298дп17Норм.сан-кур.лік

Від: Щербата Наталя Михайлівна
До: Міністерство охорони здоров'я
Запит було відхилено Міністерство охорони здоров'я.

Доброго дня!

Відповідно до закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-III,
1. ст.11: «До державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров'я включаються: … нормативи санаторно-курортного забезпечення»;
2. ст.4.1: «нормативи споживання - розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг»;
3. ст.4.2: «нормативи раціонального споживання - рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб;
нормативи мінімального споживання - соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг виходячи з соціальних або фізіологічних потреб;
статистичні нормативи - нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп»;
4. ст.24.5: «Відомості про розміри державних соціальних стандартів і нормативів… підлягають публікації в офіційних виданнях».
Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», прошу надати мені публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, а саме:
1. Загальну КІЛЬКІСТЬ усіх існуючих в Україні на даний час нормативів санаторно-курортного забезпечення.
2. ПЕРЕЛІК усіх існуючих в Україні на даний час нормативів санаторно-курортного забезпечення.
3. Які саме нормативи санаторно-курортного забезпечення на одну особу існують в Україні на даний час, включаючи загальну кількість днів одноразового санаторно-курортного лікування та його періодичність в часі (частотність), в тому числі:
3.1. нормативи РАЦІОНАЛЬНОГО санаторно-курортного забезпечення - рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб; включаючи загальну КІЛЬКІСТЬ ДНІВ одноразового РАЦІОНАЛЬНОГО санаторно-курортного лікування та його ПЕРІОДИЧНІСТЬ В ЧАСІ (частотність);
3.2. нормативи МІНІМАЛЬНОГО санаторно-курортного забезпечення - соціально прийнятний рівень споживання санаторно-курортних послуг виходячи з соціальних або фізіологічних потреб, включаючи загальну КІЛЬКІСТЬ ДНІВ одноразового МІНІМАЛЬНОГО санаторно-курортного лікування та його ПЕРІОДИЧНІСТЬ В ЧАСІ (частотність);
3.3. статистичні нормативи санаторно-курортного забезпечення - нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп.
4. Коли, яким органом влади та яким нормативним чи управлінським рішенням встановлений кожний з усіх існуючих в Україні на даний час нормативів санаторно-курортного забезпечення? Прошу надати повну назву кожного такого нормативного чи управлінського рішення, його автора, реєстраційний номер та дату реєстрації, джерела офіційного оприлюднення, в тому числі в інтернеті (прямий інтернет-лінк на кожний документ), загальну кількість сторінок в кожному такому рішенні.
5. Прошу надати мені належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії ОРИГІНАЛІВ) усіх нормативних чи управлінських рішень про встановлення усіх існуючих в Україні на даний час нормативів санаторно-курортного забезпечення.
6. Прошу повідомити, чи опубліковані (оприлюднені шляхом опублікування) в офіційних виданнях розміри усіх існуючих в Україні на даний час нормативів санаторно-курортного забезпечення. Так чи ні?
6.1. Якщо ТАК (якщо опубліковані), прошу повідомити мені
6.1.1. загальну КІЛЬКІСТЬ таких публікацій;
6.1.2. загальну КІЛЬКІСТЬ усіх опублікованих існуючих в Україні на даний час нормативів санаторно-курортного забезпечення (їх розмірів);
6.1.3. назву кожного офіційного видання, рік та номер його випуску, в якому опублікований норматив санаторно-курортного забезпечення (його розмір), а також назву кожної такої публікації та номери сторінок, на яких розміщена кожна така публікація в випуску офіційного видання.
6.2. Якщо НІ (якщо не опубліковані або частково не опубліковані), прошу повідомити мені
6.2.1. фактичні причини неопублікування (часткового неопубліковання) в офіційних виданнях існуючих в Україні на даний час нормативів санаторно-курортного забезпечення (їх розмірів);
6.2.2. загальну КІЛЬКІСТЬ посад МОЗ України, наділених повноваженнями ініціювання опублікування нормативів санаторно-курортного забезпечення (їх розмірів) в офіційних виданнях;
6.2.3. ПЕРЕЛІК посад МОЗ України, наділених повноваженнями ініціювання опублікування нормативів санаторно-курортного забезпечення (їх розмірів) в офіційних виданнях;
6.2.4. загальну КІЛЬКІСТЬ посадових осіб МОЗ України, наділених повноваженнями ініціювання опублікування нормативів санаторно-курортного забезпечення (їх розмірів) в офіційних виданнях в 2017 році;
6.2.5. ПЕРЕЛІК посадових осіб МОЗ України, відповідальних за опублікування нормативів санаторно-курортного забезпечення (їх розмірів) в офіційних виданнях, включаючи прізвище, ім’я та по-батькові кожної такої посадової особи, назву її посади та структурного підрозділу, належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію ОРИГІНАЛУ) посадової інструкції кожної такої відповідальної особи;
6.2.6. чи ініціювало МОЗ України опублікування нормативів санаторно-курортного забезпечення (їх розмірів) в офіційних виданнях? Якщо так, прошу повідомити мені загальну КІЛЬКІСТЬ звернень МОЗ України до офіційних видань про опублікування нормативів санаторно-курортного забезпечення (їх розмірів) та надати мені належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії ОРИГІНАЛІВ) усіх листів з такими зверненнями.
7. Прошу надати мені належно засвідчену факсимільну копію (фотокопію оригіналу) цього листа, з РЕКВІЗИТАМИ ЙОГО ВХІДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ – вхідним реєстраційним номером та датою вхідної реєстрації.
7.1. Якщо цей лист пересилатиметься іншим особам З БУДЬ-ЯКИХ ПРИЧИН, прошу надати мені належно засвідчені факсимільні копії (фотокопії ОРИГІНАЛІВ) усіх листів МОЗ України про таке пересилання.
Відповідно до ст.7 закону України «Про інформацію»: «2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.20.1 закону України «Про доступ до публічної інформації, «Розпорядник інформації має надати відповідь на ЗАПИТ на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту». Це означає, що одна відповідь надається на ОДИН запит. Чинним законодавством України не передбачене право розпорядника інформації об’єднувати в одному документі кілька відповідей на кілька запитів, тим більше, кільком різним запитувачам. Відповідно до ст.19.2 Конституції України, «Органи державної влади.., їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Це означає, що колективна відповідь на кілька звернень суперечить ст.19.2 Конституції України, отже, є протиправною, а тому взагалі не вважається відповіддю на жодний із запитів, про які в ній ідеться. Це означає, що надання такої відповіді тягне персональну відповідальність винних посадових осіб, в тому числі і адміністративну, як при відсутності відповіді.
Роз’яснюю, що надання іншим особам персональних даних суб’єкта цих даних без згоди цього суб’єкта чи без законних на те повноважень, в тому числі і шляхом надання колективної відповіді на персональні запити, кваліфікуються як недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних, і тягнуть за собою персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.188-39.4, 5 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 5 100 до 17 000 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 17 000 до 34 000 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.
Я не даю згоди на будь-яке об’єднання відповідей на різні запити.
Роз’яснюю, що
а) неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", порушення права на доступ до публічної інформації тягнуть персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.1, 2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 425 до 850 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 1 020 до 1 360 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
б) обмеження доступу до інформації тягне персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.4 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 1 020 грн. до 1 360 грн. за КОЖНИЙ факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
в) систематичні порушення власних посадових обов’язків шляхом навмисного протиправного ненадання запитаної публічної інформації, неповне надання інформації, ненадання інформації запитаної форми, надання не засвідчених чи неналежно засвідчених копій запитаних документів, обмеження доступу до інформації кваліфікуються як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, і тягнуть кримінальну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.364 КК України та караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
г) відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, що є ДЖЕРЕЛОМ ПРАВА для України, зокрема, у справі «Скордіно та інші проти Італії» (№1) («Scordino and others v. Italy» (№1)), скарга №36813/97, Велика Палата ЄСПЛ в рішенні від 29.03.2006 року (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72925), оцінюючи розмір присудженої заявникам національними судами моральної шкоди, серед іншого, вказала на таке:
«213. Even if the method of calculation provided for in domestic law does not correspond exactly to the criteria established by the Court, an analysis of the case-law should enable the courts of appeal to award sums that are not unreasonable in comparison with the awards made by the Court in similar cases».
Офіційного перекладу українською цього рішення Суду немає. Але враховуючи, що зазвичай українські чиновники не «петрають» англійською, наводиться відповідний витяг з наявного офіційного перекладу вказаного рішення Суду Російською Федерацією (http://docs.pravo.ru/document/view/19382...) російською як загальнозрозумілою усім українцям мовою, а саме:
«213. Даже если метод произведения расчетов, предусмотренный во внутригосударственном законодательстве, точно не соответствует установленным Европейским судом критериям, то анализ прецедентной практики Европейского суда должен предоставлять апелляционным судам возможность назначать суммы компенсаций, которые не являются необоснованными по сравнению с компенсациями, присуждаемыми Европейским судом в аналогичных случаях».
Це означає, що в усіх випадках порушень прав людини, яким є і порушення права на доступ до інформації, на національному рівні реальна моральна шкода (в тому числі і при розгляді позовів до винних посадових осіб про порушення доступу до інформації, і при вирішенні питань про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб) обраховується в розмірах, застосовуваних в рішеннях Європейського Суду з прав людини проти держави (в даному випадку – проти держави Україна). А це – тисячі і десятки тисяч євро, в гривневому еквіваленті, за КОЖНИЙ факт порушення.