Дискримінація жінок за ознакою статі і віку.Легітимність діяльності Омбудсмена та наданих ним висновків щодо порушень прав людини

Доброго дня!

Загальні відомості про запитувану інформацію.

13 грудня 2018 року у судовому засіданні Третього апеляційного адміністративного суду розглядалася справа № 804/2823/16 за моїм позовом до Національного банку України про дискримінацію за ознакою статі і віку, тощо у відношенні мене, на підставі прихованого положення НБУ затвердженого правлінням НБУ, згідно якого жінкам віком 50 років, а чоловікам віком 55, заборонили просування по службі, за звернення до суду і органи влади про таку дискримінацію звільняли, інше.
У передбаченому законом порядку, на третій рік перебування справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді за результатами вивчення обставин справи та дослідження матеріалів у справі Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини надано висновок про те, що дії і рішення Національного банку України у відношенні Тетяни Литвиненко становлять пряму дискримінацію за ознакою статі і віку. Водночас, мені відмовили поставити питання щодо інших ознак і повторної віктимізації до Уповноваженого, вивчення і дослідження яких потребували відповіді експертів офісу Уповноваженого з прав людини при наданні висновку. Висновок підписаний 04.06. 2018 року безпосередньо пані Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини Людмилою Денісовою. У передбаченому законом порядку я звернулася до суду із клопотанням запросити в судове засідання Уповноваженого або експертів офісу Уповноваженого, які і готували висновок і діють на підставі положення про Секретаріат Уповноваженого, з метою поставити свої питання безпосередньо в суді та отримати додаткові роз'яснення експертів офісу національної інституції у галузі прав людини по висновку.
Колегія суддів Третього апеляційного адміністративного суду поставила під сумнів правдивість і легітимність висновку підписаного пані Уповноваженою Верховної Ради України з праа людини, яка діє на підставі статті 101 Конституції України, наголосивши, що цього експерта ( Уповноваженого) ніхто не попереджав про відповідальність, ніхто не уповноважував, такі висновки не несуть жодних наслідків, тощо.
Взагалі, вкотре дізналася багато цікавого. Є відповідний технічний запис засідання.

Я жінка, яка постраждала від прямої дискримінації, мій представник ( рідний брат, інвалід ІІ гр.) четвертий рік не взмозі захистити мої грубо порушені права і основні свободи в національних судах, тому дивно і абсурдно ще і захищати і пояснювати судам і суддям - порядність, повноваження і правовий статус Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідальність і наслідки для Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в разі порушення присяги , інше.

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступні документи :

1.Копію підписаної пані Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини і національних меншин, присяги складеної на пленарному засіданні Верховної Ради України.

2. Копію дипломів про освіту, в тому числі працівників Секретаріату Уповноваженого, які готували висновок про дискримінацію по справі № 804/2823/16 про дискримінацію від 04.06.2018 року № 1.-1440/1135-18-95 .

3. Іншу Справку, для національних судів і суддів, тільки таку, щоб у них більше не виникало сумнівів у порядності, відповідальності, професійності і компетентності, обраної Верховною Радою України пані Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини і національних меншин, якщо такий висновок надано і підписаний пані Уповноваженою Верховною Радою України з прав людини і національних меншин.

4. Копію посвідчення ( міжнародного мандату) представника держави Україна на підставі якого Уповноважена Верховної Ради України з прав людини захищає права громадян України, чиї права і основні свободи так само грубо і системно масово порушуються російською владою.

5.Копію посвідчення ( мандату) на підставі якого пані Уповноважена Верховної Ради України з прав людини і національних меншин представляє Уряд України в Європейському Суді з прав людини та іншими Европейськими інституціями при укладанні міжнародних договорів у сфері прав людини.

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Доброго дня!

14.12.2018 року листом № 18/10-387 зступника керівника інформаційного управління Апарату Верховної Ради України мені ненадали належної відповіді на запитувану інформацію, в тій частині, якою точно безпосередньо володіє Верховна Рада України, а саме :

-копія підписаного пані Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини і національних меншин, тексту присяги складеної на пленарному засіданні Верховної Ради України;
- копія посвідчення Верховної Ради України виданого пані Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини на ім'я Денісової Л.Л.;
- Іншу Справку ( можливо від Керівництва Верховної Ради України ) для національних судів і суддів, тільки таку, щоб у них більше не виникало сумнівів у легітимності, порядності, відповідальності, професійності і компетентності, обраної Верховною Радою України пані Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, яка здійснює Парламентській контроль за дотриманням конституційних прав і основних свобод людини та надані нею висновки у сфері прав людини, а особливо якщо це загальновідома заборона прямої дискримінації жінок за ознакою статі і віку в прихованому так званому законодавстві і вчиненому на практиці.

Ну звісно якщо, до прикладу підписані тексти присяг Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та копії посвідчень не розібрано на сувеніри Апаратом Верховної Ради України, бо відповідальне храніння, то їх сфера відповідальності.

Нагадаю керівництву структурного підрозділу ( інформаційного управління) Апарату Верховної Ради України, що відповідно до Регламенту Верховної Ради України затвердженого Законом України від 10.02.2010 № 1861-VI, в тому числі організаційне, документальне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради, її органів та посадових осіб у Верховній Раді здійснює Апарат Верховної Ради.
В тому тексті Регламенту і знайдете, де шукати підписані тексти присяг та копії посвідчень, в тому числі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Тому пропоную керівництву інформаційного управління Апарату Верховної Ради України повернутися в межі чинного законодавства і звертатися до норм Закону, а не тлумачних словників, коли люди звертаються про масові грубі порушення своїх прав і основних свобод до Верховної Ради України вищого законодавчого органу влади в Україні, бо інші державні інституції мають рівень довіри ще нижче плінтусу.
Повторно звертаюся до Верховної Ради України на підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, і вимагаю надати наступні документи :

1. Копію скріпленної підписом пані Уповноваженою Верховної Ради України з прав людини і національних меншин, тексту присяги складеної на пленарному засіданні Верховної Ради України ;

2.Копію посвідчення Верховної Ради України виданого пані Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини на ім'я Денісової Л.Л.;

3.Іншу Справку ( можливо від Керівництва Верховної Ради України ) для національних судів і суддів, тільки таку, щоб у них більше не виникало сумнівів у легітимності, порядності, відповідальності, професійності і компетентності, обраної Верховною Радою України пані Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, яка здійснює Парламентській контроль за дотриманням конституційних прав і основних свобод людини та надані нею висновки у сфері прав людини..

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Керівництву Верховної Ради України

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, з огляду на зв’язок торгівлі і сталого розвитку, сторони посилюють діалог і співробітництво також у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей, чому присвячена глава 21 Угоди.
Зокрема, у ст. 419 Угоди зазначено, що сторони «посилюють діалог та співробітництво щодо забезпечення гідної праці, політики зайнятості, безпечних та здорових умов праці, соціального діалогу, соціального захисту, соціального залучення, ґендерної рівності та недискримінації», а ст. 420 визначено цілі, досягнення яких передбачає співробітництво у цих сферах:
a) покращення якості людського життя;
b) протистояння спільним викликам, зокрема глобалізації та демографічним змінам;
c) збільшення кількості та покращення якості робочих місць з гідними умовами праці;
d) сприяння розвитку соціальної та юридичної справедливості у контексті реформуванні ринку праці;
e) сприяння створенню на ринку праці таких умов, які б поєднували гнучкість та захищеність;
f) сприяння впровадженню активних заходів на ринку праці та підвищення ефективності служб зайнятості з метою задоволення потреб на ринку праці;
g) стимулювання розвитку ринків праці, що сприяють залученню малозабезпечених осіб;
h) зменшення обсягів неформальної економіки шляхом трансформації нелегальної зайнятості;
i) покращення рівня забезпечення охорони здоров’я та безпечних умов праці, зокрема шляхом проведення навчання і тренінгів з питань охорони здоров’я та безпеки праці, сприяння реалізації превентивних заходів, попередження ризиків великих аварій та управління токсичними хімічними речовинами, а також обмін доброю практикою та результатами досліджень в цій сфері;
j) посилення рівня соціального захисту та модернізації систем соціального захисту, зокрема щодо якості, доступності та фінансової стабільності;
k) скорочення бідності та посилення соціальної єдності;
l) забезпечення ґендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної
діяльності, а також у процесі прийняття рішень;
m) подолання дискримінації в усіх її формах та проявах;
n) посилення можливостей соціальних партнерів та сприяння соціальному діалогу.
Таким чином, забезпечення ґендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі прийняття рішень, подолання дискримінації в усіх її формах та проявах перебуває у тісному зв’язку з поліпшенням якості людського життя, протистоянням сучасним викликам, сприянням розвитку соціальної та юридичної справедливості у контексті реформуванні ринку праці тощо.
Стаття 424 Угоди передбачає, що Україна забезпечує поступове наближення до права, стандартів та практики ЄС у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей.
( Додаток ХL до Угоди, що містить перелік директив ЄС, серед яких основні директиви у сфері недискримінації та ґендерної рівності: дирек-тиви 79/7/ЄЕС від 19 грудня 1978 р., 92/85/ЄЕС від 19 жовтня 1992 р., 96/34/ЄС від 3 червня 1996 р., 2000/78/ЄС від 27 листопада 2000 р., 2004/113/ЄС від 13 грудня 2004 р., 2006/54/ЄС від 5 липня 2010 р.).
Питання ґендерної рівності залишаються наскрізними у співпраці України з міжнародними організаціями. Так, наприклад, головними напрямами співробітництва України з Радою Європи сьогодні є:
реформування чинного і розробка та імплементація нового законодавства відповідно до стандартів Ради Європи на основі принципів верховенства права та прав людини;
розбудова толерантного, демократичного суспільства, яке базується на європейських стандартах, зокрема стосовно соціальних прав та прав національних меншин, рівних прав жінок та чоловіків, захисту дітей тощо

Наголошую, питання у сфері прав людини є наскрізними у співпраці України з міжнародними організаціями.

Саме бездіяльність/ пособництво керівництва Комітетів Верховної Ради України ( з прав людини; закордонних справ; европейської інтеграції; правової політики і правосуддя. тощо) актам масової дискримінації жінок за ознакою статі і віку в прихованому положенні центрального органу державного управління (НБУ) і покривання вчиненого злочину керіаництвом НБУ у відношенні жінок на практиці, упродовж 2015-2018 р.р., і є наслідок того, що "незалежні та оновлені суди і судді" ставлять під сумнів порядність, чистоплотність, доброчесність та легітимність взагалі "творчості" Верховної Ради України та дії і висновки Упрвноважених нею осіб і Комісій на здійснення контролюючої функції вищого законодавчого органу влади в державі, принаймні нинішнього складу.

Що вже казати про людей, жодного сумніву.

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

Пропоную Комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин звернутися до Відділу з питань громадян Апарату Верховної Ради України.
Згідно наданого Відділом листа від 03.04.2018 року № 09-1019.04.16/83.1-03.18-Л, де зазначено: "до бази даних автоматизованої системи «Листи та звернення громадян» від представника гр.Литвиненко Ю.М. в інтересах гр. Литвиненко Т.М.на адресу Верховної Ради України з 2016 року по 26 березня 2018 року надійшло 70 письмових звернень ( у 2016 році- 14 звернень; у 2017 році- 52; у 2018- чотири, на той час), в яких, зокрема, порушувалися питання щодо порушень прав і свобод людини/ вчинених актів дискримінації жінок тощо".
Йде перелік і кількість звернень про акти масової дискримінації жінок до Керівництва Верховної Ради України та їх Секретаріатів ( 21 звернення 2016-2017 р.р.)
Далі Відділ зазначає: " До парламентських комітетів передано 37 звернень, з них: до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин - 10 ( у 2016 році- два; у 2017 році- сім; у 2018 році- одне, на той час)..."
Йде перелік і кількість звернень по кожному з інших комітетів парламенту України з того ж питання.
Далі Відділ зазначає : " Ще 14 звернень ( у 2014 році), передано зазначеним Вами народним депутатам України. З них: членам Української частини Парламентського комітету асоціації, а саме .......….....- по чотири,.....- три, народному депутату України Немирі Г.М.; а також іншим народним депутатам України : Власенку С.В, Гончаренко О.О.,Кириленку І.Г., Ледовських О.В., Пацкану В.В., Сусловій І.М. ............."

Секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, сам свого комітету не впізнає чи членів та членкінь разом з головою комітету забули, які вони в очі та за прізвищем ?!

Очевидно, на пропрзицію секретаріату Комітету з прав людини які роками покривали і пособствують актам дискримінації жінок за ознакою статі і віку в прихованих від міжнародних партнерів національних положеннях і на практиці щодо як і куда мені писати і подавати, відповім відомим народним українським прислів'ям : " Ваші справи телячіі - обісцялися і стійте чекайте, тільки мовчки !".
Очевидно, є інші не національні депутати і не національні найбільші правозахісні організації і органи, для яких одного мого електронного листа про акти дискримінації жінок і прохання про допомогу було достатньо, кому ми не байдужі, наразі я це точно знаю.

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин

Пропоную Комітету Верховної Ради України з прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин звернутися до Відділу з питань громадян Апарату Верховної Ради України. 
Згідно наданого Відділом листа від 03.04.2018 року № 09-1019.04.16/83.1-03.18-Л, де зазначено: "до бази даних автоматизованої системи «Листи та звернення громадян» від представника гр.Литвиненко Ю.М. в інтересах гр. Литвиненко Т.М.на адресу Верховної Ради України з 2016 року по 26 березня 2018 року надійшло 70 письмових звернень ( у 2016 році- 14 звернень; у 2017 році- 52; у 2018- чотири, на той час), в яких, зокрема, порушувалися питання щодо порушень прав і свобод людини/ вчинених актів дискримінації жінок тощо". 
Йде перелік і кількість звернень про акти масової дискримінації жінок до Керівництва Верховної Ради України та їх Секретаріатів ( 21 звернення 2016-2017 р.р.) 
Далі Відділ зазначає: " До парламентських комітетів передано 37 звернень, з них: до Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин - 10 ( у 2016 році- два; у 2017 році- сім; у 2018 році- одне, на той час)..." 
Йде перелік і кількість звернень по кожному з інших комітетів парламенту України з того ж питання. 
Далі Відділ зазначає : " Ще 14 звернень ( у 2014 році), передано зазначеним Вами народним депутатам України. З них: членам Української частини Парламентського комітету асоціації, а саме .......….....- по чотири,.....- три, народному депутату України Немирі Г.М.; а також іншим народним депутатам України : Власенку С.В, Гончаренко О.О.,Кириленку І.Г., Ледовських О.В., Пацкану В.В., Сусловій І.М. ............."

Секретаріат Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, сам свого комітету не впізнає чи членів та членкінь разом з головою комітету забули, які вони в очі та за прізвищем ?!

Очевидно, на пропрзицію секретаріату Комітету з прав людини які роками покривали і пособствують актам дискримінації жінок за ознакою статі і віку в прихованих від міжнародних партнерів національних положеннях і на практиці щодо як і куда мені писати і подавати, відповім відомим народним українським прислів'ям : " Ваші справи телячіі - обісцялися і стійте чекайте, тільки мовчки !". 
Очевидно, є інші не національні депутати і не національні найбільші правозахісні організації і органи, для яких одного мого електронного листа про акти дискримінації жінок і прохання про допомогу було достатньо, кому ми не байдужі, наразі я це точно знаю.

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Добрий день.

Апарат Верховної Ради України.

Дорога пані Уповноважена Верховної Ради України з прав людини, Людмило Леонтіївно !
Шановна команда Секретаріату Уповноваженого !

Дякую за надіслану запитувану інформацію.
Копію постанови Верховної Ради України про Ваше призначення на посаду Уповноваженого і копію тексту присяги скріпленою Вашим підписом за печаткою Верховної Ради України, мені ще 17 грудня надіслано Апаратом Верховної Ради України.
Щодо вимоги пункту 3 у запиті, слід надати пояснення в якому значенні вжито "надати Іншу Справку для судів і суддів, щоб не ставили під сумнів діяльність, порядність і легітимність пані Уповноваженої з прав людини і надані нею висновки та роботу експертів офісу Уповноваженого з прав людини у сфері прав людини в Україні".
Я, Тетяна Литвиненко, яка постраждала в наслідок дискримінації і повторної віктимізації , за посадою і званням не професор ( Преображенський), однак, внучка іншого українського професора Національного університету імені Тараса Шевченко, але різного роду і виду "швондєри і шарікови" нікуди не зникли, а навпаки, на жаль, тому і з'явився пункт 3 у запиті, щоб не було так сумно і гірко !

По суті даного запиту.
У зв'язку з тим, що експертам, які працюють у державних експертних установах, в тому числі у сфері прав людини, роз'яснює їх права і обов'язки та приводить їх до присяги Керівник експертної установи при призначенні на посаду та присвоєння кваліфікації експерта. Текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов'язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, за завідомо неправдивий висновок приєднуються до особової справи і засвідчується печаткою установи.

На підставі статей 1, 10, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступні документи:

1. Копії приведених до присяги експертів , які готували висновок Вам на підпис у справі № 804/2823/16 для суду , тому що очевидно що суддям буде не достатньо копії дипломів про освіту експертів Секретаріату і пані Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини та копії присяги пані Уповноааженої з прав людини.

Оскільки 5 дипломів Української Академії банківської справи про мою другу вищу освіту , суди четвертий рік не помічають, до речі, не помітили їх у матеріалах справи і експерти офісу Уповноваженого з прав людини коли досліджували матеріали на інші ознаки дискримінації.

Загалом, сором, ганьба і підлість покривати роками акти масової дискримінації жінок тими хто зобов'язаний миттєво реагувати і протидіяти масовим порушенням прав і основних свобод людини.
Очевидно, що у сфері прав людини, для тих хто повинен "протидіяти і запобігати", цікаві тільки багатомільйонні розміри бюджетів чергових РПП ООН-Україна та у європейських програмах.

До відома, 13 грудня 2018 р. листом № 17-008/66673; 17-008/66672; 17-008/6671 Голова НБУ Я.Смолій відзвітував Голові ВР України пану А.Парубію на колективний депутатський запит № 11/10-1601 від 23.11.2018 року "Щодо масової дискримінації жінок за ознакою статі і віку" про чисельність жінок які так само постраждали від прямої дискримінації, особливо активно 2014-2016 р.р., де вказав : "Статистику дискримінованих жінок не вели, бо не зобов'язаний, а загалом із дотриманням антидискримінаційного законодавства повний порядок" !!!.

Скан-копії запитуваних документів прошу надіслати на вказану електронну пошту.

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Добрий день.

Згідно кодексу гарної поведінки, я, Литвиненко Тетяна Миколаївна, дякую Апарату Верховної Ради України за надіслану копію постанови Верховної Ради України про призначення на посаду пані Уповноваженої з прав людини і копію тексту присяги.
 
Однак, у зв'язку з тим, що експертам, які працюють у державних експертних установах, в тому числі у сфері прав людини, роз'яснює їх права і обов'язки та приводить їх до присяги Керівник експертної установи при призначенні на посаду та присвоєння кваліфікації експерта. Текст присяги та розписка про ознайомлення з правами і обов'язками експерта та про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, за завідомо неправдивий висновок приєднуються до особової справи і засвідчується печаткою установи.

Верховна Рада України, є роботодавцем для експертів офісу пані Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини.

На підставі статей 1, 10, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступні документи:

1. Копії приведених до присяги експертів офісу , які готують висновки на підпис пані Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини щодо порушень прав і основних свобод людини і громадянина

Очевидно, що судам і суддям буде не достатньо копії Постанови Верховної Ради України про призначення,, копії дипломів про освітуі та копії присяги пані Уповноваженої з прав людини.
Оновлені незалежні, чесні і компетентні національні суди і судді, вочевидь, мають підстави четвертий рік поспіль ставити під сумнів легітимність, порядність і діяльність Верховної Ради України, в тому числі Уповноваженого з прав людини.

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко

Доброго дня!

Згідно правил гарної поведінки, я, Литвиненко Тетяна, вдячна Секретаріату Комітету з прав людини, за їх красномовство. Чому ж не прийняли, ні разу запрошення за три роки відвідати судове засідання у справі про дискримінацію жінки-державного службовця ? Тому, мені не потрібні ще Ваші байки, достатньо наслухалася "маразму" від незалежних, чесних і компетентних судів і суддів за чотири роки.
Саме за те, що знаю що таке бути вірною присязі, наразі і спілкуюся із недореформованими.

На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступні документи:

1. Копії приведених до присяги експертів офісу , які готують висновки на підпис пані Уповноваженій Верховної Ради України з прав людини щодо порушень прав і основних свобод людини і громадянина

Очевидно, що судам і суддям буде не достатньо копії Постанови Верховної Ради України про призначення,, копії дипломів про освітуі та копії присяги пані Уповноваженої з прав людини. 
Оновлені незалежні, чесні і компетентні національні суди і судді, вочевидь, мають підстави четвертий рік поспіль ставити під сумнів легітимність, порядність і діяльність Верховної Ради України, в тому числі Уповноваженого з прав людини.

З повагою,

Тетяна Миколаївна Литвиненко