Граничний вік перебування в запасі .
-
Від: Ігор
До: Верховна Рада України -
Доброго дня!
На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):
До 27.03.2014 р. граничний вік перебування в запасі військовозобов'язаних становив - для рядових- 40 років, сержантів - 45 років, молодших офіцерів - 50. По досягненні цього віку чоловік знімався з обліку у військкоматі, про що ставився відповідний штамп у військовому квитку, або без штампу знімався автоматично
В серпні 2014 р. граничний вік перебування в запасі підвищили до 60 років.
Стаття 58 Конституції України: "Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи".
Таким чином, ті, хто був знятий з військового обліку до настання цих змін, не є військовозобов'язаними і на них нові редакції змін до статей Закону України "Про військовий обов'язок.." не поширюються.
ТЦК та СП ж наполягають на тому, що якщо на даний момент чоловікові ще не виповнилося 60 років, то він є військовозобов'язаним, не зважаючи на те, що раніше був знятий з обліку. Тому пропонують написати заяву про поновлення на військовому обліку та пройти ВЛК , погрожуючи у разі відмови притягненням до відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, прошу надати офіційну інформацію щодо обов'язку поновлюватися на військовому обліку осіб, які були зняті з обліку у звязку з досягненням граничного віку перебування в запасі до березня 2014 року, у разі недосягнення ними граничного віку перебування в запасі, встановленного на сьогоднішній день.
А також прошу повідомити про можливу відповідальність таких осіб (чоловіків 55 років) за ухилення від виконання вимоги ТЦК та СП поновитися на військовому обліку та про відповідальність особи, відповідальної за військовий облік на підприємстві, де працює така людина, у такій ситуації.
З повагою,
Ігор Житниченко