
Робіть щось, пане Президенте, робіть. Просимо Вас. Благаємо. Бо хаос наростає. Ніхто не хоче працювати і ніхто нічого не боїться. Безкарність веде до безпрєдєла. Країна потроху гине. Вимирає. Дійте. Поки люди ще не втратили віри в Вас. Поки ще не пізно.
Вимоги
А. ВИМОГИ СКАРГИ
1. Оскаржувані особи: Андрій Йосипович Богдан, керівник офісу Президента України та І. Божко, в.о. завідувача відділу цього ж офісу.
2. Просимо:
2.1. Провести службове розслідування наведених фактів та перевірку скарги і наведених фактів порушень прав людини, зокрема, права на справедливий суд у формі протиправної відмови в доступі до розгляду нашого звернення.
2.2. Надати нам завчасно до початку розгляду скарги можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки скарги шляхом надсилання належно засвідчених їх цифрових факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) на електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
2.3. Розглянути цю скаргу в розумний строк, а не в строк, передбачений релевантним національним законом, тобто, в мінімально достатній для її об’єктивного вирішення строк, що на практиці складає приблизно 2-3 дні.
2.4. Постановити, що мало місце порушення нашого конвенційного та конституційного права людини на доступ до суду, гарантованого ст.6.1 ЄКПЛ та ст.ст.40, 55 Конституції України, посадовими особами офісу Президента України, а саме:
2.4.1. І. Божко – у формі відмови в прийнятті та розгляді, в порядку передбаченої законом України «Про звернення громадян» квазі-судової процедури, нашого звернення до Президента України від 22.05.19;
2.4.2. А.Й. Богданом – у формі бездіяльності а) щодо адміністративного контролю за дотриманням на практиці наших прав людини в офісі Президента України при відмові І. Божко в прийнятті та розгляді, в порядку квазі-судової процедури, передбаченої законом України «Про звернення громадян», нашого звернення до Президента України від 22.05.19; б) щодо поновлення (тривалого непоновлення) наших порушених І. Божко прав.
2.5. Поновити наші порушені права шляхом негайного розгляду та вирішення нашого електронного звернення до Президента України від 22.05.19.
2.6. Притягти до встановленої законом дисциплінарної та матеріальної відповідальності усіх винних відповідальних осіб.
2.7. Ухвалити та надіслати нам належне рішення за цією скаргою, як цього вимагає закон.
2.8. Оприлюднити рішення за скаргою та лист-відповідь нам, як акти індивідуальної дії, на сайті Президента України, як цього вимагає закон.
2.9. Повідомити нам прямі інтернет-посилання на оприлюднення рішення за цією скаргою та лист-відповідь нам як акти індивідуальної дії щодо нас.
Б. ВИМОГИ ЗАПИТІВ НА ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ, ОБ’ЄДНАНІ ІЗ ЗАПИТАМИ НА ДОСТУП ДО НАШИХ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ ТА ЇХ ЗАХИСТ, ТА ІЗ ЗАЯВАМИ ПРО НАДАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
3. Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.ст.32, 34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про звернення громадян» просимо надати нам інформацію, необхідну для реалізації наших прав людини; наші персональні дані; публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку ми маємо намір оприлюднити для суспільства, а саме:
3.1. Які державні інституції, посадові особи забезпечують здійснення Президентом України конституційної функції гарантії додержання в Україні прав людини?
3.2. Які конкретні дії вчинені в 2019 році Президентом України як гарантом додержання в Україні прав людини?
3.2.1. Які конкретні права людини конкретних людей гарантовані (забезпечені) Президентом України в 2019 році (крім повернення полонених – ці факти загальновідомі)?
3.3. Просимо повідомити прямі інтернет-посилання на оприлюднення на сайті Президента України конкретних фактів гарантування (забезпечення) Президентом України в 2019 році прав людини конкретних людей, як актів індивідуальної дії.
3.4. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього листа.
3.5. Належну факсимільну копію (фотокопію оригіналу) цього листа з реквізитами його вхідної реєстрації.
Роз’яснюємо, що, відповідно до ст.2.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», вказаний закон «…не поширюється… на ВІДНОСИНИ у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом», тобто, на стосунки суб’єктів звернень – заявників та скаржників, з одного боку, і юридичних осіб-адресатів звернень та їх посадових осіб, протягом часу процедури звернення та з приводу цієї процедури. Це обмеження не поширюється на будь-які інші, крім ВІДНОСИН, аспекти звернень, включно і на ДОКУМЕНТАЦІЮ звернень. Навпаки, всі ДОКУМЕНТИ звернень, що містять відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків з прийняття та розгляду звернень, передбачених чинним законодавством, за приписами ст.1 закону України «Про доступ до публічної інформації», є ПУБЛІЧНОЮ інформацією, а тому на усі документи щодо усіх звернень громадян поширюються усі релевантні правила закону України «Про доступ до публічної інформації».
Роз’яснюємо, що, відповідно до ст.7 закону України «Про інформацію», «2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі ФОРМ і ДЖЕРЕЛ одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
Відповідь та запитану інформацію в оригіналах чи в цифрових (електронних) факсимільних копіях (фотокопіях з оригіналів), належно засвідчених відповідно до приписів ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492), який діє в Україні відповідно до ст.3 Закону України „Про правонаступництво України“, пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55), просимо надати нам в установлений законом строк на електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
31.01.20
З повагою,
Підпис: Г.С. Щербата – Щербата Галина Сергіївна,
Підпис: Н.М. Щербата – Наталя Михайлівна Щербата,
Підпис: А.В. Щербата – Щербата Анастасія Віталіївна
З повагою,

Галина Сергіївна Щербата