Допоможіть отримати квартиру 10 років очікування: як сирота у Львові чекаю на власний куточок

Доброго дня!

Доброго дня!

Самалюк Христини Володимирівни
місце реєстрації : м. Львів,
вул. Кирилівська, буд. 3-а, кв. 71-б
адреса для листування : м. Львів
вул. Городоцька, буд.174, кім.401

Звертаюся до Вас і маю велику надію на допомогу у вирішенні мого питання!

Я перебуваю на квартирному обліку у Львівській міській раді у пільговому списку для першочергового надання житла як дитина-сирота, позбавлена батьківського піклування. Згідно Програми 60/40 держава виділяє кошти для таких сиріт як я на житло

Громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті Львівської міської ради неодноразово розглядалось питання щодо житлових умов моєї сім’ї. За результатами розгляду прийнято рішення щодо надання мені житла/виплату коштів на придбання житла за Програмою 60/40.

Проте, від часу засідань громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Львівської міської ради і до теперішнього часу питання не вирішено. На мої неодноразові звернення до чиновників Львівської міської ради, дзвінки на гарячу лінію міста – жодної зрозумілої відповіді мені не надано.

«16» жовтня 2018 року я звернулася до міської ради із запитом про надання публічної інформації . Відповідь на публічний запит мали надати протягом 5 днів, та не надали.

Неодноразово оббиваю кабінети міської ради, та чиновники міської ради сміються мені в лице , що запит ще навіть і не читали не те щоб дали відповідь!

Принесла дані більше 10 квартир – бодай би одну погодили ! Ні ! Кожного разу щось їм не так – не той район, не такий метраж, не той забудовник і т.д. Але все на словах ! То най би мені написали відповідь – яку квартиру я маю знайти ! І чому не підходять квартири які знайшла!
Чому чиновники но рекомендують усну що маю робити ? Чому не напишуть свої поради офіційно ?
Скільки я ще маю оббивати пороги міської ради, кланятися чиновникам аби хоч хтось з них мені сказав – що маю робити ?

Я не прошу те, на що не маю право ! Я не прошу чогось більшого ! Як дитина-сирота, яка позбавлена батьківського піклування я прошу тільки виділили мені кошти на квартиру по Програмі 60/40 ! Щоб я мала хоч якийсь свій куток !
Як дитина-сирота я не маю таких знань як пани в міській раді, але тому до них і приходжу, прошу, питаю – яку маю вибрати квартиру , що маю зробити ?????
Та ті пани з міської раді думають що всі розуми поїли! Ведуть себе так зверхньо ніби я прийшла не до міської ради, а до їхньої хати і милостиню в них прошу !
Про вас пишуть і говорять різні речі, але я бачила як ви вмієте поставити на місце чиновників які розтринькують гроші ! Їм дай півмільйона, мільйон та й піде як в сиру землю ! Ще й писками крутять ! Сидять в теплих хатах і біди не знають !
Я розумію що у Вас,, багато роботи ! Але маю надію що Ви навчите чиновників міської ради не футболити сиріт з одного кабінету до іншого, не сміятися їм в лице, навчите їх поваги до простих людей ! То є їх прямий обов’язок, як прийшла до них людина – бодай вислухати і сказати як людина має правильно зробити щоб і людині допомогти і свою роботу добре по совісті зробити.
Дякую що прочитали мого листа .

З повагою,

Самалюк Христина Володимирівна