32с17Запит+КЗпПскаргаКУпАП_Кушнір

Доброго дня!

Прошу підтвердити отримання цього електронного листа за призначенням відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5.
NB! Офіційно повідомляю, що цей письмовий електронний лист підписаний мною простим електронним підписом відповідно до нормативних приписів шляхом додавання до електронних даних, що складають текст листа, даних в електронній формі, призначених для ідентифікації мене як підписувача листа – а саме власноручного підпису у вигляді мого власного прізвища та ініціалів друкованими літерами такого вигляду: «Г.С. Щербата». Для особливо обдарованих: власне підпису передує підказка у вигляді слова «Підпис» з наступною двокрапкою. Щоб зрозуміти, що це означає, прошу залучити до прочитання цього листа письменних працівників секретаріату, які ходили в школу і вчили правила української пунктуації.
P.S. Роз'яснюю, що при підписуванні цієї скарги я керувалася приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє мені, які і будь-якій іншій людині, робити все, що прямо не заборонене законом. Форма та спосіб мого електронного підпису під цією скаргою вільно обрані мною серед запроваджених в реальне життя можливостей, наданих сучасними науковими досягненнями в галузі електроніки, в межах доступних опцій комп’ютерної техніки.
Цей лист є запитом на доступ до публічної інформації.
Цей лист є заявою на отримання інформації, необхідної мені для реалізації моїх прав людини.
Цей лист є запитом на доступ до моїх персональних даних та їх захист.
Цей лист є зверненням за захистом моїх порушених прав людини шляхом квазі-судової процедури в порядку закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», в сукупності із законом України «Про звернення громадян».
У цьому листі я об’єднала вимоги, право на які передбачене законами України «Про інформацію», «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», а саме: а) ЗАПИТ в порядку закону України «Про доступ до публічної інформації»; б) ЗАЯВУ, в порядку закону України «Про інформацію» в сукупності із законом України «Про звернення громадян»; в) ЗАПИТ в порядку закону України «Про захист персональних даних»; г) СКАРГУ, в порядку квазі-судової процедури, передбаченої законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», в сукупності із законом України «Про звернення громадян»; д) СКАРГУ, в порядку квазі-судової процедури, передбаченої законом України «Про звернення громадян», в сукупності із КЗпП, законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».
При об’єднанні кількох звернень в одному листі я керувалася приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє мені, які і будь-якій іншій людині, робити все, що прямо не заборонене законом. Оскільки жодним законом України ні прямо, ні опосередковано не заборонене об’єднання в одному документі кількох таких вимог, я скористалася своїм конституційним правом, і подаю їх в одному листі.
І. Резюме: п. Кушнір Ірина Володимирівна, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, чотири рази відмовила мені в гарантованому ст.6 ч.1 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі – Конвенція) праві на доступ до суду та праві на свободу вираження поглядів в частині права на отримання та поширення інформації, ст.10 ч.1 Конвенції:
1) шляхом бездіяльності з виконання власного обов’язку, а саме – а) нескладення і ненаправлення до суду, для мети притягнення винних до адміністративної відповідальності, щонайменше двох протоколів про вчинення працівниками Генеральної Прокуратури України (далі - ГПУ) адміністративних порушень в сфері доступу до публічної інформації, жертвою яких я є; б) незвернення до суду від мого імені з позовом про поновлення моїх встановлених перевіркою порушених прав на інформацію;
2) шляхом невиконання обов’язку, передбаченого законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» як квазі-судової процедури, а саме БЕЗДІЯЛЬНОСТІ з ініціювання ПОДАННЯ до ГПУ як акту реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноваженого) про поновлення моїх порушених прав на інформацію;
3) шляхом БЕЗДІЯЛЬНОСТІ з поновлення моїх порушених прав на інформацію за приписами закону України «Про звернення громадян» як квазі-судової процедури, а саме:
- звернення не перевірене об'єктивно і всебічно;
- не вжито невідкладно заходів до припинення оскаржених неправомірних дій;
- не вжито заходів до усунення причин, що породжують оскаржені порушення;
- не виявлено та не усунуто причини та умови, які сприяли оскарженим порушенням;
- не вирішено питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
- заявниця не ознайомлена з матеріалами перевірки;
- не прийнято рішення за зверненням, відповідно до чинного законодавства;
- не забезпечено поновлення порушених прав;
- не забезпечено реальне виконання прийнятих у зв'язку зі зверненням рішень (якщо такі були);
- рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні (якщо таке було), не доведено до відома заявниці в письмовій формі.
Наявні порушення ст.ст.13-17 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», ст.ст.15, 18-19 закону України «Про звернення громадян», ст.ст.14, 15, 20, 24 закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст.212-3.1, 212-3.2, 255 КУпАП.
ІІ. Факти
1. 04.07.17 о 9-12 я звернулась до Уповноваженого з електронним письмовим листом «ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ №20с17» (наявний в секретаріаті Уповноваженого) і просила (далі наводиться повний текст листа, цитата):
«Прошу підтвердити отримання цього електронного листа за призначенням відповідно до приписів ст.7 Розділу ІІІ «Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2014 № 1886/5.
1. Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини
2. Представнику Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини
м. Київ, 01008, вул. Інститутська, 21/8, [email address], 0800-50-17-20
потерпіла: Щербата Галина Сергіївна, людина з інвалідністю 1А групи, пенсійне посвідчення №156758, видане 15.05.87 Піщанським райсоцзабезом
21037, м. Вінниця, хххххххххххххххххххххххххххххххххх
оскаржувані особи: 1. Мілевич Лариса Володимирівна, начальник відділу забезпечення доступу до публічної інформації Генеральної Прокуратури України (ГПУ)
2. Невідомі посадові особи Генеральної Прокуратури України (ГПУ)
01011 Київ Різницька буд. 13/15, ел. пошта: [email address], [email address]

про складення протоколів про адміністративні
порушення в сфері доступу до публічної інформації,
ст.212-3.1,2,4 (8) КУпАП, поновлення прав
Л И С Т - З В Е Р Н Е Н Н Я №20с17
NB! Офіційно повідомляю, що цей письмовий електронний лист підписаний мною простим електронним підписом відповідно до нормативних приписів шляхом додавання до електронних даних, що складають текст листа, даних в електронній формі, призначених для ідентифікації мене як підписувача листа – а саме власноручного підпису у вигляді мого власного прізвища та ініціалів друкованими літерами такого вигляду: «Г.С. Щербата». Для особливо обдарованих: власне підпису передує підказка у вигляді слова «Підпис» з наступною двокрапкою. Щоб зрозуміти, що це означає, прошу залучити до прочитання цього листа письменних працівників секретаріату, які ходили в школу і вчили правила української пунктуації.
P.S. Роз'яснюю, що при підписуванні цієї скарги я керувалася приписами ст.19.1 Конституції України, яка дозволяє мені, які і будь-якій іншій людині, робити все, що прямо не заборонене законом. Форма та спосіб мого електронного підпису під цією скаргою вільно обрані мною серед запроваджених в реальне життя можливостей, наданих сучасними науковими досягненнями в галузі електроніки, в межах доступних опцій комп’ютерної техніки.
Цей лист є зверненням з метою реалізації моїх прав людини.
Цей лист є запитом на доступ до моїх персональних даних та їх захист.
Цей лист є заявою на отримання інформації, необхідної мені для реалізації моїх прав людини.
Цей лист є запитом на доступ до публічної інформації.
Цей лист є зверненням за захистом моїх порушених прав в порядку квазі-судової процедури в порядку закону України «Про звернення громадян».
І. Резюме: Л. Мілевич, начальник відділу забезпечення доступу до публічної інформації Генеральної Прокуратури України (далі – ГПУ) та інші невідомі посадові особи Генеральної Прокуратури України відмовили мені в доступі до публічної інформації та не надали мені і продовжують не надавати в даний час доступу до публічної інформації у вигляді неповного надання запитаної інформації та відмови в наданні інформації, не оприлюднили публічну інформацію, обов’язкове оприлюднення якої передбачене законом України «Про доступ до публічної інформації» – наявні порушення ст.ст.15, 18, 20, 24 закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.212-3 КУпАП.
ІІ. Факти та аргументи
2. 29.05.14 через сайт Доступ до правди я подала до ГПУ електронний письмовий запит на доступ до публічної інформації «Повторно: Щодо оприлюднення публічної контактної інформації». Запит оформлений у повній відповідності до приписів ст.19.5 закону України «Про доступ до публічної інформації» та підписаний мною простим електронним підписом відповідно до нормативних приписів шляхом додавання до електронних даних, що складають текст листа, даних в електронній формі, призначених для ідентифікації мене як підписувача листа – а саме мого власного імені та прізвища такого вигляду: «Галина Щербата». Цим запитом я просила надати (далі – цитата):
«1. Джерело оприлюднення – прямі інтернет-адреси (лінки) оприлюдненої на вимогу ст.15.1.11) закону України «Про доступ до публічної інформації» публічної інформації Генеральної прокуратури, а саме – номерів засобів зв’язку та електронної пошти Генеральної прокуратури.
2. Джерело оприлюднення – прямі інтернет-адреси (лінки) оприлюдненої на вимогу ст.15.1.11) закону України «Про доступ до публічної інформації» публічної інформації Генеральної прокуратури, а саме – прізвищ, імен та по батькові, службових номерів засобів зв’язку, адрес електронної пошти керівника Генеральної прокуратури та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основних функцій структурних підрозділів.
3. Джерело оприлюднення – прямі інтернет-адреси (лінки) оприлюдненої на вимогу ст.18.2.1) закону України «Про доступ до публічної інформації» публічної інформації Генеральної прокуратури, а саме – системи обліку публічної інформації Генеральної прокуратури.
4. Офіційну адресу електронної пошти Генеральної прокуратури загального призначення, включаючи для надсилання звернень громадян та заяв про злочини.
5. Службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника Генеральної прокуратури та його заступників, а також керівників структурних підрозділів.
6. Систему обліку публічної інформації Генеральної прокуратури».
Запит та вся переписка за ним розміщені за посиланням https://dostup.pravda.com.ua/request/pov.... Запит доставлений ГПУ 29.05.14.
3. 05.06.14 на мою приватну електронну адресу [email address] я отримала повідомлення сайту Доступ до правди про надходження відповіді на мій запит «Повторно: Щодо оприлюднення публічної контактної інформації» на мою публічну електронну адресу на сайті.
4. Листом від 05.06.14 №23-4806вих-14 Мілевич Л. В., начальник відділу забезпечення доступу до публічної інформації ГПУ, засипала мене спамом, тобто, незапитуваною і небажаною інформацією; жодної запитаної інформації не надала, і довго і нудно пояснювала, чому запитувана інформація не може, на її думку, бути оприлюдненою на сайті ГПУ. Таким чином, чиновниця не лише протиправно де-факто відмовила в наданні мені запитаної інформації, а й опосередковано підтвердила факт відсутності оприлюднення на сайті ГПУ публічної інформації, оприлюднення якої є обов’язковим, відповідно до приписів ст.ст.15, 18 закону України «Про доступ до публічної інформації».
5. Минуло понад 3 роки, тодішні одіозні прокурори повтікали від народного суду, однак, мало що змінилось в ГПУ. Зокрема, ГПУ, в порушення закону, до сьогодні так і не надіслала інформації, запитаної моїм запитом від 29.05.14 «Повторно: Щодо оприлюднення публічної контактної інформації».
5.1. Станом на сьогодні недодана запитана інформація не надана. Ненадання запитаної інформації триває і сьогодні. Це порушення не припинене до сьогодні, є тривалим, розпочалось 05.06.14, триває в даний час і продовжує тривати надалі.
6. Також, сьогодні, як і 3 роки назад, на сайті ГПУ так і не оприлюднена більшість інформації, оприлюднення якої є обов’язковим за приписами закону України «Про доступ до публічної інформації». Зокрема, не оприлюднена публічна інформація ГПУ:
6.1. Офіційна електронна адреса ГПУ загального призначення, включаючи для надсилання звернень громадян та заяв про злочини. І той факт, що на сайті розміщена форма зворотнього зв’язку для подання звернень громадян, не міняє ситуації: ГПУ порушила закон, навмисно сховала власні контактні дані, сховавшись в такий спосіб від народу. Оприлюднення окремих електронних адрес окремих структурних підрозділів ГПУ (наприклад, [email address], [email address], [email address]) також не є оприлюдненням електронної адреси ГПУ (єдиної загальної), а є лише оприлюдненням окремих цільових електронних адрес для окремої цільової комунікації з окремими структурними підрозділами відповідно до їх повноважень. Існуючий в ГПУ системний підхід вибіркового надання публічної інформації українському народу є нічим іншим як встановленням антиконституційної цензури: тут читаем, тут не читаем, а тут рыбу заворачивали. Свавілля, одним словом.
6.2. Службові номери засобів зв’язку, адрес електронної пошти керівника Генеральної прокуратури та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів.
6.3. Основні функції структурних підрозділів.
6.4. Систему обліку публічної інформації Генеральної прокуратури.
7. Виходить, що відкрита публічна інформація ГПУ не оприлюднюється для народу, і не надається на запити – вона недоступна для народу з умисної вини конкретних посадових осіб ГПУ.
ІІІ. Релевантне право
8. Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»,
8.1. ст.1: 1. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
8.2. ст.2: 2. Цей Закон не поширюється… на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.
8.3. ст.6: 5. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
7. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
8.4. ст.13: 1. Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
2. До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:
4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
8.5. ст.14: 1. Розпорядники інформації зобов'язані:
1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;
2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;
3) вести облік запитів на інформацію;
4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
8.6. ст.15: 1. Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати:
1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо);
2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;
3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;
4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;
5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;
5-1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;
7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;
8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;
9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;
10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;
11) інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, а саме про:
їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;
прізвище, ім'я та по батькові, службові номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;
розклад роботи та графік прийому громадян;
вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;
перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;
перелік і службові номери засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;
порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;
систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень;
12) іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом.
2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.
8.7. ст.19: 5. Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
8.8. ст.20: 1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
8.9. ст.21: 4. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
8.10. ст.22: 2. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
3. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
4. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис.
8.11. ст.23: 1. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
2. Запитувач має право оскаржити:
1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;
2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;
3) ненадання відповіді на запит на інформацію;
4) надання недостовірної або неповної інформації;
5) несвоєчасне надання інформації;
6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
8.12. ст.24: 1. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1) ненадання відповіді на запит;
2) ненадання інформації на запит;
3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;
5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
6) несвоєчасне надання інформації;
7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
8) нездійснення реєстрації документів;
9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
9. Відповідно до закону України «Про захист персональних даних»,
9.1. ст.5: 2. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
9.2. ст.16: 1. Порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які знаходяться у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України "Про доступ до публічної інформації".
10. Відповідно до КУпАП,
10.1. ст.212-3: «(1) Неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації".., "Про відкритість використання публічних коштів" та "Про засади запобігання і протидії корупції", -
- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (425-850 грн.)
(2) Порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, -
- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (425-850 грн.)
(4) Обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, -
- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (1 020-1 360 грн.)
(8) Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - сьомою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин. (1 020-1 360 грн.)»
10.2. ст.221: «Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені… 212-2-212-21… цього Кодексу…»
10.3. ст.255.1: «У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати: 8-1) уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (статті 212-3…)»
11. Відповідно до ст.7 закону України «Про інформацію»: «2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
12. Відповідно до закону України «Про звернення громадян»,
12.1. ст.20.1: «Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів».
12.2. ст.20.2: «На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну»;
12.3. ст.20.3: «Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку».
13. Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України 25.03.04 №4-1, Додаток до постанови, «Пенсійне посвідчення є документом, що підтверджує право на одержання пенсії і ЗАСВІДЧУЄ ОСОБУ ЙОГО ВЛАСНИКА…»
ІV. Вимоги
Відповідно до приписів ст.ст.16, 17 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», 8.1) ст.255.1 КУпАП, прошу:
14. Відкрити, за цією скаргою, провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина.
15. Провести перевірку наведених тут фактів.
16. Негайно скласти адміністративні протоколи про вчинення 1) Мілевич Л. В., начальником відділу забезпечення доступу до публічної інформації ГПУ, та 2) іншими невідомими мені відповідальними посадовими особами ГПУ адміністративних правопорушень, передбачених ст.212-3.2 КУпАП, – (2) ненадання інформації, неповне надання інформації. Якщо виявлені порушення є вчиненими повторно протягом року, з числа будь-яких з порушень, передбачених частинами першою - сьомою ст.212-3 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, прошу скласти відповідні протоколи про порушення ст. 212-3.8 КУпАП.
17. Негайно скласти адміністративні протоколи про вчинення 1) Мілевич Л. В., начальником відділу забезпечення доступу до публічної інформації ГПУ, та 2) іншими невідомими мені відповідальними посадовими особами ГПУ адміністративних правопорушень, передбачених ст.212-3.2 КУпАП, – (1) неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законом України "Про доступ до публічної інформації". Якщо виявлені порушення є вчиненими повторно протягом року, з числа будь-яких з порушень, передбачених частинами першою - сьомою ст.212-3 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, прошу скласти відповідні протоколи про порушення ст. 212-3.8 КУпАП.
17.1. Внести дані про мене як потерпілого та свідка до протоколів про вчинення посадовими особами ГПУ адміністративних правопорушень, передбачених ст.212-3 КУпАП.
17.2. Внести до протоколів про вчинення посадовими особами ГПУ адміністративних правопорушень, передбачених ст.212-3 КУпАП, дані про докази у вигляді 1) мого запиту від 29.05.14 «Повторно: Щодо оприлюднення публічної контактної інформації», 2) листа-відповіді ГПУ від 05.06.14; та 3) моїх пояснень як потерпілого та свідка; 4) даних сайту ГПУ http://www.gp.gov.ua.
17.3. Подати уповноваженому суду усі зібрані релевантні матеріали про вчинення посадовими особами ГПУ адміністративних правопорушень, передбачених ст.212-3 КУпАП, для їх розгляду в порядку ст.221 КУпАП на предмет притягнення відповідальних посадових осіб ГПУ до адміністративної відповідальності, передбаченої ст.212-3 КУпАП.
18. Направити ГПУ подання як акт реагування Уповноваженого, яким завимагати:
18.1. вжиття заходів до припинення існуючої системної протиправної діяльності в ГПУ з обмежень прав людини на доступ до публічної інформації;
18.2. негайного надання мені усієї ненаданої публічної інформації, запитаної мною в листі від 29.05.14 «Повторно: Щодо оприлюднення публічної контактної інформації»;
18.3. негайного припинення протиправного обмеження доступу до запитаної публічної інформації, оскільки це прямо заборонено ст.6 закону України «Про доступ до публічної інформації».
19. За наслідками перевірки цієї скарги звернутися до суду від мого імені з позовом про поновлення моїх встановлених перевіркою порушених прав, а також через свого представника взяти участь в судовому процесі. Через інвалідність та стан здоров’я, ненадання мені публічного адвоката, про що я раніше неодноразово повідомляла Уповноваженого та про що надавала докази, складний сімейний стан –ми з чоловіком обоє – лежачі інваліди 1А групи, донька – інвалід 2 групи, онука – дитина-інвалід, – я не можу цього зробити самостійно.
20. Вжити, в межах наданих повноважень, усіх інших релевантних заходів до відновлення моїх порушуваних ГПУ прав людини, викладених в цій скарзі.
21. Повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього звернення та надати його належні паперову та електронну факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) з реквізитами вхідної реєстрації.
22. Надати мені можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки цього звернення шляхом надсилання їх належних факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) на мою домашню та електронну адреси.
23. Відповідно до ст.17.1 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до Закону України "Про звернення громадян". Це означає, що, серед іншого, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини зобов’язаний вирішувати усі без винятку звернення громадян в строк, передбачений ст.20 закону України "Про звернення громадян" – один місяць. Прошу розглянути та вирішити це звернення в строк, що не перевищує загальний строк розгляду звернень громадян – один місяць. Оскільки я є інвалідом і маю встановлені законодавством пільги, прошу розглянути це звернення у першочерговому порядку.
23.1. Оскільки порушення з боку ГПУ є систематичними і продовжують тривати в даний час і надалі, вчинені проти людини вразливої категорії – інваліда, прошу розглянути та задовольнити моє звернення у скорочений строк – протягом десяти днів, та повідомити мені реальні сукупні затрати часу на його вирішення.
24. Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних», прошу надати мені мої персональні дані та інформацію, необхідною мені для реалізації моїх прав людини, публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, а саме:
24.1. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього листа.
24.2. Належні факсимільні паперову та електронну копії (фотокопії з оригіналів) цього листа З РЕКВІЗИТАМИ ЙОГО ВХІДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ.
24.3. Належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів, складених та/чи отриманих за цим листом, включаючи усіх звернень та подань, тощо офісу Уповноваженого з прав людини до будь-яких юридичних та фізичних осіб, а також отриманих на них відповідей.
25. Надати мені на домашню та електронну адреси письмові відповіді з усіх питань цього звернення.
Відповідно до ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492 ), який до сьогодні діє в Україні відповідно до статті 3 Закону України „Про правонаступництво України“ як такий, що не суперечить законодавству України,
«Президія Верховної Ради СРСР п о с т а н о в л я є: 1. Встановити, що державні і громадські підприємства, установи й організації видають за заявами громадян копії документів, які виходять від цих підприємств, установ і організацій, якщо такі копії необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них. Копії документів видаються на бланках підприємств, установ і організацій.
У такому ж порядку підприємства, установи й організації можуть видавати копії наявних у них документів, що виходять від інших підприємств, установ і організацій, від яких одержати безпосередньо копії цих документів важко або неможливо. У випадках, коли документи були виконані на бланках, при виготовленні копій відтворюються реквізити бланків.
Підприємства, установи й організації висилають також копії наявних у них документів на запити інших підприємств, установ і організацій, якщо копії таких документів необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них.
Вірність копії документа засвідчується підписом керівника або уповноваженої на те службової особи і печаткою. На копії зазначається дата її видачі і робиться відмітка про те, що оригінал документа знаходиться в даному підприємстві, установі, організації».
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається:
-зі слів "Згідно з оригіналом",
-назви посади,
-особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища,
-дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Приклад:
Згідно з оригіналом
Юрисконсульт Підпис Ініціали, прізвище
20.03.2014
Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.
За вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис ”Копія” ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов’язково зверху цього паперу робиться напис: ”Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів”, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Міністерство юстиції України надало з цього питання роз’яснення на своєму офіційному веб-порталі (http://www.minjust.gov.ua/15101).
Повідомляю, що я не даю згоди на використання будь-якої інформації стосовно мене та моїх персональних даних, включно будь-яких контактних даних, крім домашньої адреси, для будь-якої мети і в будь-який спосіб, включаючи і для комунікації зі мною, за виключенням мети, вказаної в цьому зверненні.
Відповідь та запитану інформацію в оригіналах чи в паперових та цифрових (електронних) факсимільних копіях (фотокопіях з оригіналів), належно засвідчених відповідно до приписів ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492), який діє в Україні відповідно до ст.3 Закону України „Про правонаступництво України“, пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55), прошу надати мені в установлений законом 5-денний строк на мою домашню адресу та, додатково, в цифрових (електронних) факсимільних копіях (фотокопіях з оригіналів) на електронну адресу [email address].
Додатки (в копіях): мій лист від 29.05.14 «Повторно: Щодо оприлюднення публічної контактної інформації» з доказами його надсилання; лист-відповідь ГПУ від 05.06.14; довідка МСЕК про інвалідність – в доданих файлах.
Усі інші докази, включаючи щодо незабезпечення публічною правовою допомогою, надані раніше. Однак, при наявності потреби, ці раніше надані докази, як і всі інші наявні докази будуть надані електронною поштою додатково на першу ж Вашу вимогу.
04.07.17

Підпис: Г.С. Щербата »
(Кінець цитати).
26. У підсумку, я об’єднала в одному зверненні до Уповноваженого та оскаржила два порушення ГПУ: 1) порушення права на отримання публічної інформації на запит; 2) неоприлюднення обов’язкової до оприлюднення публічної інформації. Це друге порушення ніяк не пов’язане із моїм запитом, оскільки питання ФАКТУ оприлюднення/ неоприлюднення в запиті не ставилися.
27. 31 липня 2017 року І.В. Кушнір, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, надіслала мені на домашню адресу лист-відповідь, зареєстрований за вихідним №11/15-Щ294436.17/02-190 від 27 липня 2017 року (наявний в секретаріаті Уповноваженого), з ПОВІДОМЛЕННЯМ про таке (далі – цитата з листа І. Кушнір): «У ВІДПОВІДЬ на Ваше звернення від 04.07.2017 щодо порушення Генеральною прокуратурою України (далі – ГПУ) Вашого права на інформацію ПОВІДОМЛЯЄМО наступне. …Враховуючи, що з моменту надання Вам відповіді ГПУ від 05.06.14 №23-480 минуло більше трьох років, підстави для вжиття заходів реагування Уповноваженим з прав людини за Вашим зверненням від 04.07.17 відсутні».
27.1. Лист-відповідь не містив жодних інших повідомлень, в тому числі і про те,
27.1.1. чи моє звернення розглянуте, чи воно не розглядалось, чи в його розгляді відмовлено;
27.1.2. якщо моє звернення розглянуте, то хто конкретно з посадових осіб його розглядав і якої дати;
27.1.3. чи ухвалене рішення за моїм зверненням, чи не ухвалене;
27.1.4. якщо рішення за зверненням ухвалене, то чи звернення задоволене, чи в його задоволенні відмовлено;
27.1.5. чи виявлені причини та умови, які сприяли оскарженим порушенням;
27.1.6. чи вжиті заходи і які саме до усунення причин, що породжують виявлені порушення;
27.1.7. чи буде і в який спосіб буде мене ознайомлено з письмовим рішенням, ухваленим за наслідками розгляду мого звернення.
27.2. Лист-відповідь не містив жодних додатків.
27.3. Водночас, в останньому абзаці наведеного листа вказано таке: «У разі незгоди з ДАНИМ РІШЕННЯМ (???) Ви маєте право оскаржити його до Уповноваженого з прав людини або до суду».
28. Станом на сьогодні жодних інших листів, повідомлень, інформації з приводу мого звернення до Уповноваженого мені не надходило.
29. Сукупність наявних даних дає мені логічні підстави стверджувати, що моє звернення до Уповноваженого не задоволене і, схоже на те, навіть не перевірялося; протоколи про вчинення відповідальними посадовими особами ГПУ адміністративних правопорушень у вигляді 1) неоприлюднення обов’язкової до оприлюднення публічної інформації та 2) ненадання мені запитаної публічної інформації – не складалися і до уповноваженого суду не надсилалися; заходи до поновлення моїх порушених прав не вживалися; питання притягнення до відповідальності винних посадових осіб не ініціювалось; рішення за моїм зверненням не ухвалювалось і мені не надсилалось; подання до ГПУ не надсилалось; позов Уповноваженого від мого імені до суду для захисту моїх порушених прав не подавався. Однак, достеменно наведені факти не є мені відомими.
ІІІ. Аргументи
Я вважаю дії та бездіяльність І.В. Кушнір, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, протиправними, виходячи з таких підстав:
30. Твердження І.В. Кушнір «Враховуючи, що з моменту надання Вам відповіді ГПУ від 05.06.14 №23-480 минуло більше трьох років, підстави для вжиття заходів реагування Уповноваженим з прав людини за Вашим зверненням від 04.07.17 відсутні», є помилковим алогізмом, оскільки висновок (теза) «про відсутність підстав для вжиття заходів реагування Уповноваженим» жодним чином не залежить від аргументу «про сплив більше трьох років з моменту надання відповіді ГПУ від 05.06.14 №23-480», і ніяк з ним не корелюється.
31. Так, одним із двох оскаржуваних мною порушень ГПУ є 1) НЕНАДАННЯ, протягом періоду з 05.06.14 по 04.07.17, запитаної ІНФОРМАЦІЇ, а саме (далі – цитата з мого запиту):
«1. Джерело оприлюднення – прямі інтернет-адреси (лінки) оприлюдненої на вимогу ст.15.1.11) закону України «Про доступ до публічної інформації» публічної інформації Генеральної прокуратури, а саме – номерів засобів зв’язку та електронної пошти Генеральної прокуратури.
2. Джерело оприлюднення – прямі інтернет-адреси (лінки) оприлюдненої на вимогу ст.15.1.11) закону України «Про доступ до публічної інформації» публічної інформації Генеральної прокуратури, а саме – прізвищ, імен та по батькові, службових номерів засобів зв’язку, адрес електронної пошти керівника Генеральної прокуратури та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основних функцій структурних підрозділів.
3. Джерело оприлюднення – прямі інтернет-адреси (лінки) оприлюдненої на вимогу ст.18.2.1) закону України «Про доступ до публічної інформації» публічної інформації Генеральної прокуратури, а саме – системи обліку публічної інформації Генеральної прокуратури.
4. Офіційну адресу електронної пошти Генеральної прокуратури загального призначення, включаючи для надсилання звернень громадян та заяв про злочини.
5. Службові номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти керівника Генеральної прокуратури та його заступників, а також керівників структурних підрозділів.
6. Систему обліку публічної інформації Генеральної прокуратури».
31.1. Однак, у вказаному листі ГПУ пише, – наче з гарячки, – про Химкині кури, але ні слова – стосовно запитаної інформації. Фактично, мені не надана і відповідь на жодне питання по суті запиту – не лише запитана інформація. Це спам – інформаційне сміття, яке імітує діяльність, а насправді приховує запитану інформацію. В листі мені не відмовляється в наданні запитаної інформації, - про неї взагалі не згадується, і водночас запит не задовольняється. І якщо п. І.В. Кушнір в якийсь спосіб ВИЯВИЛА порушення у вигляді ненадання запитаної інформації завдяки вказаному листу (можливо, її переконав факт відсутності запитаної інформації в листі), то це ЗА ВИЗНАЧЕННЯМ можливо зробити лише станом на 05.06.2014. А яким чином п. І.В. Кушнір ВИЯВИЛА порушення у вигляді ненадання запитаної інформації ПІСЛЯ надсилання листа, тобто, в період з 06.06.14 до 04.07.17 – причому тим самим листом від 05.06.14? Як саме цей лист виявляє ненадання інформації, скажімо, 8.06.14? 24.11.15? 07.09.16? 03.07.17? Як? Адже оскаржувався весь період ненадання інформації – станом на 04.07.17. Логіки в листі-відповіді – жодної, або, скорше, тут лише горезвісна «жіноча логіка», але аж ніяк – не юридична. Тобто, висновок про відсутність підстав до реагування Уповноваженим ПІСЛЯ дати згаданого листа ГПУ є просто свавіллям, тому що той лист ЗА ВИЗНАЧЕННЯМ не може виявити МАЙБУТНІ обставини, і ніяк НЕ ВИЯВЛЯЄ ненадання інформації протягом усього оскаржуваного періоду, за виключенням, можливо, його першого дня. А оскільки мною оскаржувалось ТРИВАЮЧЕ порушення, то варто нагадати п. І.В. Кушнір, що таке порушення вважається єдиним цілісним безперервним порушенням, і навіть строки позовної давності із захисту порушених таким порушенням прав обраховуються З МОМЕНТУ ПРИПИНЕННЯ ТРИВАЛОГО ПОРУШЕННЯ, а не з його першого дня. Я, наприклад, виявляла нові факти наявності вказаного порушення емпіричним шляхом щодня: не надійшла сьогодні, 23.09.17, пошта із запитаною інформацією – значить, порушення є і сьогодні, триває надалі, збільшується в розмірі і продовжується ще на один черговий день.
31.2. Мін’юст ще 2003 року (лист від 01.12.2003р. №22-34-1465) роз’яснив, що триваючими проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта тощо). Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось певного часу.
Однаковою мірою вказане роз’яснення Мін’юсту стосується будь-якого іншого триваючого порушення.
31.3. Якби в листі ГПУ від 05.06.14 мені було б ВІДМОВЛЕНО в наданні запитуваної інформації, то такий факт є одноразовим і зазвичай має прив’язку до конкретного часу; тоді б п. І.В. Кушнір могла стверджувати, що факт порушення у формі ВІДМОВИ дійсно виявлений мною з цього листа. Але, по-перше, ВІДМОВИ не було – ГПУ ні в чому мені не відмовляв, і навіть слова такого в листі не застосував; по-друге, я не оскаржувала ВІДМОВУ в наданні інформації, яка, наприклад, мала місце 05.06.14; я оскаржила тривале НЕНАДАННЯ інформації в період з 05.06.14 до сьогодні; по-третє, ВІДПОВІДІ по суті мого запиту в листі ГПУ від 05.06.14 також не було – так звана «відповідь» є вовком в овечій шкурі, оскільки названа відповіддю, але насправді не надає відповіді і навіть не стосується жодного питання запиту – всього лише імітація відповіді.
31.4. До того ж, законом не обмежується дія запиту на публічну інформацію в часі. Скажімо, якби закон визначив, що запит є дійсним протягом, наприклад, місяця чи року, тоді були б підстави обмежувати і час визнання ненадання інформації на запит – караним порушенням. Хвалити Бога, такого закону немає. А тому мій запит від 29.05.14 є чинним до сьогодні, і ненадання запитаної ним інформації продовжуватиметься і завтра, і післязавтра – аж до моменту поновлення права. І право вимоги за ним зберігається аж до моменту поновлення права. І аж до такого моменту продовжується передбачений ст.255 КУпАП ОБОВ’ЯЗОК Уповноваженого скласти протокол про продовжуване щодо мене протягом понад трьох років порушення, і вжити інших заходів до поновлення порушених прав потерпілого. ОБОВ’ЯЗОК, невиконання якого є КОРУПЦІЄЮ. Іншого не існує. І навіть якби п. І.В. Кушнір (незаконно) обраховувала строк виявлення порушення у вигляді ненадання інформації ПОДЕННО, то і тоді згаданий нею однорічний строк з моменту ВИЯВЛЕННЯ порушення мав бути обрахований з 04.07.16 по 04.07.17 – що більш ніж достатньо для складення протоколів.
32. Цим зверненням я додатково оскаржую БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ ГПУ у формі ненадання мені ВІДПОВІДІ на мій запит на публічну інформацію від 29.05.14 та імітацію надання відповіді листом-спамом від 05.06.14 як форму навмисного приховування запитаної інформації. Докази тут: https://dostup.pravda.com.ua/request/pov....
33. Другим з оскаржуваних мною порушень ГПУ є 2) неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законом України "Про доступ до публічної інформації". Можливо, п. І.В. Кушнір здивується, але мій запит не містить жодного запитання, чи оприлюднена та чи інша інформація. Так само і лист ГПУ не містить ні слова відповіді на такі не запитані запитання, а тому не має жодного відношення до цього порушення. Але щоб з’ясувати такі факти і не зганьбити себе та інституцію, треба принаймні навчитися читати. Чи не так, п. І.В. Кушнір? П. І.В. Кушнір причепила «відповідь» на запит до порушення у формі неоприлюднення за принципом «на городі бузина, а в Києві дядько». А може, п. І.В. Кушнір маг? І вміє читати між рядками? Симпатичним чорнилом? Тоді вона явно помилилась професією. Їй дорога – с вещами на выход. Для користі народу. А факт оприлюднення/неоприлюднення інформації можливо виявити ЛИШЕ емпіричним шляхом: відкрити сайт ГПУ. І лист ГПУ від 05.06.14 №23-480 тут просто не є релевантним доказом, та ще й притягнутим за вуха.
Пані І.В. Кушнір! Дуже прошу, відкрийте сайт ГПУ і подивіться, чи є там СЬОГОДНІ підстави для реагування Уповноваженого на неоприлюднення обов’язкової до оприлюднення інформації. Адже це стосується всього народу. А раптом не вистачить власних знань, прошу залучити письменних працівників секретаріату, які навчені читати. Чи, може, за час з 2014 обов’язок ГПУ щодо оприлюднення вивітрився?
І ще. Нагадую Вам, п. І.В. Кушнір, що для виявлення порушень у формі неоприлюднення зовсім не обов’язково виглядати, як у моря погоди, звернень громадян. Ваш власний обов’язок – моніторинг ситуації і виявлення таких порушень своїми силами. Це нескладно і не затратно – повірте. А краще – спробуйте.
34. Крім понад трирічного негативу від власне ненадання потрібної мені інформації, я отримала додаткові негативні наслідки від вказаного порушення, і продовжую отримувати їх до сьогодні. Так, 13.07.17 я подала на усі відомі мені електронні адреси ГПУ заяву про вчинення в Україні міжнародних злочинів. Звісно, офіційна електронна адреса ГПУ та електронна адреса для звернень громадян на сайті відсутні, і на запит мені також їх не надали до сьогодні. І що, Ви думаєте, відповіла мені прокуратура? Що заяви про злочини приймаються на електронну поштову адресу для звернень громадян. Яка схована від усього українського народу і від мене також. І мою заяву – під сукно. Докази цьому тут: https://dostup.pravda.com.ua/request/413.... Ось куди «вляпалась» п. І.В. Кушнір – в СХЕМУ приховування злочинів.
35. Таким чином, п. І.В. Кушнір ЗОБОВ’ЯЗАНА була скласти щонайменше два протоколи про адміністративні правопорушення, вчинені відповідальними посадовими особами ГПУ: 1) про неоприлюднення обов’язкової до оприлюднення публічної інформації; 2) про ненадання публічної інформації на запит.
35.1. За законом, виключна компетенція (тобто, право + обов’язок) на складення адмінпротоколів про порушення права на інформацію (ст.212.-3 КУпАП) належить секретаріату Уповноваженого, включаючи і представників Уповноваженого (ст.255 КУпАП). Корупцією, серед іншого, закон визначив – це використання, зокрема, будь-яким державним службовцем наданих йому службових повноважень з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи ІНШИХ осіб.
35.2. Виходить, якщо п. І.В. Кушнір цього свого обов’язку протиправно не виконала, то в такий спосіб вона надала неправомірну вигоду винним відповідальним посадовим особам ГПУ у вигляді неініціювання, а тому де-факто надання можливості уникнення кожним адміністративної відповідальності, а відтак, і сплати адмінштрафу та судових витрат в розмірі від 745 до 1 170 грн. за кожний факт порушення, всього щонайменше за двома протоколами – від 1 490 до 2 340 грн. Це означає, що лише за двома епізодами нескладення адмінпротоколів за моїм зверненням (а таких епізодів є набагато більше) наявні ознаки злочину, передбаченого ст.364.1 КК України, який віднесений до корупційних злочинів.
35.3. Цим листом я інформую Уповноваженого про вчинення п. І.В. Кушнір., представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, підлеглого Уповноваженого, корупційного правопорушення у формі бездіяльності – протиправного нескладення щонайменше двох протоколів про адміністративні правопорушення щодо доступу до інформації, вчинені посадовими особами ГПУ.
35.4. Роз’яснюю, що відповідно до ст.53.7 закону України «Про запобігання корупції», «7. Посадові і службові особи державних органів.., юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів.., їх структурних підрозділів зобов’язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб’єкт у сфері протидії корупції».
36. Я довго дивувалась останній фразі листа п. І.В. Кушнір, – хоча так само пише і Д.О. Лях. Звертаюсь до Уповноваженого: невже нІкому пояснити працівникам секретаріату різницю між РІШЕННЯМ державного органу (як письмовим документом), та ДІЄЮ у формі вихідного листа державного органу? Невже їм усім ліньки прочитати хоча б кабмінівську інструкцію з діловодства, не кажучи вже про теорію права? Невже профанація – це пошесть, спасу від якої у владі нема? Невже і дипломи, і посади продаються поголовно? Чи, може, тут має місце звичайне зловживання владою – лохи схавают!, аби обрізати людям час на оскарження власних протиправних дій та бездіяльності? Я дуже сподіваюсь, що Уповноважений здатний організувати хоча б елементарний юридичний лікнеп для працівників секретаріату і унеможливити повторення подібних ляпів в майбутньому.
37. Насправді, п. І.В. Кушнір не виконала та порушила цілу низку власних обов’язків та моїх прав, передбачених ст.ст.13-17 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», ст.ст.15, 18-19 закону України «Про звернення громадян», серед яких:
- звернення не перевірене об'єктивно і всебічно;
- не вжито невідкладно заходів до припинення оскаржених неправомірних дій;
- не вжито заходів до усунення причин, що породжують оскаржені порушення;
- не виявлено та не усунуто причини та умови, які сприяли оскарженим порушенням;
- не вирішено питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
- заявниця не ознайомлена з матеріалами перевірки;
- не прийнято рішення за зверненням, відповідно до чинного законодавства;
- не забезпечено поновлення порушених прав;
- не забезпечено реальне виконання прийнятих у зв'язку зі зверненням рішень (якщо такі були);
- подання до ГПУ як акт реагування Уповноваженого на порушення моїх прав, не ініційоване та не подане;
- позов Уповноваженого від мого імені до суду, для поновлення моїх порушених ГПУ прав, не ініційований та не поданий;
- рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні (якщо таке було), не доведено до відома заявниці в письмовій формі.
38. Станом на сьогодні:
38.1. відповідь на мій запит до ГПУ від 29.05.16 «Повторно: Щодо оприлюднення публічної контактної інформації» по суті цього запиту мені так і не надана; натомість, 05.06.14 надісланий лист з ІМІТАЦІЄЮ відповіді на запит, який такою відповіддю не є, оскільки не торкається жодного питання запиту. Ненадання відповіді по суті триває і сьогодні. Це порушення не припинене до сьогодні, тобто, 23.09.17, є тривалим, розпочалось 05.06.2014, триває в даний час і продовжує тривати надалі;
38.2. запитана мною у ГПУ інформація мені не надана. Ненадання запитаної інформації триває і сьогодні. Це порушення не припинене до сьогодні, тобто, 23.09.17, є тривалим, розпочалось 05.06.2014, триває в даний час і продовжує тривати надалі;
38.3. на офіційному сайті ГПУ не оприлюднена публічна інформація, обов’язок оприлюднення якої передбачений законом України «Про доступ до публічної інформації», а саме:
- інформація про систему обліку, види інформації, яку зберігає ГПУ;
- перелік наборів даних, що оприлюднюються ГПУ у формі відкритих даних;
- інформація про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень ГПУ;
- плани проведення та порядок денний відкритих засідань ГПУ;
- інформація про діяльність ГПУ, а саме про:
адреси офіційної електронної пошти;
службові номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти керівника ГПУ та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів,
систему обліку, види інформації, якою володіє ГПУ.
Неоприлюднення обов’язкової до оприлюднення публічної триває і сьогодні. Це порушення не припинене до сьогодні, тобто, 23.09.17, є тривалим, розпочалось 08.05.2011, триває в даний час і продовжує тривати надалі;
38.4. подання щодо моїх порушених прав як акт реагування Уповноваженого до ГПУ не подане. Це порушення не припинене до сьогодні, тобто, 23.09.17, є тривалим, розпочалось 03.08.17, триває в даний час і продовжує тривати надалі;
38.5. позов Уповноваженого до суду від мого імені для захисту моїх порушених ГПУ прав на доступ до інформації не поданий. Це порушення не припинене до сьогодні, тобто, 23.09.17, є тривалим, розпочалось 03.08.17, триває в даний час і продовжує тривати надалі;
38.6. винні в порушенні моїх прав на інформацію посадові особи ГПУ не притягнуті до жодної відповідальності будь-якого виду. Це порушення не припинене до сьогодні, тобто, 23.09.17, є тривалим, розпочалось 03.08.17, триває в даний час і продовжує тривати надалі;
38.7. не вжито заходів до усунення причин, що породили оскаржені 04.07.17 порушення. Це порушення не припинене до сьогодні, тобто, 23.09.17, є тривалим, розпочалось 03.08.17, триває в даний час і продовжує тривати надалі.
38.8. не виявлені та не усунуті причини та умови, які сприяли оскарженим 04.07.17 порушенням. Це порушення не припинене до сьогодні, тобто, 23.09.17, є тривалим, розпочалось 03.08.17, триває в даний час і продовжує тривати надалі.
ІV. Висновки
Дії та бездіяльність п. І.В. Кушнір, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, є протиправними, оскільки:
39. Бездіяльність у формі нескладення та неподання до суду протоколу(ів) про вчинення адміністративних правопорушень відповідальними посадовими особами ГПУ, шляхом ненадання мені до сьогодні публічної інформації на мій запит від 29.05.2014 року, з мотивацією виявлення мною цього порушення з листа ГПУ від 05.06.2014 року понад три роки назад, є протиправною, тому що порушення ГПУ не припинене 05.06.14, а лише розпочалося 05.06.14, і продовжується до сьогодні.
40. Бездіяльність у формі нескладення та неподання до суду протоколу(ів) про вчинення адміністративних правопорушень відповідальними посадовими особами ГПУ, шляхом неоприлюднення на сайті ГПУ обов’язкової до оприлюднення публічної інформації, з мотивацією виявлення мною цього порушення з листа ГПУ від 05.06.2014 року понад три роки назад, є протиправною, тому що,
по-перше, в листі не повідомляється про оприлюднення/неоприлюднення ГПУ будь-якої інформації – лист взагалі не є тут релевантним доказом;
по-друге, порушення ГПУ розпочате 08.05.11 і не припинене 05.06.14, а продовжується до сьогодні.
Тобто, річний строк виявлення порушення обрахований з 05.06.14 помилково.
41. Бездіяльність у формі неініціювання подання до ГПУ як акту реагування Уповноваженого на порушення моїх прав, а також незвернення до суду від мого імені для захисту моїх порушених прав є так само протиправною, виходячи з аргументів, викладених в двох пунктах вище.
42. Бездіяльність у формі недотримання квазі-судової процедури розгляду звернення, передбаченої законом України «Про звернення громадян», є протиправною з причини ФАКТИЧНОГО невиконання п. І.В. Кушнір наступного:
- звернення не перевірене об'єктивно і всебічно;
- не вжито невідкладно заходів до припинення оскаржених неправомірних дій;
- не вжито заходів до усунення причин, що породжують оскаржені порушення;
- не виявлено та не усунуто причини та умови, які сприяли оскарженим порушенням;
- не вирішено питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення;
- заявниця не ознайомлена з матеріалами перевірки;
- не прийнято рішення за зверненням, відповідно до чинного законодавства;
- не забезпечено поновлення порушених прав;
- не забезпечено реальне виконання прийнятих у зв'язку зі зверненням рішень (якщо такі були);
- рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у зверненні (якщо таке було), не доведено до відома заявниці в письмовій формі.
V. Вимоги
Відповідно до приписів ст.ст.16, 17 закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», законів України «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», «Про запобігання корупції», ст.255.1.8.1) КУпАП, прошу:
43. Відкрити, за цією скаргою, провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина.
44. Провести перевірку наведених тут фактів.
45. ТЕРМІНОВО провести перевірку викладених в цій скарзі фактів та її розгляд в установленому законом порядку Уповноваженим у порядку підлеглості як вищою посадовою особою щодо п. І.В. Кушнір. При цьому забезпечити реалізацією моїх прав:
45.1. особисто викласти аргументи комісії (особі), що перевірятиме скаргу, та взяти участь у перевірці поданої скарги;
45.2. знайомитися з матеріалами перевірки скарги;
45.3. подавати додаткові матеріали та наполягати на їх запиті органом, який розглядає скаргу;
45.4. бути присутнім при розгляді скарги;
45.5. користуватися послугами адвоката або представника;
45.6. одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;
45.7. висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги;
45.8. вимагати відшкодування збитків, якщо вони стануть результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
46. Визнати протиправними дії та бездіяльність п. Кушнір І.В, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, з розгляду та вирішення мого звернення від 04.07.17 «ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ №20с17».
47. Забезпечити мою участь в перевірці та розгляді скарги; для цього повідомити мені прізвища, імена та по-батькові, найменування посад посадових осіб, яким буде доручено проводити перевірку та/чи розгляд скарги, та завчасно повідомляти про місце та час усіх запланованих заходів з перевірки та/чи розгляду скарги.
48. Надати мені завчасно до початку розгляду скарги можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки скарги шляхом надсилання належних їх факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) мені на домашню адресу та, додатково, цифрових факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) матеріалів з перевірки скарги на електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
49. Розглянути цю скаргу в моїй присутності, заздалегідь повідомивши час та місце розгляду.
Вказане клопотання заявляється на підставі ст.ст.21.1, 24.1, 24.2 Конституції України, ст.ст.4.1.е), 5.2, 5.3, 13.1 Конвенції ООН про права інвалідів, що є частиною українського законодавства з 30.12.2009 року, ст.ст.6.1, 8, 14 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною українського законодавства з 24.07.1997 року, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН №48/96 «Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів», прийнятою на 48 сесії Генеральної Асамблеї ООН 20 грудня 1993 року, ст.1.1.5), ст.ст.6.2, 12 закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» для застосування позитивної дискримінації (розумного пристосування) з метою усунення непрямої дискримінації людей з інвалідністю та забезпечення їм, через розумне пристосування, однакового з неінвалідами доступу до квазі-судової процедури, а також для забезпечення їх права на приватне життя в частині щоденного догляду, харчування та лікування.
50. Оскільки я є малозабезпеченим інвалідом 1А групи і, за законом, маю право на публічного адвоката, прошу забезпечити мій доступ до квазі-судової процедури з розгляду цієї скарги, гарантований ст.6.1 Конвенції, в частині права на безоплатну правову допомогу як складової забезпечення принципу рівності сторін та змагальності процедури розгляду скарги. Наведену конвенційну гарантію прошу забезпечити шляхом покладення зобов’язання на Вінницький місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (21021, м. Вінниця, вул. Порика, 29, [email address], тел.0-800-213-103) направити адвоката для представництва моїх інтересів під час розгляду цієї скарги певної дати в певному місці. На моє звернення від 17.07.15 вказаний Центр ухвалив рішення про надання мені публічної правової допомоги (копія наказу надана Уповноваженому раніше), але адвоката для представництва моїх інтересів в квазі-судових процедурах не виділив, і адвоката я не маю.
50.1. Прошу забезпечити виконання усіх дій з перевірки та розгляду цієї скарги за участі публічного (призначеного) адвоката.
51. Встановити поіменно та повідомити мені усіх винних та відповідальних посадових осіб, причетних до фактів викладених в цій скарзі порушень моїх прав.
52. Забезпечити НЕГАЙНЕ поновлення моїх порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою рішень.
53. Притягнути до встановленої законом дисциплінарної відповідальності Кушнір Ірину Володимирівну, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України, підлеглого Уповноваженого, за викладені в цьому листі порушення законодавства та посадових обов’язків з розгляду та вирішення мого звернення від 04.07.17 «ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ №20с17». Оскільки викладені тут порушення є грубими порушеннями трудових обов'язків, містять ознаки одного з найважчих корупційних злочинів, вважаю, що до п. І.В. Кушнір має бути застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи з ініціативи працедавця за грубі порушення трудових обов'язків.
54. Виявити та усунути причини та умови, які сприяли наведеним тут порушенням; забезпечити унеможливлення повторення таких порушень на майбутнє.
55. Вжити передбачених законом заходів та вирішити питання про притягнення, у встановленому законом порядку, до встановленої законом дисциплінарної відповідальності усіх інших встановлених перевіркою винних та відповідальних посадових осіб, причетних до викладених в цій скарзі та встановлених перевіркою порушень.
56. Надати мені можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки та розгляду цієї скарги шляхом надсилання їх належних факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) в цифровій (електронній) формі на мою електронну адресу, з якої отриманий цей лист.
57. Негайно скласти щонайменше три адміністративні протоколи про вчинення усіма винними відповідальними посадовими особами ГПУ адміністративних правопорушень, передбачених:
57.1. ст.212-3.1 КУпАП, – (1) неоприлюднення інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України "Про доступ до публічної інформації";
57.2. ст.212-3.2 КУпАП, – (2) порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: ненадання відповіді на запит на інформацію;
57.3. ст.212-3.2 КУпАП, – (2) порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації", а саме: ненадання інформації.
Якщо виявлені порушення є вчиненими повторно протягом року, з числа будь-яких з порушень, передбачених частинами першою - сьомою ст.212-3 КУпАП, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, прошу скласти відповідні протоколи про порушення ст.212-3.8 КУпАП.
57.4. Внести дані про мене як потерпілого та свідка до складених протоколів про вчинення вказаних адміністративних правопорушень.
57.5. Внести до протоколів про вказані адміністративні правопорушення дані про докази у вигляді 1) мого запиту від 29.05.14 «Повторно: Щодо оприлюднення публічної контактної інформації», 2) листа-відповіді-спаму ГПУ від 05.06.14; та 3) моїх пояснень як потерпілого та свідка.
57.6. Подати уповноваженому суду усі зібрані релевантні матеріали про вчинення усіма винними відповідальними посадовими особами ГПУ адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.212-3.1 (8), 212-3.2 (8) КУпАП, для їх розгляду в порядку ст.221 КУпАП на предмет притягнення винних до адміністративної відповідальності, передбаченої законом.
58. Направити ГПУ подання як акт реагування Уповноваженого, яким завимагати:
58.1. вжиття заходів до припинення існуючої системної протиправної різновекторної діяльності в ГПУ з обмежень прав людини на доступ до публічної інформації;
58.2. негайного оприлюднення на сайті ГПУ усієї публічної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законом України "Про доступ до публічної інформації"
58.3. негайного надання мені усієї ненаданої публічної інформації, запитаної мною в листі від 29.05.14 «Повторно: Щодо оприлюднення публічної контактної інформації»;
58.4. негайного припинення протиправного обмеження доступу до запитаної публічної інформації, оскільки це прямо заборонено ст.6 закону України «Про доступ до публічної інформації».
58.5. За наслідками перевірки цієї скарги звернутися до суду від мого імені з позовом про поновлення ГПУ моїх встановлених перевіркою порушених прав, а також через свого представника взяти участь в судовому процесі. Через інвалідність та стан здоров’я, ненадання мені публічного адвоката, про що я раніше неодноразово повідомляла Уповноваженого та про що надавала докази, складний сімейний стан –ми з чоловіком обоє – лежачі інваліди 1А групи, донька – інвалід 2 групи, онука – дитина-інвалід, – я не можу цього зробити самостійно.
58.6. Вжити, в межах наданих повноважень, усіх інших релевантних заходів до відновлення моїх порушуваних ГПУ прав людини, викладених в цій скарзі.
59. Повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації мого звернення від 04.07.17 «ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ №20с17» та надати його належні паперову та електронну факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) з реквізитами вхідної реєстрації на мою домашню та електронну (з якої отриманий цей лист) адреси.
60. Надати мені можливість ознайомлення з усіма матеріалами з перевірки мого звернення від 04.07.17 «ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ №20с17» шляхом надсилання їх належних факсимільних копій (фотокопій з оригіналів) на мою домашню та електронну (з якої отриманий цей лист) адреси.
61. Надати мені належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів, складених та/чи отриманих за моїм зверненням від 04.07.17 «ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ №20с17», включаючи складених за цим зверненням протоколів про вчинення адміністративних порушень, усіх звернень та подань, тощо офісу Уповноваженого з прав людини до будь-яких юридичних та фізичних осіб, а також отриманих на них відповідей.
62. Надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмові відповіді з усіх питань мого звернення від 04.07.17 «ЛИСТ-ЗВЕРНЕННЯ №20с17».
63. Повідомити мені вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього листа.
64. Надати мені належні факсимільні копії (фотокопії оригіналів) цього листа З РЕКВІЗИТАМИ ЙОГО ВХІДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ та усіх релевантних матеріалів справи, а також усіх документів, складених та/чи отриманих за цією скаргою.
65. Відповідно до 20.2,3 закону України «Про звернення громадян», «На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку». У зв’язку з завеликою тривалістю розгляду мого звернення про подання до Конституційного Суду України та ненадання мені запитаної інформації, прошу розглянути та вирішити цю скаргу протягом п’яти робочих днів. Оскільки я є інвалідом 1А групи і маю встановлені законодавством пільги, прошу розглянути цю скаргу у першочерговому порядку.
66. Надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмову відповідь з усіх його питань.
67. Письмово повідомити мене на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, про результати перевірки звернення і суть прийнятого рішення.
68. У разі (часткової) відмови в задоволенні вимог надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмове рішення з мотивами відмови та роз'яснити порядок його оскарження.
69. Я не вважаю, що (частково) пропустила строк для подання цієї скарги, оскільки усі наведені тут порушення є тривалими і не припинені до сьогодні, продовжують тривати надалі, а строк для оскарження таких порушень розпочинається з моменту їх припинення. До того ж, оскарження протиправних дій та бездіяльності законом України «Про звернення громадян» не обмежується жодним строком, а з письмовим рішенням (якщо таке було) я не ознайомлена до сьогодні.
70. Відповідно до ст.ст.8, 10 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.34.2 Конституції України, законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про звернення громадян», «Про захист персональних даних», прошу надати мені мої персональні дані та інформацію, необхідну мені для реалізації моїх прав людини, публічну інформацію, ЩО Є ПРЕДМЕТОМ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ, необхідну мені для виявлення порушень прав людини, зловживання владою, ризиків для здоров'я людей, і яку я маю намір оприлюднити для суспільства, зокрема, публічну інформацію про себе, яка частково є також моїми персональними даними, а саме:
70.1. Вхідний реєстраційний номер та дату вхідної реєстрації цього листа.
70.2. Належні факсимільні паперову та електронну копії (фотокопії з оригіналів) цього листа З РЕКВІЗИТАМИ ЙОГО ВХІДНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ.
70.3. Належні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх документів, складених та/чи отриманих за цим листом, включаючи усіх звернень та подань, тощо офісу Уповноваженого з прав людини до будь-яких юридичних та фізичних осіб, а також отриманих на них відповідей; усіх складених за цим зверненням протоколів про адміністративні порушення.
70.4. Надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмові відповіді з усіх питань цього звернення.
70.5. Письмово повідомити мене на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення.
70.6. У разі (часткової) відмови в задоволенні вимог скарги надати мені на електронну адресу, з якої отриманий цей лист, письмове рішення з мотивами відмови та роз'яснити порядок його оскарження.
70.7. Повідомити, які конкретні заходи щодо протидії корупції вжиті Уповноваженим за наслідками розгляду цього листа та надати належно засвідчені електронні факсимільні копії (фотокопії з оригіналів) усіх створених документів щодо протидії корупції.
Відповідно до ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492 ), який до сьогодні діє в Україні відповідно до статті 3 Закону України „Про правонаступництво України“ як такий, що не суперечить законодавству України,
«Президія Верховної Ради СРСР п о с т а н о в л я є: 1. Встановити, що державні і громадські підприємства, установи й організації видають за заявами громадян копії документів, які виходять від цих підприємств, установ і організацій, якщо такі копії необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них. Копії документів видаються на бланках підприємств, установ і організацій.
У такому ж порядку підприємства, установи й організації можуть видавати копії наявних у них документів, що виходять від інших підприємств, установ і організацій, від яких одержати безпосередньо копії цих документів важко або неможливо. У випадках, коли документи були виконані на бланках, при виготовленні копій відтворюються реквізити бланків.
Підприємства, установи й організації висилають також копії наявних у них документів на запити інших підприємств, установ і організацій, якщо копії таких документів необхідні для вирішення питань, що стосуються прав і законних інтересів громадян, які звернулися до них.
Вірність копії документа засвідчується підписом керівника або уповноваженої на те службової особи і печаткою. На копії зазначається дата її видачі і робиться відмітка про те, що оригінал документа знаходиться в даному підприємстві, установі, організації».
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається:
-зі слів "Згідно з оригіналом",
-назви посади,
-особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища,
-дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
Приклад:
Згідно з оригіналом
Юрисконсульт Підпис Ініціали, прізвище
20.03.2014
Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.
За вищевказаним способом засвідчуватись повинна кожна сторінка документа.
Також у випадку, якщо документ складається з кількох сторінок, то копії знімаються зі всіх сторінок, які потім можна засвідчити і у такий спосіб: прошити разом, напис ”Копія” ставиться на першій із прошитих сторінок, кінчики ниток має бути заклеєно клаптиком паперу так, щоб нитки виглядали з-під цього паперу. Обов’язково зверху цього паперу робиться напис: ”Пронумеровано і прошнуровано (кількість аркушів цифрою і прописом) аркушів”, вказується посада особи, яка завіряє копію, її підпис, прізвище, ініціали й дата. Все це скріплюється печаткою таким чином, щоб частина відбитку була проставлена на приклеєному клаптику паперу, а частина - на самому аркуші копії документа.
Міністерство юстиції України надавало з цього питання роз’яснення на своєму офіційному веб-порталі (http://www.minjust.gov.ua/15101).
Роз’яснюю, що, відповідно до 5.6,7 закону України «Про звернення громадян», «Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається».
Принагідно роз’яснюю Вам, що, відповідно до ст. 3 закону України «ПРО СВОБОДУ ПЕРЕСУВАННЯ ТА ВІЛЬНИЙ ВИБІР МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ», «…місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає…». Місцем мого проживання є житло в м. Вінниці. Законом України «Про звернення громадян» надання заявниками адреси місця проживання не вимагається. Разом з тим, усі мої актуальні персональні дані про мою інвалідність, склад сім’ї тощо, включно моя адреса, та документи на їх підтвердження, надані мною раніше Уповноваженому з моїми зверненнями і наявні в нього. Зокрема, на мою актуальну адресу надісланий лист секретаріату Уповноваженого, зареєстрований за вихідним №11/15-Щ294436.17/02-190 від 27 липня 2017 року.
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.2.2 закону України «Про доступ до публічної інформації», вказаний закон «…не поширюється… на ВІДНОСИНИ у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом», тобто, на стосунки суб’єктів звернень – заявників та скаржників, з одного боку, і юридичних осіб-адресатів звернень та їх посадових осіб, протягом часу процедури звернення та з приводу цієї процедури. Це обмеження не поширюється на будь-які інші, крім ВІДНОСИН, аспекти звернень, в тому числі і на ДОКУМЕНТАЦІЮ звернень. Навпаки, всі ДОКУМЕНТИ звернень, що містять відображену та задокументовану будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформацію, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків з прийняття та розгляду звернень, передбачених чинним законодавством, за приписами ст.1 закону України «Про доступ до публічної інформації», є ПУБЛІЧНОЮ інформацією, а тому на усі документи щодо усіх звернень громадян поширюються усі релевантні правила закону України «Про доступ до публічної інформації».
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.7 закону України «Про інформацію», «2. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі ФОРМ і ДЖЕРЕЛ одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом».
Роз’яснюю, що в стосунках щодо доступу до своїх чи чужих персональних даних Закон України «Про доступ до публічної інформації» має перевагу і діє та застосовується як спеціальний пізніше ухвалений закон стосовно раніше ухваленого більш загального тематичного закону «Про захист персональних даних» (підстава: ст.ст.16.1, ст.16.6 закону «Про захист персональних даних», п.2 Розділу VI ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ закону «Про доступ до публічної інформації»).
Роз’яснюю, що, відповідно до ст.19 закону України «Про звернення громадян», «ст.19: Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: …письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги…» Це означає, що одна відповідь надається на ОДНЕ звернення. Чинним законодавством України не передбачене право об’єднувати в одному документі кілька відповідей на кілька звернень. Відповідно до ст.19.2 Конституції України, «Органи державної влади.., їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». Це означає, що колективна відповідь на кілька звернень суперечить ст.19.2 Конституції України, отже, є протиправною, а тому взагалі не вважається відповіддю на жодне із звернень, про які в ній ідеться. Це означає, що надання такої відповіді тягне персональну відповідальність винних посадових осіб, в тому числі і адміністративну, як при відсутності відповіді.
Я не даю згоди на будь-яке об’єднання відповідей на різні звернення.
Повідомляю, що я не даю згоди на використання будь-якої інформації стосовно мене та моїх персональних даних, включно будь-яких контактних даних, для будь-якої мети і в будь-який спосіб, включаючи і для комунікації зі мною, за виключенням мети, вказаної в цьому зверненні.
Відповідь та запитану інформацію в оригіналах чи в цифрових (електронних) факсимільних копіях (фотокопіях з оригіналів), належно засвідчених відповідно до приписів ст.1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 4 серпня 1983 року №9779-X „Про порядок видачі та засвідчення підприємствами, установами, організаціями копій документів, що стосуються прав громадян“ (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1983, N32, ст.492), який діє в Україні відповідно до ст.3 Закону України „Про правонаступництво України“, пунктів 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації ”Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55), прошу надати мені в установлений законом строк на мої домашню та електронну адресу, з якої отриманий цей лист. Я не даю згоди на використання будь-яких інших моїх електронних адрес для мети переписки за цим листом.
Усі інші докази надані раніше і наявні в Уповноваженого та частково оприлюднені на сайті Доступ до правди (лінки надані в тексті вище). Однак, при наявності потреби, ці раніше надані докази, як і всі інші наявні докази будуть надані засобами інтернету додатково на першу ж вимогу.
23.09.17
З повагою,

Підпис: Г.С. Щербата

З повагою,

Галина Сергіївна Щербата