Акти радянського законодавства
-
Від: Алмір
До: Національна Поліція -
Живе Україна!
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про національну поліцію [України?]», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 4 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про дерадянізацію законодавства України», Кабінету Міністрів України протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом (07 травня 2022 року) розробити та внести на розгляд Верховної Ради України проекти Житлового кодексу України, Трудового кодексу України та Кодексу України про адміністративні проступки.
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати перелік законних підстав, які уповноважують поліцейського в своїй діяльності керуватися актами тоталітарного радянського законодавства, зокрема посилатися на документ 8073-X, введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР 8074-X від 07 грудня 1984 року.
З повагою,
Людина Алмір
Пропонуємо Вам оформити звернення відповідно до вимог статті 5 Закону
України «Про звернення громадян» (далі – Закон) та надіслати його до
Національної поліції України на електронну поштову адресу:
[1][email address] або поштову адресу: вул. Богомольця, 10, м. Київ,
01601, чи викласти його за допомогою засобів телефонного зв’язку через
телефонну «гарячу лінію» Національної поліції України (0-800-50-0202), для
розгляду в межах компетенції поліції.
Відповідно до статті 5 Закону звернення може бути усним чи
письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі
або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні
центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою
особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до
відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу,
повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове
звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет,
засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
Відповідно, електронне звернення є різновидом письмового.
Згідно з указаним положенням Закону, у зверненні має бути зазначено
прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть
питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із
зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено
електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь,
або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного
цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Як вбачається з вимог статті 5 Закону, електронне звернення має
відповідати всім вимогам письмового звернення.
Таким чином, електронне звернення має містити підпис заявника у будь-якій
формі, крім електронного цифрового підпису.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 28 Цивільного кодексу
України ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із
прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону
або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 29 зазначеного кодексу,
місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно
або тимчасово.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний
вибір місця проживання в Україні» місце проживання – житло з присвоєною у
встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також
апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для
проживання об’єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший
надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична
установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа
отримує соціальні послуги.
З урахуванням вимог статті 8 Закону звернення без зазначення місця
проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого
неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не
підлягає.
Разом з тим інформуємо, що статтею 12 Закону України «Про
звернення громадян» передбачено, що дія цього Закону не поширюється на
порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним
процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством,
законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про
судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом
адміністративного судочинства України, законами України «Про засади
запобігання і протидії корупції», «Про виконавче провадження», «Про
адміністративну процедуру».
У разі наявної інформації про вчинення кримінального чи
адміністративного правопорушення чи настання іншої події, яка потребує
негайного реагування поліції Ви можете також звернутися на телефонну
спецлінію поліції «102», функціонування якої забезпечено цілодобово або
безпосередньо звернутися до найближчого територіального органу поліції (у
тому числі його структурних( відокремлених) підрозділів).
References
Visible links
1. mailto:[email address]
