24с17Зверн7-16+повторне

Доброго дня!
Прошу підтвердити отримання цього електронного листа за призначенням відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5.
NB! Офіційно повідомляю, що цей письмовий електронний лист підписаний мною простим електронним підписом відповідно до нормативних приписів шляхом додавання до електронних даних, що складають текст листа, даних в електронній формі, призначених для ідентифікації мене як підписувача листа – а саме власноручних підписів у вигляді мого власного та моєї матері прізвищ та ініціалів друкованими літерами такого вигляду: «А.В. Щербата» та, відповідно: «Н.М. Щербата». Для особливо обдарованих: власне підпису передує підказка у вигляді слова «Підпис» з наступною двокрапкою. Щоб зрозуміти, що це означає, прошу залучити до прочитання цього листа письменних працівників секретаріату, які ходили в школу і вчили правила української пунктуації.
P.S. Роз'яснюю, що при підписуванні цієї скарги я керувалася приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє мені, які і будь-якій іншій людині, робити все, що прямо не заборонене законом. Форма та спосіб мого електронного підпису під цією скаргою вільно обрані мною серед запроваджених в реальне життя можливостей, наданих сучасними науковими досягненнями в галузі електроніки, в межах доступних опцій комп’ютерної техніки.
Цей лист є запитом на доступ до публічної інформації.
Цей лист є заявою на отримання інформації, необхідної мені для реалізації моїх прав людини.
Цей лист є запитом на доступ до моїх персональних даних та їх захист.
Цей лист є зверненням за захистом моїх порушених прав людини шляхом квазі-судової процедури в порядку закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», в сукупності із законом України «Про звернення громадян».
У цьому листі я об’єднала вимоги, право на які передбачене законами України «Про інформацію», «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а саме: а) ЗАПИТ в порядку закону України «Про доступ до публічної інформації»; б) ЗАЯВУ, в порядку закону України «Про інформацію» в сукупності із законом України «Про звернення громадян»; в) СКАРГУ, в порядку квазі-судової процедури, передбаченої законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», в сукупності із законом України «Про звернення громадян»; г) ЗАПИТ в порядку закону України «Про захист персональних даних».
При об’єднанні кількох звернень в одному листі я керувалася приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє мені, які і будь-якій іншій людині, робити все, що прямо не заборонене законом. Оскільки жодним законом України ні прямо, ні опосередковано не заборонене об’єднання в одному документі кількох таких вимог, я скористалася своїм конституційним правом, і подаю їх в одному листі.
ІІ. Факти
1. 04.11.16 о 12-52 я звернулась до Уповноваженого з електронним письмовим листом «Звернення №7-16» і просила, серед іншого, звернутись до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам; відповідь та ухвалене рішення за цим зверненням просила надати мені на домашню адресу.
1.1. Далі наводиться повний текст «Зверненням №7-16» (цитата):
«Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини
м. Київ, 01008, вул. Інститутська, 21/8, [email address], 0800-50-17-20

Щербата Анастасія Віталіївна, дитина-інвалід
21037, м. Вінниця, ххххххххххххххх
З В Е Р Н Е Н Н Я №7-16
1. Я є дитиною з інвалідністю. Рішенням Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради б/н від 26.06.14 мені як дитині-інваліду призначена соціальна допомога в розмірі 664.30 грн./міс. Станом на сьогодні цей розмір складає 791.00 грн./міс. Вказана соціальна допомога є основною і єдиною бюджетною виплатою, призначеною та виплачуваною мені владою як кінцевому бенефіціарію.
2. Наявний раніше доступ до пенсійного забезпечення по інвалідності мені, як і усім іншим дітям-інвалідам України, скасований законом.
3. Відповідно до Конституції України,
3.1. ст.46: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.., та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
3.2. ст.48: «Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло».
4. Відповідно до ст.28 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю від 13.12.2006, ратифікованої законом України «Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї» від 16.12.2009 № 1767-VI, «Достатній життєвий рівень та соціальний захист
1. Держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей, що включає достатнє харчування, одяг та житло, і на безперервне поліпшення умов життя й вживають належних заходів для забезпечення та заохочення реалізації цього права без дискримінації за ознакою інвалідності.
2. Держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на соціальний захист і на користування цим правом без дискримінації за ознакою інвалідності й вживають належних заходів для забезпечення… реалізації цього права, зокрема заходів:
b) із забезпечення особам з інвалідністю, зокрема.., дівчатам… з інвалідністю, доступу до програм соціального захисту й програм скорочення масштабів бідності;
c) із забезпечення особам з інвалідністю та їхнім сім'ям, що живуть в умовах бідності, доступу до допомоги з боку держави з метою покриття витрат, пов'язаних з інвалідністю, зокрема… фінансової допомоги…;
e) із забезпечення особам з інвалідністю доступу до пенсійних допомоги та програм».
5. Відповідно до закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» від 16.11.2000 №2109-III:
5.1. Преамбула: «Цей Закон відповідно до Конституції України гарантує інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України та їх соціальну захищеність шляхом встановлення державної соціальної допомоги на рівні прожиткового мінімуму.
5.2. ст.2: «Державна соціальна допомога призначається у таких розмірах: на дітей-інвалідів віком до 18 років - 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
6. За стандартами ООН абсолютна світова межа злиднів (крайня межа виживання) визначена Світовим Банком за купівельною спроможністю паритетних цін в США в 2011 році (2011 PPP), і складає 1.90$США /день. Це означає, що в світі неможливо на нижчу суму купити мінімально необхідного харчування. Це означає, що менший рівень доходів є загрозою для життя людини.
7. Ратифікувавши Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити життєві потреби людей з інвалідністю. Це означає, що основним джерелом існування інваліда є його державне забезпечення як інваліда; усі інші реальні чи потенційні доходи інваліда носять субсидіарний характер і не впливають на рівень гарантованого державою забезпечення інваліда.
8. Встановлені законами України віртуальні грошові розміри прожиткового мінімуму (в гривні) для дітей віком від 6 до 18 років є такими: 1286 грн. – в 2014 році (ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"); 1286 грн. – з 01.01.2015 року по 31.08.2015 року(ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік"); 1455 грн. – з 01.09.2015 року по 31.12.2015 року (ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік"); 1455 грн. – з 01.01.2016 року по 30.04.2016 року (ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"); 1531 грн. – з 01.05.2016 року по 30.11.2016 року(ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"); 1689 грн. – з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року (ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік").
9. Виходячи з припису ст.46.2 Конституції України «Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом», держава зобов’язана надати особі з інвалідністю щомісячне утримання, не нижче від встановленого законом прожиткового мінімуму.
10. Однак, і встановлений законом, і офіційно призначений мені як дитині-інваліду, і фактично виплачуваний мені розмір державної соціальної допомоги, яка є основним джерелом мого існування, не досягають жодного з трьох встановлених законом (рівнів) прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, якою є і я, і складає лише 46,8% встановленого законом абсолютного (найнижчого) рівня прожиткового мінімуму (1 689 грн.).
10.1. Також, реально виплачуваний мені розмір державної соціальної допомоги, яка є основним джерелом мого існування, за весь час виплати складав менше 1,90$США, що є загрозливим для мого життя.
11. Така ситуація є системною та систематичною в Україні, оскільки встановлена на рівні закону, і усі діти-інваліди, яким призначена державна соціальна допомога як дітям-інвалідам, отримують саме такий розмір допомоги.
12. Така ситуація є подвійною прямою дискримінацією в праві на життя та в доступі до власності у вигляді основного доходу за ознакою інвалідності та дитячого віку, оскільки вказана соціальна допомога виплачується при наявності інвалідності у дитини.
13. Водночас, олігархат та топ-менеджмент держави системно та систематично грабує український народ через чисельні корупційні схеми та офіційні захмарні бюджетні зарплати, що є злочином проти українського народу та непропорційним офіційним розподілом суспільних благ. Доказом тому є електронне декларування доходів чиновників та чисельні нормативні акти і фактичні документи стосовно оплати їх праці.
14. Виходячи з викладеного, звертаюсь до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини з цим зверненням про звернення до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам.
15. Відповідно до ст.20 закону України «Про звернення громадян», прошу розглянути моє звернення у скорочений 10-денний строк, оскільки питання стосується сотень тисяч українських сімей, а тому містить важливий суспільний інтерес, і щоденне зволікання з поновлення моїх порушених прав, викладених в цьому зверненні, є загрозливим для мого життя.
15.1. Відповідно до ст.20 закону України «Про звернення громадян», прошу розглянути моє звернення як дитини-інваліда – особи, яка має пільги за законодавством, у першочерговому порядку.
16. Відповідь та ухвалене рішення за цим зверненням прошу надати мені на домашню адресу.
Повідомляю, що я не даю згоди на використання будь-якої інформації стосовно мене та моїх персональних даних, включно будь-яких контактних даних, крім домашньої адреси, для будь-якої мети і в будь-який спосіб, включаючи і для комунікації зі мною, за виключенням мети, вказаної в цьому зверненні.
Додатки (в копіях): свідоцтво про народження, рішення про призначення соціальної допомоги, довідка про виплачену допомогу. Інші потрібні наявні документи будуть надані на першу ж вимогу.
04.11.16

А.В. Щербата

Від імені неповнолітньої дитини Щербатої А.В. мати Щербата Н.М. (ст.154.2 СК України) »
(Кінець цитати).
2. 11.11.16 о 12-55 я звернулася до Уповноваженого з електронним письмовим листом «Доповнення до звернення №7-16» і просила, серед іншого, звернутись до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, а також подати матеріали з перевірки цього звернення, в сукупності з основним моїм зверненням від 04.11.16, Генеральному прокурору України для перевірки наведених фактів на предмет наявності в них ознак кримінальних злочинів, виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб; відповідь та ухвалене рішення за цим зверненням просила надати мені на домашню адресу.
2.1. Далі наводиться повний текст «Доповнення до зверненням №7-16» (цитата):
«Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини
м. Київ, 01008, вул. Інститутська, 21/8, [email address], 0800-50-17-20

Щербата Анастасія Віталіївна, дитина-інвалід
21037, м. Вінниця, ххххххххххххххххххх
про звернення з поданням до
Конституційного суду України
Д О П О В Н Е Н Н Я
до З В Е Р Н Е Н Н Я №7-16
04.11.16 я подала звернення №7-16. Цією заявою, яка є невід’ємною частиною вказаного звернення, я доповнюю його додатковими аргументами, а саме.
1. Державна соціальна політика України спрямована на штучне створення видимості дотримання конституційних вимог щодо мінімального розміру соціальних виплат при виплаті соціальної допомоги дітям-інвалідам. Зокрема,
1.1. В усіх 100% особистих зверненнях щодо розміру призначеної та виплачуваної допомоги органи соцзахисту НІКОЛИ не надають інформацію щодо власне соціальної допомоги; ЗАВЖДИ додатково надається незапитувана інформація ще й щодо надбавки на догляд за дитиною-інвалідом, начебто як складовою соціальної допомоги дітям-інвалідам.
1.2. На усіх сайтах усіх органів соцзахисту усіх рівнів інформація щодо розміру фактично виплачуваної соціальної допомоги дітям-інвалідам ЗАВЖДИ надається ЛИШЕ з надбавкою на догляд дитині-інваліду, наприклад, http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk..., http://khm.gov.ua/index.php?option=com_c..., http://voladm.gov.ua/rozmir-derzhavno%D1..., http://volodymyrrada.gov.ua/sobez.htm. Ніде в онлайн просторі України ви не знайдете розміру фактично виплачуваної власне соціальної допомоги дітям-інвалідам.
2. Однак, такий підхід суперечить і закону, і логіці, оскільки:
2.1. Жодним законом України не передбачено, що надбавка на догляд, встановлена ст.3 закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», є надбавкою ДО соціальної допомоги дітям-інвалідам, а відтак, і складовою частиною вказаної допомоги; надбавка на догляд, за законом, є самостійною соціальною виплатою.
2.2. Надбавка на догляд є цільовою виплатою, бенефіціарієм якої є один з батьків дитини-інваліда, але не сама дитина-інвалід.
2.3. Ст.46 Конституції України передбачає, що «види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом».
2.3.1. Однак, в поняття прожиткового мінімуму, передбаченого ст.1 закону України «Про прожитковий мінімум», а саме: «Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості», за визначенням не включені жодні надбавки, в тому числі і надбавки на догляд; адже поняття прожиткового мінімуму застосовне до будь-якої, зазвичай, середньої людини, яка не потребує догляду. Догляд є додатковим антидискримінаційним засобом розумного пристосування для людей з особливими потребами, включаючи і дітей-інвалідів, і не є і не може бути предметом регулювання прожиткового мінімуму та його складовою.
2.3.2. Так само, і в переліку набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг (далі – Перелік) затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2000 №656 «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення», відсутня така послуга, як догляд.
2.4. Це означає, що при оцінці розміру соціальної допомоги дитині-інваліду на предмет його відповідності ст.46 Конституції України він (розмір) не може сумуватися з розміром надбавки на догляд, виплачуваної одному з батьків цієї дитини-інваліда. Це означає, що соціальна допомога дитині-інваліду виплачується владою в розмірі, на сьогодні, 791.00 грн./міс., а не 1556.50. В той же час, наприклад, Уповноваженому з прав людини влада призначила бюджетну зарплату на місяць в розмірі, який виплачуються дитині-інваліду за період понад 40 місяців, тобто, за майже 3,5 роки, а голові НАЗК – за період понад 170 місяців, тобто, за майже 15 років.
3. Виходячи з наведеного аналізу, очевидно, що влада України, призначаючи та виплачуючи усім дітям-інвалідам державну соціальну-допомогу в розмірі, що не перевищує 5-10% їх мінімальних фізіологічних потреб, усвідомлено і навмисно проводить цілеспрямовану політику знищення частини українського народу – усіх дітей-інвалідів України. При цьому влада України ще й намагається приховати свою злочинну діяльність, штучно збільшуючи розмір виплат дітям-інвалідам додаванням до них сум надбавки на догляд.
4. Я прошу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини звернутись до Конституційного Суду України, відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам.
5. Я прошу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини подати матеріали з перевірки цього звернення, в сукупності з основним моїм зверненням від 04.11.16, Генеральному прокурору України для перевірки наведених фактів на предмет наявності в них ознак кримінальних злочинів, виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб.
6. Відповідь та ухвалене рішення за цим зверненням прошу надати мені на домашню адресу.
Повідомляю, що я не даю згоди на використання будь-якої інформації стосовно мене та моїх персональних даних, включно будь-яких контактних даних, крім домашньої адреси, для будь-якої мети і в будь-який спосіб, включаючи і для комунікації зі мною, за виключенням мети, вказаної в цьому зверненні.
11.11.16

А.В. Щербата

Від імені неповнолітньої дитини Щербатої А.В. мати Щербата Н.М. (ст.154.2 СК України)
(Кінець цитати).
3. Наскільки мені відомо, питання, з якими я звернулася до Уповноваженого, знаходяться в його виключній компетенції, і, за законом, не можуть делегуватися чи в будь-який інший спосіб передаватися для вирішення будь-яким іншим органам чи посадовим особам.
3.1. Станом на сьогодні жодної відповіді Уповноваженого ні на «Звернення №7-16», ні на «Доповнення до звернення №7-16» я не отримала ні слуху, ні духу.
3.2. На відповідних інтернет-порталах та в іншому публічному доступі відсутня інформація про звернення Уповноваженого до Конституційного Суду України з поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам. Цей факт дає обґрунтовані підстави вважати, що Уповноважений не виконала свої ПОВНОВАЖЕННЯ=ОБОВ’ЯЗКИ стосовно мого звернення, не зверталась до Конституційного Суду України з відповідним поданням, чим порушила конституційні та конвенційні права сотень тисяч дітей-інвалідів в Україні. Схоже на те, що саме з метою приховання такої очевидної протиправної бездіяльності протягом майже року від Уповноваженого ні слуху, ні духу на звернення. Це означає, що саме звернення нею не розглядалось і не вирішувалось по суті, а просто покладене під сукно.
3.3. Мої неодноразові звернення та звернення членів моєї родини до Уповноваженого з метою дізнатися, яка ж доля спіткала моє майже рік назад подане таке доленосне для всіх знедолених дітей-інвалідів України звернення, натикаються на глуху стіну протистояння чисельних чиновників секретаріату Уповноваженого – як об стіну горохом. Тут розроблена спеціальна протиправна схема, як приховати від українського народу власну злочинну бездіяльність, покрити злочини чиновників на грошах, і палець-о-палець не вдарити для виконання законних обов’язків із захисту людей. Тематична переписка оприлюднена тут: https://dostup.pravda.com.ua/request/374..., і тут: https://dostup.pravda.com.ua/request/374..., і тут: https://dostup.pravda.com.ua/request/455....
4. Водночас, протягом минулого періоду часу – майже року, міжнародний злочин з винищення українських дітей-інвалідів продовжується, влада так і не надає їм навмисно закритого доступу до їжі, ліків, житла, одягу. Уповноважений дивиться на все це крізь пальці, і пропускає все це повз вуха –нічого не робить не лише з власної ініціативи, а й навіть як реагування на звернення. Імітація діяльності (так, по мелочи), пустопорожній струс повітря, проїдання народних грошей – ось реальний стан речей в головній правозахисній інституції України. Складається враження, що український Уповноважений – декоративний, ляльковий, непридатний для використання за цільовим призначенням, а тому підлягає утилізації. Так, вона може помахати пальчиком, особливо для піару – «ну-ну-ну!», а щодо реального захисту реальних жертв злочинної влади – нєєєєєєє, папа зробить «бо-бо!» Так і місця хлібного недовго позбутися.
Крук круку око не виклює.
5. Я ПОВТОРНО звертаюся до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини п. Лутковської В.В. з поданим мною ще 04.11.16, але ДО СЬОГОДНІ навмисно не вирішеним по суті Уповноваженим «Зверненням №7-16» і так само поданим мною ще 11.11.16 «Доповненням до звернення №7-16» і ПОВТОРНО прошу Уповноваженого:
5.1. Відповідно до ст.13.3) закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», звернутись до Конституційного Суду України з конституційним поданням про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам за період з моменту ухвалення закону по 2017 включно.
5.1.1. На доказ підставності цього мого звернення прошу застосувати факти, аргументи та докази, подані мною 04.11.16 в «Зверненні №7-16» та 11.11.16 в «Доповненні до звернення №7-16» та викладенні вище по тексту в складі цитат з наведених звернень.
5.1.2. Додатково прошу витребувати з Міністерства соціальної політики України (далі – МСП) та використати при створенні конституційного подання дані про: 1) кількість дітей-інвалідів в Україні; 2) розміри виплачуваної в 2017 році соціальної допомоги дитині-інваліду (без надбавки на догляд!) та 3) загальну суму виплаченої в 2017 році соціальної допомоги дітям-інвалідам (без надбавки на догляд!). Усі ці дані прошу витребувати в розрізі категорій дітей-інвалідів та в розрізі місяців 2017 року.
5.2. Додатково повідомляю, що за офіційними даними МСП, ВАРТІСТЬ фактичного (статистичного) нормативного прожиткового мінімуму для таких дітей, як я, у віці від 6 до 18 років (і яка щонайменше втроє менша від вартості конституційного прожиткового мінімуму), обрахована МСП за липень 2017 року (http://www.msp.gov.ua/news/12286.html), склала 3 491,01 грн.; натомість, законом України «Про Державний бюджет на 2017 рік» свавільно встановлений РОЗМІР прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2017 року – 1 689 гривень, з 1 травня – 1 777 гривень, з 1 грудня – 1 860 гривень, фактично, вдвоє менше. Відтак, РОЗМІР виплачуваної соціальної допомоги усім таким дітям-інвалідам, як я (і мені також), складає 918,40 грн., тобто, четверту частину фактичного прожиткового мінімуму, або 1,12 США$ на добу при абсолютній світовій межі виживання 1,9 США$ на добу. (Використані відкриті дані НБУ https://bank.gov.ua/control/uk/curmetal/...).
5.3. Подати матеріали з перевірки цього звернення, в сукупності з матеріалами з перевірки мого «Зверненням №7-16» від 04.11.16 та «Доповненням до звернення №7-16» від 11.11.16, Генеральному прокурору України для перевірки наведених фактів на предмет наявності в них ознак кримінальних злочинів, в тому числі міжнародних, виявлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб.
5.4. Повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього звернення та надати його належну електронну факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) з реквізитами вхідної реєстрації Уповноваженим.
5.5. Надати мені можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки цього звернення шляхом надсилання їх належних факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
5.6. Відповідно до ст.17.1 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Це означає, що, серед іншого, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ вирішувати усі без винятку звернення громадян в строк, передбачений ст.20 закону України "Про звернення громадян" – один місяць. Відповідно до 20.2,3 закону України «Про звернення громадян», «На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку». Оскільки наведені тут порушення є систематичними і продовжують тривати в даний час і надалі, вчинені проти людей вразливої категорії – дітей-інвалідів; питання стосується не однієї людини, а сотень тисяч українських дітей-інвалідів, а тому містить важливий суспільний інтерес, і щоденне зволікання з поновлення порушених прав, викладених в цьому зверненні, є загрозливим для мого життя і життя сотень тисяч українських дітей-інвалідів; звернення цієї тематики «розглядаються» (=лежать під сукном) Уповноваженим ще з 04.11.16, тобто, протягом 10 з половиною місяців, прошу розглянути та вирішити цю скаргу у скорочений строк – протягом п’яти робочих днів. Оскільки я є дитиною-інвалідом і маю встановлені законодавством пільги, прошу розглянути цю скаргу у першочерговому порядку.
5.7. Надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмові відповіді з усіх питань цього звернення.
5.8. Письмово повідомити мене на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення.
5.9. У разі (часткової) відмови в задоволенні вимог скарги надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмове рішення з мотивами відмови та роз'яснити порядок його оскарження.
5.10. Повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації мого «Звернення №7-16» від 04.11.16 та надати його належну електронну факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) з реквізитами вхідної реєстрації Уповноваженим.
5.11. Повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації мого «Доповнення до звернення №7-16» від 11.11.16 та надати його належну електронну факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) з реквізитами вхідної реєстрації Уповноваженим.
5.12. Надати мені можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки «Звернення №7-16» від 04.11.16 та «Доповнення до звернення №7-16» від 11.11.16 звернення шляхом надсилання їх належних факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
6. Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних», прошу надати мені мої персональні дані та інформацію, необхідну мені для реалізації моїх прав людини, публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, зокрема, публічну інформацію про себе, яка частково є також моїми персональними даними, а саме:
6.1. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього листа.
6.2. Надати належну електронну факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) цього листа з реквізитами його вхідної реєстрації Уповноваженим.
6.3. Належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів, складених та/чи отриманих за цим листом, включаючи усіх звернень та подань, тощо офісу Уповноваженого з прав людини до будь-яких юридичних та фізичних осіб, а також отриманих на них відповідей.
6.4. Надати мені можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки цього звернення шляхом надсилання їх належних факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
6.5. Надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмові відповіді з усіх питань цього звернення.
6.6. Письмово повідомити мене на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення.
6.7. У разі (часткової) відмови в задоволенні вимог скарги надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмове рішення з мотивами відмови та роз'яснити порядок його оскарження.
6.8. Повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації мого «Звернення №7-16» від 04.11.16 та надати його належну електронну факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) з реквізитами його вхідної реєстрації Уповноваженим.
6.9. Повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації мого «Доповнення до звернення №7-16» від 11.11.16 та надати його належну електронну факсимільну копію (фотокопію з оригіналу) з реквізитами вхідної реєстрації Уповноваженим.
6.10. Надати мені можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки та вирішення «Звернення №7-16» від 04.11.16 та «Доповнення до звернення №7-16» від 11.11.16 звернення шляхом надсилання їх належних факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
6.11. Повідомити, чи подавала Уповноважений в 2016-2017 конституційні подання про невідповідність ст.ст.46, 48 Конституції України закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» в частині розміру державної соціальної допомоги дітям-інвалідам за період з моменту ухвалення закону по 2017 включно. Так чи ні?
6.11.1. Якщо ТАК (подавала), прошу надати мені належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх наявних таких конституційних подань, з доказами їх вручення адресату, на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
6.11.2. Якщо НІ (не подавала), прошу повідомити причини такої бездіяльності та документальне підтвердження її правомірності.
Роз’яснюю, що, відповідно до 5.6,7 закону України «Про звернення громадян», «Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається».
Принагідно роз’яснюю Вам, що, відповідно до ст. 3 закону України «ПРО СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ ТА ВІЛЬНИЙ ВИБІР МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ», «…місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає…». Місцем мого проживання є житло в м. Вінниці. Законом України «Про звернення громадян» надання заявниками адреси місця проживання не вимагається. Разом з тим, усі мої актуальні персональні дані про мою інвалідність, склад сім’ї тощо, включно моя адреса, та документи на їх підтвердження, надані мною раніше Уповноваженому з моїми зверненнями і наявні в нього.
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.2.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», вказаний закон «…не поширюється… на ВІДНОСИНИ у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом», тобто, на стосунки суб’єктів звернень – заявників та скаржників, з одного боку, і юридичних осіб-адресатів звернень та їх посадових осіб, протягом часу процедури звернення та з приводу цієї процедури. Це обмеження не поширюється на будь-які інші, крім ВІДНОСИН, аспекти звернень, в тому числі і на ДОКУМЕНТАЦІЮ звернень. Навпаки, всі ДОКУМЕНТИ звернень, що містять відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків з прийняття та розгляду звернень, передбачених чинним законодавством, за приписами ст.1 закону України «Про доступ до публічної інформації», є ПУБЛІЧНОЮ інформацією, а тому на усі документи щодо усіх звернень громадян поширюються усі релевантні правила закону України «Про доступ до публічної інформації».
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.7 закону України «Про інформацію», «2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі ФОРМ і ДЖЕРЕЛ одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
Роз’яснюю, що в стосунках щодо доступу до своїх чи чужих персональних даних Закон України «Про доступ до публічної інформації» має перевагу і діє та застосовується як спеціальний пізніше ухвалений закон стосовно раніше ухваленого більш загального тематичного закону «Про захист персональних даних» (підстава: ст.ст.16.1, ст.16.6 закону «Про захист персональних даних», п.2 Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ закону «Про доступ до публічної інформації»).
Я не даю згоди на використання будь-якої інформації стосовно мене та моїх персональних даних, включно будь-яких контактних даних, для будь-якої мети і в будь-який спосіб, включаючи і для комунікації зі мною, за виключенням мети, вказаної в цьому зверненні.
Відповідь та запитану інформацію в оригіналах чи в цифрових (електронних) факсимільних копіях (фотокопіях з оригіналів), належно засвідчених відповідно до приписів ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492), який діє в Україні відповідно до ст.3 Закону України „Про правонаступництво України“, пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55), прошу надати мені в установлений законом строк на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист. Я не даю згоди на використання будь-яких інших моїх контактних даних для мети переписки за цим листом.
Усі інші докази надані раніше і наявні в Уповноваженого та частково оприлюднені на сайті Доступ до правди (лінки надані в тексті вище). Однак, при наявності потреби, ці раніше надані докази, як і всі інші наявні докази будуть надані електронною поштою додатково на першу ж вимогу.
18.09.17
З повагою,

Підпис: А.В. Щербата

Від імені неповнолітньої дитини Щербатої А.В. (ст.154.2 СК України) мати
Підпис: Н.М. Щербата

24с17Зверн7-16+повторнеЗ повагою,

Щербата Анастасія Віталіївна