Державні службовці порушують заборону на виток державної таємниці через реєстрацію аккаунтів в соціальних мережах
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
Майже кожен державний службовець вважає за потрібне створити власний аккаунт у соціальних мережах, на сторінках яких дають не тільки власну громадську позицію, але і надають офіційну позицію органів державного управління в своїй особі з того чи іншого питання, яке часто має гриф, близький до службового використання чи державної таємниці. Навіть Президент України і його апарат використовують такі мережі для офіційних заяв, напевне знаючи, що власниками таких соціальних мереж не є український уряд, а громадяни інших країн, в тому числі країни агресора РФ.
Розвідкам, які збирають інформацію про українських політиків і їх позицію відносно розвитку секторів економіки і оборони, не треба дуже напрягатися, достатньо зняти інформацію в реальному часі з сторінок та аккаунтів державних службовців і політиків, міністрів, тощо і скласти аналітичні звіти для власних урядів для формування заходів реагування на загрози для власних економік і безпеки. Так просто формується план заходів гібридної війни проти України з боку РФ і інших сусідів України. "Болтовня" посадових осіб дає час міжнародним конкурентам прийняти рішення і захистити власні ринки від проникнення на них українськиї товарів, послуг, відкрити міжнародні санкційні демпінгові справи проти українських товарів, послуг, збитки яких можна порахувати у твердій валюті. Таким чином "зайва "мережева болтовня" від державних службовців і політиків несе реальну загрозу національній безпеці України, погіршує стан національної економіки. Інформаційну війну ніхто не відміняв, чи пам'ятають це державні мужі, політики, Президент?
Виходячи з наведеного,-
Прошу,-
надати витяг з закону про заборону державному службовцю, політику, міністру, депутату, керівнику силових структур, міністерства оборони, тощо, мати аккаунти і переписку в інтернеті на сторінках соціальних мереж, через які може бути витік державної або службової інформації, або навіть державної таємниці, про що вказані особи підписували зобов'язання про обмеження участі у публічних заходах, набуваючи права доступу до державної таємниці.
З повагою,
Слєсаренко Василь Вікторович
Доброго дня!
Статтею 28 Закону України “Про державну таємницю” визначено, що громадянин, якому надано допуск до державної таємниці, зобов'язаний:
не допускати розголошення будь-яким способом ( в тому числі один із способів це через участь у соціальних мережах інтернет - Авт.) державної таємниці, яка йому довірена або стала відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
не брати участі в діяльності політичних партій та громадських організацій ( в тому числі через участь у соціальних мережах інтернет на сторінках цих політичних партій та громадських організацій - Авт.), діяльність яких заборонена в порядку, встановленому законом;
не сприяти іноземним державам, іноземним організаціям чи їх представникам, а також окремим іноземцям та особам без громадянства у провадженні діяльності, що завдає шкоди інтересам національної безпеки України ( в тому числі через реєстрацію і участь у соціальних мережах на сторінках в інтернет цих іноземних організацій і окремих іноземців - Авт.);
виконувати вимоги режиму секретності (тобто, уникати власної присутності і участі щодо обміну інформацією з іншими громадянами у соціальних мережах інтернет - Авт.);
повідомляти посадових осіб, які надали йому доступ до державної таємниці, та відповідні режимно-секретні органи про виникнення обставин, передбачених статтею 23 цього Закону, або інших обставин, що перешкоджають збереженню довіреної йому державної таємниці ( в тому числі через свідому або умисну участь у соціальних мережах інтернет, як джерела “зливу” секретної інформації - Авт.), ...;
додержуватися інших вимог законодавства про державну таємницю.
Таким чином безвідповідальне ставлення державних службовців і політиків до вільного оцінювання на свій розсуд ступеню завданої шкоди державі через недотримання власних обмежень щодо володіння секретною інформацією і недотримання режиму секретності ( в тому числі через участь у соціальних мережах і довільного обміну інформацією службового порядку або з грифом секретності через інтернет, через який відбувається витік службової інформації і державної таємниці - Авт.) несе реальну загрозу національній безпеці України, що тягне за собою дисциплінарну або кримінальну відповідальність.
На чому полі грають політичні гравці, чи розуміють вони, що інформаційну війну і економічну конкуренцію ніхто не відміняв?
На громадянина (тим паче державного службовця), якому було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, і який реально був обізнаний з нею, також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності, що випливають з цього Закону.
Маю надію, що моє кваліфіковане доповнення і роз’яснення дають мені право на мою другу спробу отримати відповідь у форматі запиту на інформацію.
Виходячи з наведеного,-
Прошу,-
надати мені інформацію про статті із Закону України “Про державну таємницю” де прописана відповідальність державного службовця, політика, члена уряду, депутата, керівника силових структур, міністерства оборони, тощо, яким було надано допуск та доступ до державної таємниці у порядку, встановленому законодавством, але які знехтували своїм обов'язком зберігати державну таємницю і зареєструвалися в інтернеті на сторінках соціальних мереж чи як приватні особи, чи як державні службовці під власним прізвищем, де, через обмін інформацією з іншими особами, недопущеними до державної таємниці, вказані посадовці можуть допустити витік державної або службової таємниці, в тому числі на користь ворога, якщо вказаним посадовцям надано допуск та доступ до державної таємниці.
З повагою,
Слєсаренко Василь Вікторович
