307дп17ПОВТ_Госпіталізація

Доброго дня!

Прошу підтвердити отримання цього електронного листа за призначенням відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5.
Ще 29.05.17 я зверталася до ЦПМСД №2 із заявою та запитом №307ізпд17. Станом на сьогодні запитана інформація мені не надана.
Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», ПОВТОРНО прошу надати мені публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, а саме:
1. Питання організації мого перевезення на стаціонарне лікування як лежачого інваліда, не забезпеченого інвалідним візком, неодноразово піднімається з 2014 року, тобто, протягом понад 3х років, і жодного разу не вирішене через відсутність, як повідомлялося, законодавчих підстав. Це означає, що відповідальні посадові особи ЦПМСД №2 протягом тривалого часу поінформовані про існування штучної проблеми, яка унеможливлює надання медичної допомоги лежачому інваліду. Прошу повідомити, чи вживались ЦПМСД №2 та його посадовими особами протягом 2014-2017 років якісь заходи для мети зміни існуючої ситуації та уможливлення винесення з квартири та доставки на стаціонарне лікування мене та інших подібних нестандартних пацієнтів. Так чи ні?
1.1. Якщо ТАК (заходи вживались), ПОВТОРНО прошу повідомити, які саме заходи вживались ЦПМСД №2 та його посадовими особами протягом 2014-2017 років якісь заходи для мети зміни існуючої ситуації та уможливлення винесення з квартири та доставки на стаціонарне лікування мене та інших подібних нестандартних пацієнтів.
1.2. Якщо ТАК (заходи вживались), ПОВТОРНО прошу надати мені належні факсимільні копії (фотокопії оригіналів) усіх наявних релевантних питанню документів, в тому числі усі тематичні звернення до органів влади, якщо такі були.
1.3. Якщо НІ (заходи не вживались), прошу повідомити причини такої бездіяльності та винних відповідальних посадових осіб ЦПМСД №2.
2. Прошу повідомити, чи вчинялись ЦПМСД №2 та його посадовими особами якісь релевантні проблемній ситуації дії, необхідні для мети організації моєї реальної госпіталізації за направленням лікарки Романенко І.В.? Так чи ні?
2.1. Якщо ТАК (дії вчинялись), ПОВТОРНО прошу повідомити, які саме дії вчинені лікаркою Романенко І.В., завідувачкою Якубич С.Г., іншими посадовими особами лікарні.
2.2. Якщо ТАК (дії вчинялись), ПОВТОРНО прошу надати мені належні факсимільні копії (фотокопії оригіналів) усіх наявних релевантних питанню документів, якщо такі були.
2.3. Якщо НІ (дії не вчинялись), прошу повідомити причини такої бездіяльності та винних відповідальних посадових осіб ЦПМСД №2.
3. ПОВТОРНО прошу надати мені належні факсимільні копії (фотокопії оригіналів) усіх посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) лікарки Романенко І.В. та завідувачки Якубич С.Г. з доказами факту та дати доведення цих посадових обов’язків до вказаних посадових осіб.
4. Прошу надати мені належні факсимільні копії (фотокопії оригіналів) усіх посадових обов’язків (посадових інструкцій тощо) лікарки Царук О.П. з доказами факту та дати доведення цих посадових обов’язків до вказаної посадової особи.
5. Прошу повідомити, чи звертався ЦПМСД №2 та його посадові особи до мене за згодою на надання мені медичної допомоги лікаркою Романенко І.В. Так чи ні?
5.1. Якщо ТАК (звертався), ПОВТОРНО прошу надати мені належні факсимільні копії (фотокопії оригіналів) звернення лікарні до мене за згодою на надання мені медичної допомоги лікаркою Романенко І.В.
5.2. Якщо НІ (не звертався), прошу повідомити причини такої бездіяльності та винних відповідальних посадових осіб ЦПМСД №2.
6. Прошу повідомити, чи отримував ЦПМСД №2 та його посадові особи мою письмову згоду на надання мені медичної допомоги лікаркою Романенко І.В. Так чи ні?
6.1. Якщо ТАК (отримував), ПОВТОРНО прошу надати мені належні факсимільні копії (фотокопії оригіналів) моєї письмової згоди на надання мені медичної допомоги лікаркою Романенко І.В.
6.2. Якщо НІ (не отримував), прошу повідомити правові підстави направлення ЦПМСД №2 та його посадовими особами лікарки Романенко І.В. для надання мені медичної допомоги без моєї на те згоди, а також винних в тому відповідальних посадових осіб ЦПМСД №2.
7. Прошу повідомити мені вхідні реєстраційні номери та дати вхідної реєстрації мого листа від 29.05.17 №307ізпд17 та цього мого звернення.
8. ПОВТОРНО прошу надати мені належні факсимільні копії (фотокопії оригіналів) мого листа від 29.05.17 №307ізпд17 та цього мого звернення, З РЕКВІЗИТАМИ ЇХ ВХІДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ.
Роз’яснюю, що відповідно до ст.6.5 закону України «Про доступ до публічної інформації», Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину».
Я не даю згоди на використання будь-яких інших моїх контактних даних, крім електронної адреси, з якої отриманий цей лист, для переписки зі мною за цим листом.
Роз’яснюю, що надання іншим особам персональних даних суб’єкта цих даних без згоди цього суб’єкта чи без законних на те повноважень, в тому числі і шляхом надання колективної відповіді на персональні запити, кваліфікуються як недодержання встановленого законодавством про захист персональних даних порядку захисту персональних даних, що призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних, і тягнуть за собою персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.188-39.4, 5 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 5 100 до 17 000 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 17 000 до 34 000 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.
Я не даю згоди на будь-яке об’єднання відповідей на різні запити.
Роз’яснюю, що
а) неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації", порушення права на доступ до публічної інформації тягнуть персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.1, 2 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 425 до 850 грн. за КОЖНИЙ факт порушення та від 1 020 до 1 360 грн. за КОЖНИЙ ПОВТОРНИЙ протягом року факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
б) обмеження доступу до інформації тягне персональну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.212-3.4 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу від 1 020 грн. до 1 360 грн. за КОЖНИЙ факт порушення, а також відшкодування за рахунок такої винної посадової особи судового збору в сумі 320 грн.;
в) систематичні порушення власних посадових обов’язків шляхом навмисного протиправного ненадання запитаної публічної інформації, неповне надання інформації, ненадання інформації запитаної форми, надання не засвідчених чи неналежно засвідчених копій запитаних документів, обмеження доступу до інформації кваліфікуються як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, і тягнуть кримінальну відповідальність КОЖНОЇ винної посадової особи за ст.364 КК України та караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
г) відповідно до прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, що є ДЖЕРЕЛОМ ПРАВА для України, зокрема, у справі «Скордіно та інші проти Італії» (№1) («Scordino and others v. Italy» (№1)), скарга №36813/97, Велика Палата ЄСПЛ в рішенні від 29.03.2006 року (http://hudoc.echr.coe.int/eng?i=001-72925), оцінюючи розмір присудженої заявникам національними судами моральної шкоди, серед іншого, вказала на таке:
«213. Even if the method of calculation provided for in domestic law does not correspond exactly to the criteria established by the Court, an analysis of the case-law should enable the courts of appeal to award sums that are not unreasonable in comparison with the awards made by the Court in similar cases».
Офіційного перекладу українською цього рішення Суду немає. Але враховуючи, що зазвичай українські чиновники не «петрають» англійською, наводиться відповідний витяг з наявного офіційного перекладу вказаного рішення Суду Російською Федерацією (http://docs.pravo.ru/document/view/19382...) російською як загальнозрозумілою усім українцям мовою, а саме:
«213. Даже если метод произведения расчетов, предусмотренный во внутригосударственном законодательстве, точно не соответствует установленным Европейским судом критериям, то анализ прецедентной практики Европейского суда должен предоставлять апелляционным судам возможность назначать суммы компенсаций, которые не являются необоснованными по сравнению с компенсациями, присуждаемыми Европейским судом в аналогичных случаях».
Це означає, що в усіх випадках порушень прав людини, яким є і порушення права на доступ до інформації, на національному рівні реальна моральна шкода (в тому числі і при розгляді позовів до винних посадових осіб про порушення доступу до інформації, і при вирішенні питань про притягнення до кримінальної відповідальності винних посадових осіб) обраховується в розмірах, застосовуваних в рішеннях Європейського Суду з прав людини проти держави (в даному випадку – проти держави Україна). А це – тисячі і десятки тисяч євро, в гривневому еквіваленті, за КОЖНИЙ факт порушення.

З повагою,

Галина Щербата